Справа № 4-68/10

ПОСТАНОВА

і м е н е м    У к р а ї н и

    10 березня 2010 року                             м. Чернігів  

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Розинко В.М.

при секретарі                                             – Осовицькій А.М.

за участю прокурора                                 – Барбарош Л.М.              

особа, яка подала скаргу                          – ОСОБА_1

представника особи, яка подала скаргу  – ОСОБА_2

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, -

в с т а н о в и в :

    Особа, яка подала скаргу, ОСОБА_1, звернувся до суду зі скаргою, у якій просить скасувати постанову заступника прокурора м. Чернігова від 19.01.2010 р. про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 204 ч. 1, 204 ч. 3 КК України, мотивуючи, тим, що дана постанова винесена за відсутністю достатніх даних, які б указували на вчинення ним зазначеного злочину, тобто винесена з порушенням вимог ст. 94 КПК України

    Представник особи та особа, яка подала скаргу, ОСОБА_1, у судовому засіданні скаргу підтримали та просили задовольнити таку з підстав, у тій наведених, зазначаючи, що вказана постанова є незаконною.

    Прокурор уважає, що скарга не обґрунтована й задоволенню не підлягає, оскільки підстави й приводи для порушення кримінальної справи були, крім того, за скаргою була проведена перевірка щодо законності дій працівників міліції, при цьому порушень закону встановлено не було.

    Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу та її представника, думку прокурора та дослідивши матеріали кримінальної справи № 75/4092-м, на підставі яких була порушена кримінальна справа, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. При цьому, у постанові про порушення кримінальної справи обов’язково повинні бути зазначені не тільки приводи, а й підстави до порушення кримінальної справи. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання ознак злочину. Однак, з наданих та досліджених у судовому засіданні матеріалів, що обґрунтовують порушення кримінальної справи не вбачається достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину.

У  матеріалах відсутні будь-які об’єктивні дані, які-б свідчили про те, що правоохоронні органи міста – Головний відділ податкової міліції ДПІ в м. Чернігові та прокуратура м. Чернігова мають будь-яке відношення до подій у Чернігівському районі, тобто регіоні, який не пов'язаний із місцем їхнього розташування - ні щодо правил підслідності, ні щодо території, здійснення прокурорського нагляду.  

      Усі документи, які є первісними матеріалами фіксації події не містять точно визначених місць виконання тих чи інших процесуальних рішень, більш того містять суперечності щодо таких місць, а саме посилання на зовсім різні населені пункти, географічно віддалені один від одного.

    Так, з протоколу вилучення предметів та речовин придбаних у ході проведення оперативної закупівлі (а.с.11) слідує, що такий процесуальний документ був складений 12.01.2010 р. у м. Чернігові, що суперечить подальшому тексту самого цього ж протоколу, де нижче зазначено про те, що «…в присутності понятих…біля подвір’я будинку за адресою АДРЕСА_1 проведено вилучення предметів та речовин у гр.. ОСОБА_3 придбаних у ході проведення оперативної закупівлі в гр. ОСОБА_1 розпочато в 20 годин 00 хвилин, закінчено в 20 годин 20 хвилин…». Таким чином, оскільки м. Чернігів та с. Іванівка Чернігівського району є абсолютно різними в географічному понятті населеними пунктами, розташованими на відстані в декілька кілометрів, вилучення зазначених предметів у м. Чернігові, свідчить про те, що такі предмети протягом відповідного проміжку часу,  після проведення відповідної процесуальної дії не були належним чином оглянуті, ідентифіковані, описані, тощо, а перебували поза межами уваги понятих, що порушує принцип законності в оцінки такої дії.  

Аналогічно й з акту оперативної закупівлі (а.с.12) слідує, що такий процесуальний документ був складений 12.01.2010 р. у присутності понятих у м. Чернігові, що суперечить подальшому тексту самого цього ж акту, де нижче зазначено про те, що оперативна закупівля відбулася «…у гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 …».

Про таки ж самі суперечності свідчить і протокол вилучення предметів та речовин придбаних у ході проведення оперативної закупівлі (а.с.19), з якого слідує, що такий процесуальний документ був складений 13.01.2010 р. у м. Чернігові, що суперечить подальшому тексту самого цього ж протоколу, де нижче зазначено про те, що «…в присутності понятих…біля  будинку за адресою АДРЕСА_1 проведено вилучення предметів та речовин у гр.. ОСОБА_3 придбаних в ході проведення оперативної закупівлі у гр. ОСОБА_1 розпочато в 17 годин 10 хвилин, закінчено в 17 годин 20 хвилин…».

Аналогічно й з акту оперативної закупівлі (а.с.20) слідує, що такий процесуальний документ був складений 13.01.2010 р. у присутності понятих у м. Чернігові, що суперечить подальшому тексту самого цього ж акту, де нижче зазначено про те, що оперативна закупівля відбулася «…у гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 …».

Разом із тим, при допиті в судовому засіданні як ОСОБА_1, так і поняті та працівник податкової міліції пояснили, що спиртне вилучалось саме безпосередньо за місцем проживання ОСОБА_1, але без складання там жодних процесуальних документів. Ознаки такої дії не містять ознак добровільної видачі, а мають, навпаки, ознаки дії примусового характеру – обшуку, але на той час ні порушення кримінальної справи місця не мало, як, і не мало місця, і судового рішення щодо дозволу на вчинення такої процесуальної дії.

Також ОСОБА_1 пояснив, що він добровільне не видавав таке спиртне співробітникам міліції, а саме безпосередньо він, як не передавав те зі своїх рук, так і не давав дозволу не вилучення того будь-кимось. Тому дії, щодо фактичного вилучення спиртного з житла ОСОБА_1 не є тотожними до добровільної видачі, тим більш, що це підтверджується й відсутністю будь-якого письмового документа, який би це стверджував та був складений за місцем розташування житла того, а саме АДРЕСА_1. Більш того, ОСОБА_1 пояснив, що він не переносив чи в будь-який інший спосіб здійснював переміщення спиртного в кількості 53 пляшки зі свого житла до службового приміщення податкової міліції м. Чернігова, яка розташована за адресою м. Чернігові по вул. Кирпоноса, 28, а також, що при цьому використовував свій транспорт, тощо. Пояснення ОСОБА_1 у повному обсязі підтверджені поясненнями понятих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та начальника відділу податкової міліції м. Чернігова ОСОБА_6 За таких умов, суд не може розглядати як достовірну та законну дію – добровільну видачу 53 пляшок у приміщенні податкової міліції м. Чернігова, тобто іншому населеному пункті, на відміну від дійсного місця вилучення таких речей.

Існуючий у справі документ, означений як консультативний висновок Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи від 19.01.2010 № 328/01-17 щодо можливої загрози для життя й здоров’я вмісту пляшок, на відміну від експертного висновку не має строго означених індивідуальних висновків та носить інформаційний характер, що жодним чином не кореспондується з редакцією ст. 204 ч. 3 КК України, що не дає можливості розглядати його, як підставу чи привід для порушення кримінальної справи за ознаками саме цієї протиправної дії, передбаченої кримінальним законом.

З огляду на встановлене, є слушним, що не було предметом дослідження суду, але не може залишене без уваги прокурора, посилання адвоката на те, що самими працівниками міліції було спровоковано злочин, виходячи з того, що самі по собі оперативно-розшукові заходи працівників податкової міліції м. Чернігова вказують на те, що підстави й приводи для порушення кримінальної справи були тими штучно створені.

Крім того, представником прокуратури в судовому засіданні не були наведені аргументовані заперечення на доводи скарги, а посилання на те, що за попередньою скаргою була проведена прокурорська перевірка щодо законності дій працівників міліції, при цьому порушень закону встановлено не було, не ґрунтується на вимогах діючого кримінально-процесуального законодавства й судом не може бути прийняте до уваги.

    При таких обставинах суд уважає, що при порушенні справи не були дотримані вимоги ст. 94 КПК України, а саме були відсутні підстави до порушення кримінальної справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

    Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, -

                                                           п о с т а н о в и в:

    Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

    Скасувати постанову заступника прокурора м. Чернігова від 19.01.2010 р. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 204 ч. 1, 204 ч. 3 КК     України.

    Копію постанови направити прокурору м. Чернігова, заступнику прокурора м. Чернігова, слідчому слідчого відділення Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області,особі, яка подала скаргу та її представнику.

    На постанову протягом семи діб із дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області.

      Суддя                                                           В.М. Розинко