Копія: Справа № 2-58,2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

09 березня 2010 року Первомайський  міськрайонний суд Миколаївської області у складі :      

головуючого – судді Маржиної Т.В.

при секретарі -  Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє за довіреністю ОСОБА_2, до ОСОБА_3, третя особа: Степківська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним заповіту, вчиненого 19 грудня 2005 року  ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, посвідченого секретарем Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області  ОСОБА_5 за реєстровим № 113, мотивуючи тим, що після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1  Миколаївської області. Раніше ОСОБА_4 18 січня 1993 року склала та посвідчила заповіт в Державній нотаріальній конторі, яким своїм спадкоємцем призначила позивачку. Після смерті спадкодавця ОСОБА_1 звернулася до нотконтори із заявою про прийняття спадщини за заповітом, однак з’ясувалося, що 19 грудня 2005 року ОСОБА_4 склала інший заповіт, де своїм спадкоємцем призначила сина ОСОБА_3 – відповідача по справі. Вважає, що померла на час складання останнього заповіту страждала слабоумством в результаті церебрального атерослекрозу, тому вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. В зв’язку з цим просить визнати останній заповіт недійсним.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася. Представники позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_7, в судовому засіданні повністю підтримали позовні вимоги, просили  їх задовольнити в повному обсязі та визнати недійсним заповіт, посвідчений ОСОБА_4 19 грудня 2005 року в Степківській сільській раді і зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій за № 113.

Відповідач ОСОБА_3.  та його представник ОСОБА_9 в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що мати відповідача – ОСОБА_4 психічно ніколи не хворіла, до лікаря-психіатра вона не зверталася, сама отримувала пенсію до самої смерті, всіх впізнавала; розуміла, що навколо неї відбувається. Про те, що мати заповіла йому все своє майно, відповідач дізнався тільки після її смерті.  Відповідач також пояснив, що його батько – чоловік ОСОБА_4, помер ще за її життя, його спадкове майно успадкувала сестра відповідача – ОСОБА_10. Про заповіт від 18 січня 1993 року, яким матір позивача заповіла все майно своїй внучці  ОСОБА_11 (його племінниці), він також не знав. Вважає, що останній заповіт дійсно відображає останню волю матері і мати складала його свідомо.

Представник третьої особи Дудко В.М. в судовому засіданні заперечував проти позову з тих підстав, що померла ОСОБА_4 за життя була адекватною, ніяких психічних розладів в неї не було.

Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, а також свідків ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, дослідивши надані суду письмові докази, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.

 Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 85 років в с. Степківка Первомайського району Миколаївської області, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, виданим Степківською сільською радою Первомайського району Миколаївської області (а.с. 12).  

Із Свідоцтва про народження сері НОМЕР_2, виданого 23 лютого 1955 року Степківською сільською радою Первомайського району Миколаївської області (а.с. 18); Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 24 серпня 1976 року Степківською сільською радою Первомайського району Миколаївської області (а.с. 14); Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4, виданого 11 грудня 1993 року Степківською сільської ради Первомайського району Миколаївської області (а.с. 14); Свідоцтва про одруження сері НОМЕР_5, виданого 12 травня 2000 року Відділом РАГС м. Первомайська Миколаївської області (а.с.13) слідує, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 приходиться онукою померлій ОСОБА_4

18 січня 1993 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла своє майно  у вигляді житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 Миколаївської області своїй онуці ОСОБА_1 – позивачці по справі, що вбачається із Заповіту, посвідченого 18 січня 1993 року державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області Цихонею В.А., реєстровий № 2-114 (а.с. 8).

19 грудня 2005 року ОСОБА_4 склала новий заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі  все те, що буде їй належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла сину ОСОБА_3 – відповідачу по справі. Таке слідує із Заповіту, посвідченого 19 грудня 2005 року секретарем Степківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_5, реєстровий № 113 (а.с.10).

В силу ч. 3 ст. 1254 ЦК України кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Відповідно до ч.4 ст. 1254 ЦК України якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених ст.ст. 225 і 231 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 не визнавалась недієздатною.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_27, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які знали померлу давно, бачили та спілкувалися із нею до самої її смерті,  в судовому засіданні поясняли, що ОСОБА_4 була за життя жвавою людиною, могла себе сама обходити, в деяких випадках вона зверталася за сторонньою допомогою (порубати дрова, побілити хату), була адекватною, все і всіх пам’ятала, не заговорювалася. Свідки ОСОБА_16, ОСОБА_17., ОСОБА_18, ОСОБА_19 дали пояснення, що ОСОБА_4 скаржилася на головні болі, частіше в останні роки життя; іноді забувала де вона живе, своїх дітей та онуків; скаржилася, що її хочуть пограбувати, вкрасти гроші і таке інше. Тобто покази свідків носять суперечливий характер.

З медичної картки ОСОБА_4 вбачається, що вона за життя з квітня 1961 року зверталась за медичною допомогою. З 1967 року страждала на гіпертонічну хворобу і церебральний атеросклероз. У 2003 році ОСОБА_4 зверталася до лікаря психіатра, який встановив їй діагноз «слабоуміє в результаті атеросклерозу». У 2004 році після повторного огляду лікарем невропатологом ОСОБА_4 поставлено діагноз «дискуляторна енцефалопія ІІ-ІІІ ст. змішаного типу (гіпертонічна атеросклеропатична)». У 2008 році ОСОБА_4 поставлено діагноз: «церебральний атеросклероз; хронічне порушення мозкового кровообігу; сенильний психоз; ішемічна хвороба серця; атеросклеротичний кардіосклероз; мерцательна аритмія передсердя; порушення кровообігу ІІ А ст.». Таким чином стан здоров’я ОСОБА_4 з часом погіршувався, щопідтвердили в судовому засіданні лікарі, які проводили її огляди, зокрема: ОСОБА_16 – лікар-психіатр Первомайської міської поліклініки, ОСОБА_19   - лікар невролог Первомайської ЦРЛ.    

Для достовірного з’ясування обставин справи та вирішення питання, чи усвідомлювала ОСОБА_4 значення своїх дій та (або) чи могла керувати ними на час складання нового заповіту, судом 17 листопада 2009 року була призначена посмертна судово-психіатрична експертиза (а.с. 70). Відповідно до Акту № 39 амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи від 20 січня 2010 року ОСОБА_4 страждала стійким психологічним розладом у вигляді атеросклеротичної деменції із маячнею, внаслідок чого вона на момент складання (посвідчення) заповіту 19 грудня 2005 року була нездатна розуміти значення своїх дій та керувати ними.

В силу ст. 57 ЦПК України висновок експертизи – це такий доказ, який має значення по справі та який судом оцінюється за правилами встановленими ст. 212 ЦПК України. Зазначена експертиза була проведена на підставі як показів свідків, так і медичних документів, які свідчили про прогресивний характер судинного захворювання головного мозку ОСОБА_4 та психічних розладів, що констатовані в медичній документації (амбулаторної картки) лікарями-спеціалістами (терапевтом, невропатологом, окулістом, психіатром). Тому вирішальне значення по справі стосовно психічного стану ОСОБА_4 на момент складання нового заповіту, суд надає саме висновку, наданому експертами-психіатрами.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що на момент складання заповіту ОСОБА_4 страждала на стійкий психологічний розлад вигляді атеросклеротичної деменції із маячнею та не могла віддавати звіт своїм діям та керувати ними, суд вважає обставини, на які посилається позивачка, як на підставу свої вимог – доведеними, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі в силу ст.ст. 225, 1254 ЦК України. Слід визнати недійсним заповіт, посвідчений 19 грудня 2005 року ОСОБА_4 в Степківській сільській раді Первомайського району Миколаївської області, який зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій за № 113.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним заповіт, посвідчений 19 грудня 2005 року ОСОБА_4 в Степківській сільській раді Первомайського району Миколаївської області, який зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій за № 113.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після цього, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я:       підпис

Копія вірна: С У Д Д Я:

Рішення не набрало законної сили. Видане для ознайомлення.

С У Д Д Я                                                                                                    Т.В. МАРЖИНА