2-а-20/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2010 року с.м.т. Шевченкове
Шевченківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого: Стеганцова С.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Шевченківського районного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області про визнання діяльності незаконною та зобов’язання вчинення певних дій ,-
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області про визнання дій пенсійного фонду незаконними, зобов'язання пенсійного фонду зробити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за 2007 рік, з 22 травня 2008 року та починаючи з 01.01.2009 року відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( Далі закон № 796-ХІІ), виходячи виключно із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” .
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що з 30.05.2005 року по 27.05.2008 року був інвалідом третьої групи, а з 28.05.2008 року має статус інваліда ІІ групи безстроково, внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС , повинен отримувати державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50 та 54 Закону № 796-ХП, але відповідачем довгий час пенсія нараховується в набагато меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до п.4 ст.54 вказаного закону, пенсія по інвалідності 2-ої групи не повинна бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю , розмір якої у відповідності до ст.50 того ж закону, повинен складати - 75% мінімальної пенсії за віком. Він неодноразово звертався до відповідача з клопотанням про перерахунок пенсії, але отримував відмову. Вважає дії відповідача незаконними та винними і просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсій за 2007 рік, з 22 травня 2008 року та починаючи з 01.01.2009 року з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно груп інвалідності.
В судове засідання позивач не з’явився, надавши письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу у його відсутності.
Відповідач свого представника для участі в справі не направив, надав письмові заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити і справу розглянути у відсутність представника Пенсійного фонду.
В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що розмір пенсії повинен обчислюватися відповідно до Закону України № 796-ХП, Закону України « Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року ( Далі Закон № 1058) та на підставі постанов Кабінету Міністрів України. Державна пенсія особам віднесеним до категорії 1, 2, 3 ,4 призначається у відповідності до ст. 54 Закону України № 796-ХП( в редакції станом на 01 липня 2007 року ) частина 4 якого встановлює ,що у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком, по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком. Додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до категорії І згідно ст. 50 Закону України № 796-ХП( в редакції станом на 01 липня 2007 року ) призначається у розмірах : інвалідам ІІ групи - 50 % мінімальної пенсії за віком, інвалідам ІІІ групи – 75 % мінімальної пенсії за віком . Частиною 5 ст. 54 Закону № 796-ХП передбачено, що питання щодо обчислення пенсій за цим Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. (Далі КМУ).На підставі цієї норми Пенсійний фонд при нарахуванні основної та додаткової пенсії керувався нормами постанови КМУ « Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів , фінансування , яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №2 , п.п. «а»,»б» ч. 1, яка встановлює пенсію, виходячи з розміру 19 .91 грн. З 01 січня 2008 року Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України » від 28 грудня 2008 року № 107 (Далі Закон України № 107), були внесені зміни до Закону України № 796-ХП. В новій редакції ст. 54 передбачає , що розмір пенсії для інвалідів , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІІ групі інвалідності – 180 % прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, по ІІ групі інвалідності - 200 % прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність. Згідно вищевказаного Закону зміни були також внесені і до ст. 50 стосовно розміру додаткової пенсії , яка в новій редакції становить для інвалідів ІІІ групи – 15 % прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, для інвалідів ІІ групи 20 % прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність . Також Закон України № 107 ст. 50 , 54 доповнені абзацом , який зазначає , що розмір прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно – правовими актами. Ці зміни були враховані при обчисленні основної та додаткової пенсії. Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі не згідно з тим , що додаткова пенсія повинна бути розрахована з мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 Закону України № 796-ХП встановленої законами України про Державний бюджет України , оскільки ст. 28 Закону № 1058 -ІV ,закріплює норму, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , визначеного законом , застосовується виключно для визначення розміру пенсій , призначених цим Законом. Розмір пенсії , встановлений частиною 4 ст. 54 Закону України № 796-ХП, був визначений , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був. Положення частини 3 ст. 28 Закону № 1058 –ІV , щодо встановлення обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком , визначеного ч. 1 цього Закону , Конституційним судом України , такими ,що не відповідають Конституції України, не визнавались , а тому підлягають виконанню. Постанова КМУ від 16 липня 2008 року № 654 « Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» передбачає, що в інвалідів , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАС у 1986 році для інвалідів ІІ групи пенсія не може бути нижчою за 1090 грн. З 1.11.2009 року позивачеві проведено перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи із встановленого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – 573 грн. і становить 114,60 грн. (20 % по ІІ групі інвалідності). Таким чином призначення основної та додаткової пенсії проводилось згідно чинного законодавства, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову на підставі вищевикладеного та застосовуючи строки позовної давності.
Враховуючи наявність відповідних заяв позивача та відповідача суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно частин 1 статті 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади , місцевого самоврядування , їхніх посадових і службових осіб , інших суб’єктів владних повноважень, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Позивач ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 05.06.2003 року, був інвалідом ІІІ групи з 30.05.2005 року до 27.05.2008 року, а з 28.05.2008 року є інвалідом ІІ групи безстроково, що підтверджується довідками МСЕК серії ХАР-03 № 024993 від 30.05.2008 року та серії ХАР-07 № 018572 від 28.05.2008 року (а.с.2-3), віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському району Харківської області і отримує пенсію з 28.05.2008 року як інвалід ІІ групи та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, які йому призначено відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
10 грудня 2009 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області із заявою про проведення перерахунку пенсії (а.с.5) , але отримав відмову листом від 21.12.2009 року № 9364/25-02 (а.с.6-8).
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року №796 –ХІІ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 зазначеного Закону, держава взяла на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язалася відшкодувати її за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, як і постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06 червня 1996 року в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою , не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою , не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06 червня 1996 року особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною третьою статті 67 Закону України №796 –ХІІ у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року N 231-V встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії І, 2, 3,4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України ч.2 ст.46 Конституції України.
Окрім того частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Також, необхідно врахувати положення ч.1, 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. В пункті 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» зазначено, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому, давали заявникові право на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу. Тобто, майно у визначенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права - належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України № 796 -ХІІ. Пунктом 2 постанови від З січня 2002 року № І "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 Закону № 796 –ХІІ Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідали розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд доходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-1У не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ст. 62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірі з 01 січня 2007 - 380 грн. з 1 квітня 406 грн., з 1 жовтня -411 грн.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України № 796 –ХІІ змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії" на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІІ групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок Інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі Інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по 111 групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно - правовими актами.
Також, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи – 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам IІ групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ. "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення амін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06 червня 1996 року та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно статті 58 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня -481 гривня, з 1 липня -482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Відповідно до ч.2 ст. 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов до висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України №796 –ХІІ , а не постанова Кабінету Міністрів України №1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Суд не взяв до уваги посилання відповідача на ч.3 ст.54 Закону №796 –ХІІ , якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом, Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.
Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам ч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 01 січня 2009 року, суд вважає їх підлягаючими задоволенню з таких підстав.
В ч.1 ст. 54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 № 835-VІ (далі Закон № 835-VІ ) зазначено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли, у грудні 2008 року. Законом України “Про державний бюджет України на 2009 рік” ніяких змін до Закону № 796-ХІІ не вносилося.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” від 06.11.2009 року № 1715-VI встановлено, що з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 573 грн.
Тобто при нарахуванні пенсії позивачу з 01 січня 2009 року відповідач повинен брати прожитковий мінімум в сумі станом на грудень 2008 року, а з 1 листопада 2009 року - в сумі 573 грн., оскільки саме він береться для визначення мінімальної пенсії за віком при нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності та додаткової пенсії згідно закону № 796-ХІІ.
Наявність такого права у позивача гарантується Конституцією України.
Тому суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсій згідно приписів ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та необхідним зобов'язати відповідача перерахувати пенсії позивачу за 2007 рік , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року, згідно встановлених йому груп інвалідності (ІІІ групи до 27.05.2008 року, ІІ групи - з 28.05.2008 року) .
Суд відхиляє заяву відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом через наступне.
Судом встановлено, що позивач протягом 2007 та з 22 травня 2008 року мав право на отримання пенсії по інвалідності та додаткової пенсії на підставі Закону № 796-ХІІ і обґрунтовано сподівався на їх отримання в розмірах, визначених ст.ст.50,54 зазначеного закону.
Ч.2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 10.12.2009 року звертався до управління Пенсійного фонду у Шевченківському районі із заявою щодо перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії. Відповідь з відмовою була ним отримана 21.12.2009 року, саме тоді він дізнався про порушення його прав. Позовну заяву до суду було подано 13.01.2010 року, в межах строку позовної давності.
Керуючись ст. ст.ст. 6-14,71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 46, 64, 124, 152 Конституції України, 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ст. ст. 54 ,50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” , Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України “Про державний бюджет України на 2009 рік” , Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області по невиконанню з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року приписів ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах пенсії по інвалідності та додаткової пенсії.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 27 травня 2008 року в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести виплату недоплаченої пенсії.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 28 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести виплату недоплаченої пенсії.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Гол-чий: С.М. Стеганцов
- Номер: 2-а-20/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-20/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Стеганцов Сергій Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.09.2015
- Дата етапу: 15.09.2015
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-20/10
- Суд: Барвінківський районний суд Харківської області
- Суддя: Стеганцов Сергій Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.01.2010
- Дата етапу: 13.01.2010
- Номер:
- Опис: про скасування постанови
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-20/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Стеганцов Сергій Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.12.2009
- Дата етапу: 11.03.2010
- Номер: б/н
- Опис: про визнання дій протиправними
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-20/10
- Суд: Теплодарський міський суд Одеської області
- Суддя: Стеганцов Сергій Михайлович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.02.2010
- Дата етапу: 24.02.2010