ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 березня 2010 р.                                                                                   Справа № 2а-524/10/2370                                                                              

                                                                                                                                            м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Лічевецького І.О.,

при секретарі – Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача – Чумак В.В. за довіреністю; відповідача – не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Уманського міського центру зайнятості населення до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених в якості допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

    Уманський міський центр зайнятості населення звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих у вигляді допомоги по безробіттю в розмірі 312 грн. 73 коп.

    Позивач стверджував, що ОСОБА_2 в 2007 р. отримувала допомогу по безробіттю незаконно,  оскільки в цей період була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності.  

    На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити його вимоги, та стягнути з відповідача 312 грн. 73 коп.

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подала, в судове засідання не з’явилася, свого представника не направила.

    Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України (№25к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, одним з аспектів якого є право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин.

24 січня 2007 р.  ОСОБА_2 звернулася до Уманського міського центру зайнятості з проханням надати її статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши при цьому, що на час подачі заяви вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності.

Як вбачається з персональної картки особи, яка звернулась до центру зайнятості         № 230301407011700004 та наказу № НТ070124 від 24.01.2007 р., відповідачу був наданий статус безробітної 24 січня 2007 року, визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від  2 березня 2000 року N 1533-III (надалі за текстом – «Закон N 1533-III»).

Відповідач знята з обліку в Уманському міському центрі зайнятості 02 квітня 2007 року.

Згідно платіжних доручень та відомостей виплат за видами забезпечення Уманського міського центру зайнятості, за період перебування відповідача на обліку в якості безробітного нею було отримано 312 грн. 73 коп.

Вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги, що відповідач згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності 02 червня 2004 р. та підприємницьку діяльність не припинила.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону N 803-XII до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Таким чином, безсумнівним є те, що відповідач, на момент звернення до центру зайнятості, була зайнятою особою, не мала права на реєстрацію в якості безробітної.

Відповідно до статті 36 Закону № 1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на викладене, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем – суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Уманського міського центру зайнятості населення (Черкаська область, м. Умань, вул. Горького, 35, ідентифікаційний код 21368520) 312 (триста дванадцять) грн. 73 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова складена в повному обсязі 24 березня 2010 р.

Суддя                                                                                                 І.О.Лічевецький