ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17.07.06р.

Справа № А25/143

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальський кар'єр",

м. Дніпропетровськ 

до  Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ 

про скасування рішення

Суддя  Чередко А.Є.

Секретар Г.О. Бугрім

Представники сторін:

  Від позивача: Пивовар В.Р. дир. за протоколом № 1/2006 від 09.03.2006р.; Пергун Г.М, дов. б/н від 29.06.2006р.

Від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить суд визнати скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 131 від 17.04.2006р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що висновки відповідача, які містяться в акті перевірки від 05.04.2006р. № 341 та на підставі, якого винесене оспорюване рішення не відповідають дійсності щодо надання позивачем послуг з постачання електроенергії субспоживачам, тому до відносин позивача з субспоживачами не застосовуються вимоги законодавства за порушення, яких відповідачем здійснено нарахування необґрунтовано отриманої виручки та застосовані фінансові санкції. В силу ст.ст. 317, 320 ЦК України, позивач має право використовувати належне йому на праві власності майно на свій розсуд, зокрема укладати з субспоживачами договора на спільне використання технологічних мереж де встановлювати ціни за надані послуги, які не є регульованими.

Позивач, також зазначає, що відповідачем у акті зроблені невірні розрахунки витрат позивача по утриманню електричних  мереж, розміру спожитої та переданої електроенергії, що призвело до невірного висновку про суму необґрунтовано отриманої виручки.  

Таким чином, на думку позивача спірне рішення не відповідає вимогам Закону України „Про ціни і ціноутворення” та  „Правил користування електроенергією” від 31.07.1996р. № 28.  

Відповідач позов не визнав з тих підстав, що позивач завищив тариф на передачу електроенергії субспоживачам, що є порушенням постанови НКРЕ № 309 від 02.04.2001р. „Про затвердження Порядку визначення тарифів на передачу електричної енергії місцевими електромережами та тарифів на  постачання електричної для ліцензіатів з постачанням електричної енергії за регульованим тарифом”.

Відповідач вдруге не забезпечив явку представника до судового засідання. Враховуючи приписи п. 4  ст. 128 КАС України та належне повідомлення судом відповідача про час та місце судових засідань у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

           ВСТАНОВИВ:

17.04.2006р. Державною інспекцією з контролю за цінами у Дніпропетровській області було прийняте рішення № 131 про застосування економічних санкцій внаслідок порушення державної дисципліни цін та про вилучення у ТОВ „Рибальський кар’єр” в доход державного бюджету 23487,34грн. і застосування штрафу у сумі 46974,68грн. за завищення тарифу на передачу електричної енергії субспоживачам, що є порушенням вимог Постанови НКРЕ України від 02.04.2001р. № 309 „Про затвердження Порядку визначення тарифів на передачу електричної енергії місцевими електромережами та тарифів на  постачання електричної для ліцензіатів з постачанням електричної енергії за регульованим тарифом” та п. 8.10. „Правил користування електричною енергією”, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р.  

Рішення № 131 від 17.04.2006р. було прийнято відповідачем на підставі акту перевірки порядку встановлення і застосування цін тарифів від 05.04.2006р. № 341. При проведені перевірки відповідач дійшов висновку, що позивач безпідставно пред’являв к оплаті субспоживачам завищений тариф за сумісне використання технологічних електричних мереж, що суперечить п. 6.32. „Правил користування електричною енергією”, а також безпідставно пред’являв до оплати за  передачу електроенергії садовому товариству „Аргус” ціни за тарифом, який встановлений для промислової групи підприємств.  

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у грудні 2004р. укладено з ВАТ „Дніпрообленерго” договір на постачання електроенергії. Між тим до електричних мереж, які належать позивачеві підключено ще шість субспоживачів, в тому числі садове товариство „Аргус”. У січні 2005р. позивач листами повідомив субспоживачів про необхідність укладення прямого договору з енергопостачальною компанією на постачання електроенергії, але договір з  ВАТ „Дніпрообленерго” було укладено лише одним субспоживачем –ДП „Інститут технічної механіки” НАНУ.

Між позивачем та субспоживачами укладені типові договори на спільне використання технологічних мереж основного споживача, за п. 1, яких основний споживач (позивач) зобов’язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу до використання, а субспоживач своєчасно сплачувати за використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Плата за надання послуг по передачі електричної енергії, передбачених типовими договорами на спільне використання технологічних мереж основного споживача встановлювалась позивачем та субспоживачами шляхом підписання щомісячних додаткових угод до договорів з  врахуванням витрат позивача на утримання електричних мереж та обсягів спожитої електроенергії, яку позивач відшкодовує енергопостачальній компанії за встановленим йому тарифом.

Відповідачем за спірним рішенням вилучено у ТОВ „Рибальський кар’єр” в доход державного бюджету 23487,34грн. і застосувано штраф у сумі 46974,68грн. за завищення тарифу на передачу електричної енергії субспоживачам, що є порушенням вимог Постанови НКРЕ України від 02.04.2001р. № 309 „Про затвердження Порядку визначення тарифів на передачу електричної енергії місцевими електромережами та тарифів на  постачання електричної для ліцензіатів з постачанням електричної енергії за регульованим тарифом” та п. 8.10. „Правил користування електричною енергією”, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р.

Однак, згідно з п. 1.1.  Постанови НКРЕ України від 02.04.2001р. № 309, порядок  визначення  роздрібних  тарифів  на  електричну енергію, тарифів на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами  та  тарифів  на  постачання  електроенергії   для ліцензіатів з   постачання  електричної  енергії  за  регульованим тарифом,  які забезпечують повну оплату електроенергії,  купованої ними  на  Оптовому  ринку  електроенергії України (далі - Порядок) застосовується при визначенні  роздрібних  тарифів  на  електричну енергію, тарифів на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами   та   тарифів   на   постачання    електроенергії ліцензіатами  з  постачання  електричної  енергії  за регульованим тарифом (далі - ліцензіати), які виконали такі умови: а) уклали  договір  з  ДП  "Енергоринок" про реструктуризацію заборгованості  за  електроенергію,  куповану  на  Оптовому  ринку електричної енергії України (далі - ОРЕ) (якщо така заборгованість існує), та дотримуються умов цього договору;  б) виконують    поточні    зобов'язання   з   повної   оплати електроенергії,  купованої на  ОРЕ,  згідно  з  договором  між  ДП "Енергоринок"  та  ліцензіатом з моменту вступу в дію договору про реструктуризацію заборгованості (підпункт "а" пункту 1).

У позивача відсутня ліцензія на постачання та передачу електроенергії, отже він не є ліцензіатом в розумінні вищезазначеного Порядку, який відповідно не застосовується до діяльності позивача щодо надання послуг по передачі електроенергії субспоживачам.

Окрім того, відповідачем на зазначено у спірному рішенні та акті перевірки, який саме пункт Порядку порушено позивачем, та які саме тарифи він повинен був застосовувати, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про завищення позивачем тарифів на передачу електроенергії субспоживачам. До того-ж, згаданий Порядок не містить розміру тарифів, які підлягають застосуванню, а містить формули, за якими розраховується тариф.

Посилання на порушення позивачем Порядку міститься лише у зведенні, яке є додатком до акту перевірки, про суму виручки отриманої позивачем внаслідок неправильного застосування цін по садовому товариству „Аргус”, що призвело до необґрунтовано отриманої виручки у сумі 727,21грн.

Між тим,  садове товариство „Аргус” не укладало прямого договору на постачання електроенергії з постачальником, отже використовує ту електроенергію, що постачається позивачу за тарифом, передбаченим для  промислової групи підприємств. Отже у позивача відсутні правові підстави для передачі садовому товариству „Аргус” електроенергії за тарифом, що є меншим ніж той, за яким електроенергія постачається позивачу та компенсації цієї різниці за свій рахунок перед енергопостачальною компанією.

Підставою для винесення відповідачем спірного рішення, також було порушення позивачем п. 8.10. „Правил користування електричною енергією” (далі –Правила), затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р., але розділ 8 Правил, до внесення в них змін Постановою НКРЕ від 17.10.2005р. № 910 „Про внесення змін до Правил користування  електричною енергією”, яка набула чинності 29.11.2005р. регулював умови припинення або обмеження постачання та передачі  електричної енергії, тобто п. 8.10. не мав відношення до спірних правовідносин, а з 29.11.2005р. згадані Правила взагалі не містять п. 8.10.

Також не містить посилань на порушення позивачем п. 8.10. Правил і акт перевірки від 05.04.2006р. № 341. У зведенні ж про суму виручки отриманої позивачем внаслідок неправильного застосування цін зазначено про порушення позивачем п. 6.32. Правил в редакції, яка є чинною з 29.11.2005р., однак період порушення відповідачем визначено з 03.2005р. по 02.2006р.    

Але, відсутність прямого договору на постачання електроенергії, укладеного субспоживачами  з ВАТ „Дніпрообленерго” унеможливлює і застосування до спірних правовідносин і п. 6.32. „Правил користування електричною енергією”, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р., оскільки він регулює взаємовідносини основного споживача електроенергії з субспоживачем при наявності укладеного останнім договору на постачання електроенергії з енергопостачальною компанією.

Так, згідно з п. 6.31. Правил,  у разі постачання електричної  енергії  субспоживачу  в точці продажу, яка збігається з точкою продажу електричної енергії основному споживачу,  субспоживачі оплачують  основному  споживачу відповідно  до  договору  про  спільне  використання технологічних електричних  мереж  вартість  обґрунтованих  фактичних  витрат  на

утримання технологічних електричних мереж.

              У разі постачання електричної енергії  субспоживачу  в  точці продажу,    яка   збігається   з   межею   балансової   належності електроустановок основного споживача  та  субспоживача,  зазначені витрати  основному  споживачу  субспоживачем  не  відшкодовуються. Фактичні   обґрунтовані   витрати   на   утримання   технологічних електричних      мереж     основного     споживача     оплачуються електропередавальною   організацією,   яка   забезпечує   передачу електричної  енергії  в  межах  закріпленої  території  здійснення ліцензованої діяльності.

          Відповідно до Постанови КМ України від 25.12.1996р. № 1548, тарифи на послуги по передачі електроенергії не входять до переліку товарів, робот та послуг, на який розповсюджується державне регулювання, тому позивач мав право застосовувати вільні цін, що також зазначено відповідачем у акті перевірки.

Отже, укладення позивачем договорів на спільне використання технологічних мереж основного споживача  зі субспоживачами та встановлення сторонами цих договорів розміру вартості послуг позивача не суперечить чинному законодавству України та є правом останнього, яке передбачено ст.ст. 320, 627 ЦК України.  

Таким чином у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірного рішення про вилучення у ТОВ „Рибальський кар’єр” в доход державного бюджету 23487,34грн. і застосування штрафу у сумі 46974,68грн. за завищення тарифу на передачу електричної енергії субспоживачам, внаслідок порушенням вимог Постанови НКРЕ України від 02.04.2001р. № 309 „Про затвердження Порядку визначення тарифів на передачу електричної енергії місцевими електромережами та тарифів на  постачання електричної для ліцензіатів з постачанням електричної енергії за регульованим тарифом” та п. 8.10. „Правил користування електричною енергією”, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р.  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ст. 2 КАС України, у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:      1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України; 2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано; 3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За п. 1 ст. 8 КАС України, суд  при вирішенні справи керується принципом верховенства права,  відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободи визнаються    найвищими   цінностями   та   визначають   зміст   і спрямованість діяльності держави.

Враховуючи вищенаведене та обставини справи, суд вважає, що відповідачем при прийнятті спірного рішення не було дотримано вищенаведених засад, а рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, тому позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн. слід стягнути з державного бюджету.

Враховуючи усе вищевикладене та керуючись ст.ст. 152, 156, 157 ЗК України,  ст. 17-19, 87, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                                     ПОСТАНОВИВ:

          Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області про застосування економічних санкцій внаслідок порушення державної дисципліни цін № 131 від 17.04.2006р.

Стягнути з державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибальський кар’єр” (м. Дніпропетровськ, вул. Томська, 283, код ЄДРПОУ 32990050, п/р 26001301039801 в ФАБ „Південний” в м. Дніпропетровськ, МФО 306458).

Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАСУ.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАСУ.

Суддя

А.Є. Чередко

20.07.2006р.