«05» лютого 2010 року

Справа № 2-а-4409/08/2270/8

ПОСТАНОВА

Іменем України

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі : головуючого судді    Святецького В.В.,

суддів Романішина В.Л., Гнап Д.Д.

при секретарі     Розумняк О.В.

з участю:    представника відповідача      Войціцької М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому  адміністративну справу за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни, -

                                                               ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вони є особами, які мають статус дітей війни, а тому  мають право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. В порушення вищезазначеної норми закону, позивачам доплата до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не проводилась, у зв'язку з чим, вони просять визнати зазначені дії відповідача неправомірними і стягнути на свою користь невиплачену суму підвищення до пенсії.

Позивачі у судове засідання не з'явились, подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, простить відмовити у позові в повному обсязі з підстав, зазначених в письмових запереченнях.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій паспортів та пенсійних посвідчень позивачів, довідок управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області позивачі є дітьми війни, а отже, мають право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області, яке є відповідачем за цим позовом.

Згідно ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачувалось особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, положення п. 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо призупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнане неконституційним.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість з виплати підвищення до пенсії особі, яка має статус дитини війни, підлягає стягненню за період, починаючи з 9 липня 2007 року, тобто з дня постановлення рішення Конституційного Суду України у справі за Конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення підвищення до пенсії за період до 09.07.2007 року суд не знаходить з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно п. п. З, 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України управління пенсійного фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет. Ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом України про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет.

Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані неконституційними та втратили чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року. Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України К6-рп/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, і на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги позивачів - дітей війни підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості з виплати підвищення до пенсії за 2007 рік починаючи з 9 липня 2007 року і по 31 грудня 2007 року включно.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області яке є належним відповідачем за цим позовом і саме його, а ні інших відповідачів, слід зобов’язати провести відповідні виплати починаючи з 9 липня 2007 року.

Керуючись ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007, керуючись ст.ст. 7 - 12, 17, 18, 70, 71, 86, 159 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позови задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області здійснити щомісячну виплату для ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 09 липня 2007 року і по 31 грудня 2007 року включно, врахувавши виплати, які були проведені ОСОБА_4.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 11 лютого 2010 року.

Головуючий

Судді