Категорія № 6.12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 року                           Справа № 2а-1368/10/1270

    Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Островської О.П.

при секретарі – Кір’ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Луганську до Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості зі сплати пені в сумі 1781,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

    22 лютого 2010 року позивач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому послався, що відповідач з 19 квітня 2001 року зареєстрований у відділенні ВД ФСНВ в м. Луганську, у зв’язку з чим прийняв на себе зобов’язання страхувальника по сплаті страхових внесків до Фонду. На підставі наказу ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» № 63 від 29.09.2009 структурний підрозділ (експлуатаційний район) ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» Біловодськ ліквідований з 30.11.2009 шляхом приєднання ліквідаційного балансу експлуатаційний район до балансу ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго». Борги по сплаті страхових внесків ліквідованого підрозділу Біловодськ прийняло ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго». Відповідач не перераховував до Фонду страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у повному обсязі, відповідно до акту перевірки № 62 від 21.12.2009 та № 55 від 02.11.2009 сума заборгованості по пені складає 1781,75 грн. З розрахункової відомості за 2009 рік, наданої ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго», несплачена пеня складає 2853,52 грн., яка складається з раніше стягнутої пені в розмірі 1071,77 грн. та пені згідно акта перевірки в сумі 1781,75 грн. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по пені в сумі 1781,75 грн.

    Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові, просив задовольнити вимоги в повному обсязі.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

    Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

    У відповідності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов’язаний: своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

    Згідно зі ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом, страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці), страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

    Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

    Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

    Відповідно до п. 4.1 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду ССНВ України від 12.07.2007 року № 36, сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника. При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням указаної знижки (надбавки).

    П. 4.12, 4.13, 4.14 вказаної Інструкції встановлено порядок та строки сплати зазначених страхових внесків, які сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

    Згідно п. 5.1. Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

    Судом установлено, що відповідач відноситься до категорії осіб, які є платниками обов’язкових страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, котрі повинні перераховуватися на рахунок позивача, ЛОКСТП «Теплокомуненерго» зареєстроване у позивача як платник зазначених обов’язкових страхових внесків з 19.04.2001 та з цього часу прийняло на себе зобов’язання страхувальника по сплаті страхових внесків до Фонду. На підставі наказу ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» № 63 від 29.09.2009 структурний підрозділ (експлуатаційний район) ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» Біловодськ ліквідований з 30.11.2009 шляхом приєднання ліквідаційного балансу експлуатаційний район до балансу ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго». Борги по сплаті страхових внесків ліквідованого підрозділу Біловодськ прийняло ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго». Відповідач не перераховував до Фонду страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у повному обсязі, відповідно до акту перевірки № 62 від 21.12.2009 та № 55 від 02.11.2009 сума заборгованості по пені складає 1781,75 грн. З розрахункової відомості за 2009 рік, наданої ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго», несплачена пеня складає 2853,52 грн., яка складається з раніше стягнутої пені в розмірі 1071,77 грн. та пені згідно акта перевірки в сумі 1781,75 грн.

    Вказані обставини підтверджуються довідкою з ЄДРПОУ, заявою про реєстрацію в якості платника страхових внесків, наказом від 29.09.2009 № 63 про ліквідацію Біловодського експлуатаційного району, актами перевірки від 02.11.2009 № 55, від 21.12.2009 № 62, розрахунковою відомістю за 2009 рік.

    За таких обставин суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості.  

    Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

    Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Луганську задовольнити в повному обсязі.

    Стягнути з Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» (91042, м. Луганськ, кв. Восточний, 22, р/р 2600940032206, АКБ «Укркомунбанк», м. луганськ, МФО 304988, код ЄДРПОУ 0334052) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Луганську (91055, м. Луганськ, вул. Леніна, 26, р/р 37175412001284 у банку ГУДКУ Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 25938888) заборгованість зі сплати пені в сумі 1781 грн. 75 коп. (одна тисяча сімсот вісімдесят одна грн. 75 коп.).

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Повний текст постанови складено та підписано 29 березня 2010 року.

    Суддя                                                                                                   О.П.Островська