Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

                     1 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого -  Ігнатюк Б.Ю.

суддів –   Дроботі В.В., Мацунича М.В.

при секретарі – Добра М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 2 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди ,-

                                  В С Т А Н О В И Л А:  

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 5 тис. грн. моральної шкоди, яка йому була спричинена злочинними діями відповідача.

Рішенням суду позов  ОСОБА_1 задоволено частково: з ОСОБА_2 в користь позивача стягнуто 2500 грн.

Позивач порушив питання про скасування цього рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні апелянт скаргу з наведених підстав підтримав.

Заслухавши доповідача, апелянта та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Заявляючи позов, позивач його обґрунтовував тим, що відповідач 29 квітня 2008 року скоїв відносно нього злочин, за що притягувався до кримінальної відповідальності за ст.296 КК України. Під час скоєння цього злочину, відповідач вдарив його по обличчю, в результаті чого в нього був перелом щелепи, що відноситься до тілесних пошкоджень середньої важкості.

Моральну шкоду позивач мотивував втратою душевного спокою та часу на проведення необхідних експертиз, необхідності знаходження вдома, обмеженням у прийомі їжі.

Задовольняючи частково позов, суд врахував саме зазначені обставини, крім останньої,  вважав їх доведеними та  оцінив вартість спричиненої позивачу моральної шкоди у 2,5 тис. грн.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.

Апеляційна скарга містить такі ж самі доводи, як і обґрунтування позовної заяви. Суд першої інстанції прийняв частково їх до уваги: не врахував таке обґрунтування позову як обмеження прийому їжі. Тому колегія суддів констатує про об’єктивну доведеність цього обґрунтування позову – перелом щелепи позивача в результаті злочинних дій відповідача – та, враховуючи принципи розумності і справедливості, вважає, що стягнення судом суми в розмірі 50% від заявлених 5 тис. грн. не відповідає цим принципам і тому оцінює моральну шкоду, спричинену позивачу, в сумі 4 000 грн. Тому колегія суддів констатує про неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, що відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і зміни рішення.

 Керуючись ст.ст. 307,309,314  ЦПК України, судова колегія

Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іршавського районного суду від 2 лютого 2010 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 4 000 грн. моральної шкоди та 76 грн. 50 коп. судових витрат, а всього 4076 грн.50 коп.

У задоволенні решти позову відмовити.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:        

    Судді :