Україна

Харківський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В А

                                                    І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

«5»  липня  2007 року                                                             Справа №2-1/07

                                             Судова колегія у складі:

головуючого судді В.Ф.Олійника, судді  Т.В.Кравець, Істоміної О.А.

при секретарі Кобзевій Л.О.                                                    

за участю представників:

Прокурора – Мірошниченко М.О.

позивача-  Бондаренко В. К., Чистякова В. Ф., Сляднєва О.І., Корнійчук Н.М.

1-го відповідача –не з’явився

2-го відповідача –не з’явився

3-го відповідача–не з’явився

4-го відповідача–Ткаченко О.В.

5-го відповідача–не з’явився

6-го відповідача–не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційні скарги  Фізичної особи Чистякової Валентини Федорівни (вх. №1457Х/2-5), Фізичної особи Корнійчук Ніни Миколаївни (вх. №1458Х/2-5), Фізичної особи Сляднєвої Олександри Іванівни (вх. №1459Х/2-5), Фізичних осіб Бондаренко Володимира Кириловича та Кармазіної Валентини Миколаївни (вх. №1460Х/2-5)

на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07.02.2007р. по справі  №2-1/07

за позовом Бондаренко Володимира Кириловича, Корнійчук Ніни Миколаївни, Косьміної Зінаїди Леонтіївни, Сляднєвої Олександри Іванівни, Будко Лідії Никифорівни, Кармазіної Валентини Миколаївни, Чистякової Валентини Федорівни

до      1. КСП „ Зміївська овочева фабрика"

          2.Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства „Зміївська овочева фабрика",

          3. ліквідатора Сорокіна Михайла Івановича,

          4 Закритого акціонерного товариства ТМ „ Зміївська овочева фабрика",

          5. Чучупалова Віктора Борисовича,

          6.Зміївської райдержадміністрації, м. Зміїв Харківської області

про визнання недійсною конференції трудового колективу КСП „ Зміївська овочева фабрика"; відшкодування моральної шкоди;  відміну реєстрації Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства „Зміївська овочева фабрика",-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2001 року фізичні особи, а саме: Бондаренко Володимир Кирилович, Корнійчук Ніна Миколаївна, Косьміна Зінаїда Леонтіївна, Сляднєва Олександра Іванівна, Будко Лідія Никифорівна, Кармазіна Валентина Миколаївна, Чистякова Валентина Федорівна звернулись із позовом до Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства „Зміївська овочева фабрика" про відміну рішення конференції трудового колективу колективного сільськогосподарського підприємства «Зміївська овочева фабрика»(далі КСП «Зміївська овочева фабрика»). Під час розгляду справи позивачі неодноразово уточнювали свої позовні вимоги. В уточнюваних позовних заявах від 21.03.2005р. позивачі Сляднєва О.І., Кармазіна В.М., Корнійчук Н. М., Чистякова В. Ф, Будко Л. Н, Косьміна З.Л., а позивач Бондаренко В. К. від 28.03. 2006р. звернулися до КСП „Зміївська овочева фабрика", Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства «Зміївська овочева фабрика»(далі ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика»), Закритого акціонерного товариства ТМ «Зміївська овочева фабрика»(далі ЗАСТ ТМ «Зміївська овочева фабрика»), Чучупалова Віктора Борисовича (голови правління) про визнання конференції трудового колективу «Зміївська овочева фабрика»від 10.02.2000 року незаконною та відміну усіх прийнятих на цій конференції рішень, відміну державної реєстрації ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика», про визнання права власності на майновий пай КСП  «Зміївська овочева фабрика», визнання незаконною передачу майна ЗАСТ „«Зміївська овочева фабрика» ТОВ „ Капітал - 1", ТОВ „ Надія - 1", ТОВ Кунєро - 1",  Мрія -1", визнання незаконною передачу майна ТОВ „ Капітал - 1", ТОВ „ Надія - 1", ТОВ Кунєро - 1", ТОВ „ Мрія -1" ЗАТ ТМ „ ЗОФ", пре зобов'язання ЗАТ ТМ «Зміївська овочева фабрика»відшкодувати матеріальні збитки в розмір вартості майнового паю, стягнення з Чучупалова В.Б. моральної шкоди в розмірі по 5 тисяч   грн.  кожному.

На підставі ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 2О.О4.2005 року були роз’єднані  позовні вимоги  Сляднєвої О.І., Кармазіної В.М., Корнійчук Н. М. Чистякової В. Ф, Будко Л. Н, Косьміної З.Л. в самостійні провадження. Після роз'єднання, по даній справі судом першої інстанції розглядалися позовні вимоги Бондаренко В. К., Корнійчук Н. М., Косьміної З.Л., Сляднєвоі О.І. , Будко Л. Н., Кармазіної В. М., Чистякової В. Ф. до КСП „ Зміївська овочева фабрика", Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства «Зміївська овочева фабрика», Закритого акціонерного товариства ТМ „ Зміївська овочева фабрика", Чучупалова Віктора Борисовича, про визнання недійсною конференції трудового колективу КСП „ Зміївська овочева фабрика", про відшкодування моральної шкоди, про відміну реєстрації ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика». Судом першої інстанції до участі у справі були залучені  ліквідатор Сорокін Михайло Іванович, Зміївська райдержадміністрація.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказували, що вони
були працівниками радгоспу «Зміївська овочева фабрика». В 1997 році радгосп було реформовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Зміївська овочева фабрика», а державне майно радгоспу було передано в пайовий фонд КСП «Зміївська овочева фабрика». Члени КСП, в тому числі і позивачі, були власниками майнового та земельного паю, розмір якого повинно було визначити адміністрацією КСП.  Головою КСП було обрано Чучупалова В.Б., який затвердив склад комісії для складання списків пайовиків. Однак Чучупалов В.Б. не забезпечив збереження списків і не визначив розмір майнового паю.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 07.02.2007р. по справі  №2-1/07 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційних скаргах Чистякової Валентини Федорівни, Корнійчук Ніни Миколаївни, Сляднєвої Олександри Іванівни, Бондаренко Володимира Кириловича та Кармазіної Валентини Миколаївни ставиться питання про скасування рішення  суду першої інстанції з посиланням на  необґрунтованість висновків суду першої інстанції, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просять прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

  Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України,  колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції було визнано встановленим, що в період виконання Указу Президента України " Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" КСП «Зміївська овочева фабрика»було реорганізовано в ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика».

10.02.2000 року адміністрацією КСП було проведено конференцію трудового колективу, на якій було прийнято рішення про реорганізацію КСП у закрите акціонерне сільськогосподарське товариство « Зміївська овочева фабрика»і затверджено Статут товариства.

Відповідно до реєстру власників цінних паперів позивачі є акціонерами ЗАСТ  «Зміївська овочева фабрика»(а.с. 114-123 т. 5)

В позові та апеляційних скаргах позивачі вказували на те, що рішення конференції є незаконним, оскільки при її проведенні були порушені вимоги Конституції України,   Закону України  «Про господарські товариства»,  статуту КСП «Зміївська овочева фабрика», а саме були прийняті рішення, які підвідомчі тільки загальним зборам всіх членів КСП та загальним зборам знов утвореного акціонерного товариства, однак реорганізація була проведена по рішенню зборів трудового колективу, куди входили  навіть наймані робітники, які не були членами КСП, але вони приймали рішення замість членів КСП - від 865 членів КСП на конференції було 160 делегатів. Про намір створити закрите акціонерне товариство вони - позивачі не були повідомлені персонально, а також вказували, що не  було  проведено  паювання  майна,  та  не  визначено  майновий пай. Голова правління Чучупалов В. Б. незаконно розпорядився майном КСП і безпідставно передав його в якості засновницького внеску ТОВ „ Капітал - 1", ТОВ „ Надія - 1", ТОВ „Кунєро - 1",   ТОВ „   Мрія -1". В подальшому   вказані товариства передали отримане від ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика» майно ЗАТ ТМ „Зміївська овочева фабрика", яке проводить господарську діяльність на місці розташування КСП „ Зміївська овочева  фабрика"  і  користується  майном  членів  КСП«Зміївська овочева фабрика».   

Постановою Господарського суду Харківської області про визнання боржника банкрутом від 16.08.2004 року ( справа № Б- 39/60 -04) ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика»було визнано банкрутом та  відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено Сорокіна Михайла Івановича.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, обов'язком позивачів є надання доказів в обґрунтування своїх вимог.

Статтею 4 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»від 14.02.1992 р. передбачено, що в Статуті підприємства вказуються найменування  підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, порядок розподілу прибутку, отриманого від операцій із цінними паперами, загальні права та обов'язки членів підприємства; передбачаються органи самоврядування, порядок їх формування та компетенція, права та обов'язки підприємства і його членів щодо використання й охорони земель, водних та інших природних ресурсів, виробничо-господарської, фінансової і трудової діяльності, питання оплати та охорони праці, соціальні гарантії, умови і порядок реорганізації та ліквідації підприємства. В Статуті підприємства вказуються органи самоврядування і порядок їх формування.

Згідно п. 10.5 Статуту КСП «Зміївська овочева фабрика»від 1997 рік (а.с. 17-27 т. 1) на великих підприємствах для вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних  зборів,   скликаються  збори  уповноважених,   про  що  робиться відповідна відмітка в статуті. Такі збори уповноважених правомочні приймати рішення, якщо в них беруть участь не менш 3/4 уповноважених.

Суд першої інстанції визнав, що 10 лютого 2000 року (протокол №1 конференції трудового колективу) відбулася конференція трудового колективу КСП «Зміївська овочева фабрика», для проведення якої було вибрано делегатів в кількості 205 чоловік, присутніми було 160, повісткою дня було - затвердження установчих документів і вибори органів управління ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика». На конференції було затверджено установчі документи і вибрано орган управління ЗАТ «Зміївська овочева фабрика», прийнято рішення вибрати уповноважених від колективу для підписання установчого договору ЗАТ «Зміївська овочева фабрика»в складі 3-х чоловік- Чучупалова В.Б., Шевченко В.Д., Сіроус Ю. П.

Відповідно до ч. 2 ст.23 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»від 14.02.1992р. загальні збори (збори уповноважених):

- приймають статут підприємства, вносять до нього зміни та доповнення;

   -  вирішують питання про обрання правління, його голови та ревізійної комісії підприємства;

- приймають рішення про реорганізацію і ліквідацію підприємства, про його участь в акціонерних товариствах, корпораціях, асоціаціях, концернах та інших об'єднаннях;

-  вирішують інші важливі питання діяльності підприємства.

Наведене дало підстави суду першої інстанції прийти до висновку, що при проведенні зазначеної конференції було дотримано вимоги ч.2 ст.23 Закону Украйни «Про колективне сільськогосподарське підприємство»від 14.02.1992р. і п.10.5 Статуту КСП «Зміївська овочева фабрика».

Посилання позивачів на те, що на конференції були прийняті рішення, які мають право приймати тільки всі члени КСП, судом першої інстанції були визнані неправомірними, оскільки такі рішення також мають право приймати і збори уповноважених. З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Згідно протоколу зборів уповноважених членів КСП ««Зміївська овочева фабрика»№1 від 25.01.2000р (т.1 а.с.141-148), саме ці збори прийняли рішення про реорганізацію КСП «Зміївська овочева фабрика»в закрите акціонерне товариство. Позивачами дане рішення від 25.01.2000р. не оскаржувалась та проти нього вони не заперечували.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення, що були прийняті на зборах уповноважених членів КСП «Зміївська овочева фабрика»(Протокол №1 від 25.01.2000р) є законними, оскільки, збори уповноважених мали право як приймати рішення про реорганізацію так і про затвердження статутних документів створюємого акціонерного товариства.

Позивачі не оскаржували рішення установчих зборів та не надали ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції доказів незаконності проведення установчих зборів.

Як вбачається   з   позовної   заяви, однією з позовних вимог була відміна реєстрації ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика».

Суд першої інстанції визнав, що відповідно до п. ЗЗ „Положення про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності", затвердженого Постановою КМУ №740 05.05.1998 року, що діяло під час реєстрації ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика», скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності можливо у разі визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів.

Таких вимог позивачі не заявляли, не просили визнати недійсними або такими, що суперечать законодавству - Установчий договір, Статут, рішення Установчих зборів ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика», не оскаржували протокол загальних зборів уповноважених КСП «Зміївська овочева фабрика» від 25.01.2000 року, на якому було прийнято рішення про проведення реорганізації КСП «Зміївська овочева фабрика»в закрите акціонерне товариство.

Колегія суддів зазначає, що частиною другою  статті  20  Господарського  кодексу  України визначено перелік шляхів (способів) захисту прав та законних інтересів суб'єкту господарювання. Згідно з останнім абзацом цієї норми можливі й інші способи захисту таких прав та інтересів, передбачені законом. Отже колегія суддів погоджується в цій частині з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивачів про відміну реєстрації ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика»не можуть   бути   задоволені,   оскільки      такий   спосіб   захисту   права не передбачений законодавством. Невідповідність обраного позивачами способу судового захисту вимогам закону є підставою для відмови в задоволенні  позову в цій частині.

Як вбачається з матеріалів справи реорганізація КСП «Зміївська овочева фабрика»в ЗАСТ «Зміївська овочева фабрика»за даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України була зареєстрована в березні 2000 року, відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N118, в редакції станом на дату проведення реорганізації - лютий-березень 2000 року, що стверджується довідкою Харківського обласного управління статистики №4449/12-06 від 20.04.2006 року.

При таких обставинах, судом першої інстанції не були прийняті в якості обґрунтування своїх позовних вимог, твердження позивача Бондаренко В.К. що реєстрація ЗАСТ „ЗОФ" була здійснена 02 лютого 2000 року, оскільки ці твердження, не підтверджені належними доказами.

Довідка Харківського обласного управління статист від 20.04.2006р.№4449/12-06 щодо реєстрації ЗАСТ „ЗОФ" в березні 2000р. не спростовується іншими матеріалами справи.

Статут ЗАСТ „ЗОФ", був затверджений  у лютому 2000 року, то це не дає підстав вважати незаконним реєстрацію його в березні 2000 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України ЗАСТ „ЗОФ". Таким чином, реєстрація ЗАСТ „ЗОФ", в зв'язку реорганізацією КСП „ЗОФ" була правомірно зроблена у березні 2000р.  тобто після того, як були підписані та затверджені Установчий договір Статут.

Суд першої інстанції визнав, що  позивачі  не обґрунтували свої позовні вимоги про те, яким чином ЗАТ ТМ «Зміївська овочева фабрика» порушило їх права.

Оскільки відповідач ЗАТ ТМ „ Зміївська овочева фабрика" було зареєстровано в 2002 році, тобто через два роки, після проведення конференції, на яку вказують позивачі, що підтверджується довідкою Харківського обласного управління статистики та  ЗАТ ТМ „ ЗОФ" не є правонаступником ЗАСТ „ЗОФ", таким чином вони не можуть бути відповідачем за тими рішеннями, які були прийняті до його створення.

 За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення позовних вимог позивачів про визнання недійсною конференції трудового колективу КСП «Зміївська овочева фабрика», про відміну реєстрації Закритого акціонерного сільськогосподарського товариства «Зміївська овочева фабрика», оскільки до таких висновків господарський суд першої інстанції прийшов при повному та всебічному з’ясуванні обставин справи та дослідженні доказів на їх підтвердження.

За таких обставин не може бути і відшкодування моральної шкоди, оскільки права позивачів не були порушені.

Постанова господарського суду є обґрунтованою та законною, відповідає вимогам діючого законодавства, а тому колегія суддів не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційних скарг, оскільки заперечення, наведені в апеляційних скаргах, позбавлені фактичного та правового обґрунтування.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103,  ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, одностайно, -

постановила:

Апеляційні скарги фізичних осіб, а саме: Чистякової Валентини Федорівни, Корнійчук Ніни Миколаївни, Сляднєвої Олександри Іванівни, Бондаренко Володимира Кириловича та Кармазіної Валентини Миколаївни залишити без задоволення.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 07.02.2007р. по справі  №2-1/07 залишити без змін.

Справу №2-1/07 повернути до Зміївського районного суду Харківської області.

Роз’яснити сторонам, що вони можуть на дану постанову подати касаційну скаргу протягом місяця до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

          Судді                                                                      В. Олійник                                                                                                                                                                                                                

   Т. Кравець

  О. Істоміна