Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2007 року Справа № 17/215-07
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Карбань І.С.,
судді Кравець Т.В.,
судді Шутенко І.А. - доповідач,
при секретарі – Крупі О.В.
за участю представників сторін:
позивача –Кондакова Н.С за довіреністю б/н від 08.05.2007р.
відповідача –Пушкарь Л.М. за довіреністю №1 від 19.03.2007р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 1983 С/2) Подрєз Віри Степанівни на рішення господарського суду Сумської області від 10.05.2007р. по справі № 17/215-07
за позовом Подрєз Вікторії Степанівни, с. Житнє, Сумська область,
до Закритого акціонерного товариства «Вікторія +», м. Ромни, Сумська область,
про визнання частково недійсним положення., -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом в якому після зміни та уточнення позовних вимог просив суд визнати недійсним з моменту затвердження підпункт 15 пункту 3.1. Положення про спостережну раду ЗАТ «Вікторія +»від 20.02.2002 р. в частині встановлення суми погодження операцій з нерухомим майном еквівалентної 2000 мінімальним заробітним платам.
Також, позивачем в судовому засіданні господарського суду Сумської області 10.05.2007 р. подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить визнати недійсним з моменту затвердження підпункт 15 пункту 3.1. Положення про спостережну раду ЗАТ «Вікторія +»від 20.02.2002 р. в частині встановлення суми погодження операцій з нерухомим майном еквівалентної 2000 мінімальним заробітним платам, визнати недійсним з моменту затвердження підпункт 7 пункту 4.2. Положення про спостережну раду ЗАТ «Вікторія +»від 24.03.2007 р. в частині встановлення суми погодження операцій з нерухомим майном еквівалентної 2000 мінімальним заробітним платам, а також стягнути з відповідача на свою користь витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. Дана заява була прийнята господарським судом Сумської області.
Рішенням господарського суду Сумської області від 10.05.2007р. (суддя Коваленко О.В.) по справі №17/215-07 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, з рішенням господарського суду Сумської області від 10.05.2007р. по справі №17/215-07 не погоджується, подав апеляційну скаргу в якій просив вищевказане рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення господарським судом Сумської області норм чинного законодавства та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що господарський суд першої інстанції не застосував необхідні норми матеріального права, а лише обмежився статтею 41 Закону України «Про господарські товариства». Також , апелянт вважає, що судом першої інстанції не було з`ясовано чи відповідають спірні пункти положень про Спостережну раду вимогам закону та Статуту товариства, і в чому саме полягає невідповідність закону та Статуту товариства. Апелянт зазначає, що його доводи щодо спростування невідповідності спірних пунктів положення вимогам закону та Статуту товариства, судом першої інстанції не були враховані.
Крім того, апелянт вважає, що компетенція спостережної ради та виконавчого органу товариства визначається виходячи зі змісту статтей 46, 47 Закону України «Про господарські товариства», проте, суд першої інстанції при обґрунтуванні рішення застосував лише п. «ж»ст.41 Закону України «Про господарські товариства», який ,на думку апелянта, не визначає компетенції ні спостережної ради, ні виконавчого органу товариства.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу , в якій рішення господарського суду Сумської області від 10.05.2007р. по справі №17/215-07 вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін ,а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги ,заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що
Подрєз Віра Степанівна є акціонером Закритого акціонерного товариства «Вікторія+», про що свідчить сертифікат акцій серії А №94, який знаходиться в матеріалах справи.
Згідно ч. З ст. 62 ГК України підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Відповідно до ч.2 п. 1.1. Статуту ЗАТ «Вікторія»товариство створене на підставі рішення засновників (протокол №1 від 16.11.2001 р.) і установчого договору про створення закритого акціонерного товариства «Вікторія» від 19.11.2001 р.
Статтею 41 Закону України «Про господарські товариства»(далі за текстом Закон) та розділом 8 Статуту ЗАТ «Вікторія»передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є.
Згідно ст. 46 Закону в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.
Відповідно до п. 8.6. Статуту у товаристві створюється з числа акціонерів рада товариства (Спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням Загальних зборів акціонерів і в межах компетенції, зазначеної цим статутом, контролює і регулює діяльність Директора, а також виконує функції, які делеговані вищим органом товариства.
У своїй діяльності Спостережна рада керується чинним законодавством України, Статутом Товариства, Положенням про Спостережну Раду ЗАТ «Вікторія +»щодо порядку здійснення нею покладених на неї функцій, а також з інших питань її діяльності, що закріплено п. 1.2. Положення про Спостережну Раду ЗАТ «Вікторія +»(далі за текстом Положення), затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол №1 від 20.02.2002 р.).
З матеріалів справи вбачається, що пп. 4 п. 8.6.6 Статуту передбачено, що Спостережна рада Товариства попередньо погоджує проведення розпорядження нерухомим майном і транспортом.
Відповідно до пп. 15 п. 3.1. Положення до компетенції Спостережної Ради належить погодження проведення операцій розпорядження нерухомим майном ЗАТ, балансова вартість якого перевищує суму, еквівалентну 2000 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент операції.
На загальних зборах ЗАТ «Вікторія +»24.03.2007 р. було прийнято Статут Товариства в новій редакції та нову редакція Положення про спостережну раду Товариства (протокол №1 від 24.03.2007 р.)
Підпунктом 7 пункту 4.2. Положення про спостережну раду ЗАТ «Вікторія +»від 24.03.2007 р. встановлено, що до компетенції Спостережної Ради належить погодження проведення операцій розпорядження нерухомим майном Товариства, балансова вартість якого перевищує суму, еквівалентну 2000 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент операції
Як вбачається з позовної заяви позивач мотивував свої вимоги тим, що зазначені пункти Статуту та Положення в новій редакції та в попередній редакції порушують його корпоративні права, зокрема право на управління товариством, яке полягає у здійсненні, через обрані органи контролю за діяльністю виконавчого органу товариства.
Відповідно до п. «ж»ст. 41 Закону до компетенції загальних зборів товариства належить затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства.
Згідно п. 6.3.2. Статуту в новій редакції від 24.03.2007 р. компетенція спостережної ради Товариства визначається цим статутом та Положенням про спостережну раду товариства.
Таким чином, колегія суддів вважає ,що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що положення Статуту щодо компетенції Спостережної ради деталізуються і уточнюються Положенням про Спостережну раду і не містять прямої вказівки на заборону щодо укладання угод по відчуженню майна товариства чи надання директору Товариства повноважень на їх укладення.
Таким чином, при винесенні рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед статтей 33, 38, 43, 79 ГПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства, заперечення, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та безпідставними.
Керуючись ч. 1 ст. 103, ст. 105, ГПК України, колегія суддів одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 10.05.2007р. по справі № 17/215-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Кравець Т.В.
Шутенко І.А.