ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

Справа № 2-а-12/10  

П О С Т А Н О В А  

  05 січня 2010 року                                   Красилівський районний суд  Хмельницької області в складі: головуючого – судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В.,  розглянувши у  відкритому  судовому засіданні в місті Красилові  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції в  Хмельницькій області  про  скасування  постанови  про  накладення  адміністративного стягнення,  

  в с т а н о в и в:  

  в обґрунтування позовних вимог, які  він підтримав в судовому засіданні, позивач посилається на те, що 04.11.2009 року інспектор ДПС Війтівецького взводу ДПС прапорщик  міліції ОСОБА_2 близько 12 години 45 хвилин  за перехрестям на вул. Шевченка в м. Хмельницькому зупинив автомобіль під його керуванням та звинуватив  в тому, що він проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, чим  порушив вимоги п.8.7.3. «г» ПДР. Після цього, не звертаючи уваги на його твердження про те, що він в’їхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора, а не на жовтий, інспектор склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення та відразу ж виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП, якою визнав його винним у вчиненні вказаного в протоколі правопорушення та наклав на нього штраф в розмірі 430 гривень.  

Вказуючи на те, що він правил дорожнього руху не порушував і на перехрестя в’їхав на зелений сигнал світлофора, при складанні протоколу та постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності інспектор порушив вимоги ст.ст. 256 і 268 КУпАП, проігнорував його вимогу про відкладення розгляду справи для з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи, позивач просив скасувати  постанову та закрити справу.  

Представник відповідача - суб'єкта   владних  повноважень позов не визнав. Заперечуючи проти позову пояснив, що інспектор в протоколі правильно зазначив виявлене ним порушення ПДР, яке вчинив позивач і відповідно до вимог закону  піддав його адміністративному стягненню.  

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.  

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнаються протиправні винні дії чи бездіяльність, що посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законом передбачено адміністративну відповідальність.  

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст.245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.  

    Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.  

Представник відповідача на вимогу суду не надав доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП.  

З постанови серії  ВХ  №123840 від  04 листопада 2009 року слідує, що інспектор виніс її з приводу того, що позивач проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, чим  порушив вимоги п.8.7.3 «г» ПДР.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1  не визнає своєї вини в порушені вимог п.8.7.3 «г» ПДР, вказує на те, що він правил дорожнього руху не порушував, рух через перехрестя розпочав на зелений сигнал світлофора.  

Відповідачем  вказані пояснення позивача не спростовані. В постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності також відсутні докази, які б підтверджували вину   ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП.  

Наведене свідчить про те, що інспектор  дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2  КУпАП, на підставі формального розгляду справи, без дослідження доказів у справі і без урахування конкретних обставин, на які посилався ОСОБА_1. За таких обставин оскаржувану постанову не можна вважати законною та обґрунтованою. З урахуванням викладеного постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.  

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП орган  при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає рішення, яким скасовує постанову і закриває справу.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.160-163 КАС України, ст. ст.9, 245, 289, 293 ч.1 п.3  КУпАП України, суд  

  постановив:  

  позов задовольнити  повністю.  

  Постанову серії  ВХ  №123840 від  04 листопада 2009 року, винесену інспектором ДПС Війтівецького взводу ДПС прапорщиком  міліції ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 430 гривень скасувати і закрити справу.  

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського адміністративного апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області .  

Повний текст постанови виготовлений 05 січня 2010 року.  

  Головуючий