АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 33-86/ 2010 р. Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст.124 КУпАП Терещенко Н.І.

П О С Т А Н О В А

“11 ” березня   2010  р.                                           м. Черкаси

         Суддя апеляційного суду Черкаської області Ільченко А.М., розглянувши апеляцію  на постанову судді Ватутінського міського суду від 09 лютого 2010 року, якою

                                                        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Торговиця, Новоархангельського    

                                                        району  ,Кіровоградської області, українця, громадянина  

                                                        України , маючого середню освіту, пенсіонера, розлученого  

                                                        жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 350 грн.,

                                                                   в с т а н о в и в :

           Згідно постанови  судді Паславського  О.Я. визнано винним в тому, що він 5 січня 2010 року о 14 годин 20 хвилин на автодорозі «Звенигородка-Ватутіне» керуючи автомобілем НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, чим вчинив дорожньо - транспортну пригоду, внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.12.1 Правил дорожнього руху.

    В апеляції ОСОБА_2 фактично визнав себе винним в тому, що в умовах ожеледиці не вірно обрав швидкість свого автомобіля, від чого автомобіль занесло, він виїхав на зустрічну смугу руху, приймав міри до зупинки свого автомобіля, але не зміг уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ-21703 державний номер НОМЕР_2, під керуванням  ОСОБА_3 який рухався своїм автомобілем по зустрічній смузі руху. Разом з тим апелянт вважає, що ОСОБА_3 не  прийняв мір до зупинки свого автомобіля, щоб уникнути зіткнення, а тому просить скасувати постанову судді та закрити провадження по справі .

    Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника апелянта, адвоката ОСОБА_4 вважаю, що апеляція ОСОБА_2 не підлягає до задоволення з таких підстав.

    Винність ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення при обставинах, що вказані в постанові судді, підтверджена протоколом, складеним працівниками ГАІ з участю понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6,  та план схемою до нього , згідно яких водій автомобіля ЗАЗ 1102 державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 керуючи автомобілем не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху де зіткнувся з автомобілем ВАЗ 21703 держаний номер НОМЕР_2, чим порушив п.12.1 Правил руху (а.с. 1-2).

    Згідно пояснення  ОСОБА_2 він на слизькій дорозі керував автомобілем зі швидкістю 50км. на годину , втратив керування, автомобіль розвернуло і він виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з зустрічним автомобілем.(а.с.).Водій автомобіля ВАЗ 21703 держаний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 пояснив , що рухався автомобілем дорогою «Звенигородка-Ватутіне», раптом на зустрічній смузі  дороги занесло автомобіль ЗАЗ – 1102 державний номер  НОМЕР_1, він виїхав на його смугу руху і сталося зіткнення.(а.с.3).

    Таким чином приходжу до висновку, що дійсно ОСОБА_2 в умовах «ожеледиці», не врахувавши дорожню обставину, не вірно обрав швидкість для керування автомобілем,  не справився з його керуванням , виїхав на смугу зустрічного руху, від чого сталося зіткнення автомобілів. При цьому дії ОСОБА_2 по порушенню п. 12.1 Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками.

    Доводи представника апелянта адвоката ОСОБА_4, про те, що водій зустрічного автомобіля ОСОБА_3 міг уникнути зіткнення автомобілів, а тому потрібно скасувати постанову судді, не можу прийняти  до уваги, оскільки працівниками ГАІ в діях водія зустрічного транспорту ОСОБА_3 не встановлено порушень Правил дорожнього руху, відносно нього протокол не оформлявся. Крім того умови «ожеледиці» на дорозі були однакові як для водія ОСОБА_2 так і для водія ОСОБА_3, останнім була обрана вірно швидкість, його автомобіль не занесло, він не виїджав на зустрічну полосу і в таких умовах не міг  раптово зупинитися, на чому наполягає апелянт та його представник.

По справі не встановлено обставин, які б могли свідчить, що ОСОБА_3 навмисно  не приймав мір, щоб уникнути  зіткнень, чи бажав своєї смерті.

    Діям ОСОБА_2 суддею за ст.124 КпАП України дана вірна юридична кваліфікація, оскільки ОСОБА_2  своїми діями порушив п.12.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

      Суддею міру адміністративного стягнення ОСОБА_2 обрано мінімальну з урахуванням всіх пом'якшуючих обставин по справі.

    На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України.

                                                                 п о с т а н о в и в :  

    В задоволенні апеляції ОСОБА_2 відмовити.

    Постанову Ватутінського міського суду від 09 лютого 2010 року, відносно ОСОБА_2, залишити без змін.

    Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.    

Суддя                                  підпис                                                                              

 Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                                              А.М. Ільченко