КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Костенка А.М., Кізюн О.Ю.
при секретарі Товкан І.І.
з участю ОСОБА_1, представника ДПА в Хмельницькій області
Подлюк Г.Б., представника ДПА України Напорчук О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-456 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 жовтня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України, державної податкової адміністрації у Хмельницькій області про скасування наказів про звільнення з посади, поновлення на роботі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
09.03.2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд. На підтвердження своїх вимог він вказав, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.1998 року був призначений на посаду голови Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області, а наказом голови ДПА України №1391-0 від 18 жовтня 2004 року він був звільнений з посади за ст.38 КЗпПУ на підставі заяви від 14.10.2004 року. Наказом №247-0 від 29.10.2004 року ДПА у Хмельницькій області постановлено вважати днем звільнення ОСОБА_1 29 жовтня 2004 року, тобто день підписання акту про передачу справ. Вважаючи свою заяву вимушеною, а звільнення незаконним, ОСОБА_1 вказує, що звільнений з роботи неповноважним органом – наказом голови Державної податкової адміністрації України замість Постанови Кабінету Міністрів України, згідно ст.5 Закону України „Про державну податкову службу України”. Крім того, він вказує, що фактично був поновлений на роботі 31.01.2005 року і виконував обов’язки голови ДПА згідно з наказом №123-0 від 01.02.2005 року. 24 травня 2005 року він був звільнений з роботи за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, однак, знову ж таки – головою ДПА України, а не Постановою Кабінету Міністрів України, як це передбачено Законом. На його думку, він не пропустив строк звернення до суду, а тому просив визнати недійсним наказ голови ДПА України №1391-0 від 18 жовтня 2004 року про звільнення його з посади на підставі ст.38 КЗпП України. 30.09.2005 року ОСОБА_1 доповнив свої вимоги – просив поновити його на роботі на посаді голови ДПА у Хмельницькій області.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 жовтня 2005 року в позові ОСОБА_1 відмовлено, в зв’язку з пропуском ним строку позовної давності, передбаченого ст.ст.233, 234 КЗпП. Суд першої інстанції виходив з того, що після звільнення ОСОБА_1 наказом №247-0 від 29 жовтня 2004 року, ОСОБА_1, згідно вимог ст.233 КЗпП міг звернутись з позовом про поновлення на роботі в місячний строк з дня вручення йому наказу
____________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Фурик Ю.П. Справа № 22ц-456
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 51, 52
про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Як вказав суд, в день звільнення з ОСОБА_1 було проведено розрахунок, і йому вручена трудова книжка, однак, в суд ОСОБА_1 звернувся лише 09 березня 2005 року, тобто через 4 місяці. Виходячи з викладеного, місцевий суд прийшов до висновку про пропуск позивачем строку позовної давності і не знайшов підстав для його поновлення, визнавши, що посилання ОСОБА_1 на хворобу не може бути прийнято до уваги, оскільки він лікувався амбулаторно після 25 листопада 2005 року, а з 31 січня 2004 року – працював першим заступником голови ДПА в Хмельницькій області.
Ухвалою судової палати з цивільних справ апеляційного суду Хмельницької області від 5 січня 2006 року апеляція ОСОБА_1 відхилена, а рішення від 19.10.2005 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2008 року постановлено касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково, ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 5 січня 2006 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2009 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 жовтня 2005 року закрито як помилково відкрите, з направленням на розгляд апеляційного суду Хмельницької області.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 15 квітня 2009 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 жовтня 2005 року скасоване, а справа направлена до компетентного суду першої інстанції адміністративної юрисдикції.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 грудня 2009 року касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України задоволено. Ухвалу апеляційного суду Хмельницької області скасовано, а справа передана до апеляційного суду на новий розгляд.
Не погоджуючись з рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 жовтня 2005 року ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просив рішення скасувати і постановити нове рішення по суті позовних вимог. Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального і процесуального права, а його висновки не відповідають обставинам справи, встановленим судом.
Він вказує, що з дня його звільнення ( 29.10.2004 року) і до 01.01.2005 року він перебував на лікуванні, загалом 63 дні, а в зв’язку з травмою ноги перебував на лікуванні за межами області з 27.11.2004 року по 11.12.2004 року – 15 днів. При цьому, він вимушений був лікуватись амбулаторно через необхідність допомагати старим батькам. Крім того, з 01.02.2005 року він фактично був поновлений на роботі, оскільки був зарахований на посаду першого заступника ДПА і на нього поклали обов’язки голови ДПА в Хмельницькій області. в зв’язку з цим, через завантаженість в роботі, а також тому, що він був фактично поновлений на роботі, подав позов лише 09.03.2005 року, оскільки побоявся, що в зв’язку зі зміною Уряду, його також можуть звільнити.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 у березні 2005 року звернувся з позовом про поновлення на роботі в якості голови ДПА і даний спір є публічно-правовим.
Оскільки цей позов був пред’явлений до 01 вересня 2005 року, суд повинен був закінчити розгляд справи до цієї дати. Однак, суд справу до цієї дати не розглянув.
Разом з тим, відповідно до абз. 2 п.5 Прикінцевих та перехідних положень КАС України після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих загальних судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суд, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження в справі ще не відкрито.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції провадження по справі за позовом ОСОБА_1 відкрито (за правилами ЦПК України 1963 року – позовна заява прийнята до розгляду) 13 червня 2005 року, тобто до набрання чинності КАС України (з 1 вересня 2005 року).
Таким чином, відповідно до абзаців 1 і 4 п.5 Прикінцевих та перехідних положень КАС України місцевий загальний суд повинен розглянути і вирішити адміністративний позов після 1 вересня 2005 року за правилами КАС України.
Зазначених положень процесуального закону місцевий суд не врахував, а тому судове рішення підлягає скасуванню з передачею на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів також відмічає, що висновки суду першої інстанції про пропуск ОСОБА_1 строку на звернення до суду зроблено без урахування всіх обставин справи. Зокрема судом не враховано, що з 1 лютого 2005 року ОСОБА_1 був призначений Державною податковою адміністрацією України першим заступником з покладенням на нього обов’язків голови ДПА в Хмельницькій області і пропрацював на цій посаді аж до звільнення в травні 2005 року.
Зазначені обставини в сукупності з іншими, суду слід врахувати, як при вирішенні питання щодо законності звільнення, так і щодо вирішення питання про стягнення середньомісячний заробіток за вимушений прогул і за який період, враховуючи вимоги ч.2 ст.235 КЗпП України.
Крім того, на підставі ст.1471 КЗпП України при вирішенні питання про законність звільнення позивача суду належить належним чином з’ясувати питання щодо того, який орган (посадова особа), відповідно до вимог законодавства, наділений (був наділений на час звільнення у 2004 – 2005 році) правом звільнення позивача.
За таких обставин, рішення підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд в порядку передбаченому КАС України до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 309, 311, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 жовтня 2005 року про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про визнання незаконними наказів про звільнення та поновлення на роботі, скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів в порядку, передбаченому КАС України..
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду В.В. Шершун