Справа № 22ц-936 Головуючий в 1 інстанції: Бескровний Я.В.
Доповідач: Луганська В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого судді: Луганської В.М.,
суддів: Яреська А.В., Маляренко І.Б.,
при секретарі: Плотнікова Д.В.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 17 листопада 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2009 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, на обґрунтування якого зазначила, що її мати ОСОБА_3 з 2006 року тяжко хворіла, у неї були проблеми з психічним станом, крім того вона була не грамотна, у школі не навчалася, писала та читала погано, а на одне око взагалі не бачила. У зв’язку з цим вважає, що при складанні оскаржуваного заповіту, секретарем ради Жаріковою Н.М. були порушені вимоги ст.ст. 1248 ч. 2 абз. 3 та ст.1253 ЦК України, згідно яких при засвідченні заповіту повинні були присутні два свідки. Просила суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 від 05 серпня 2008 р. засвідчений секретарем Фабричненської сільради Лутугинського району Жаріковою Н.М. 16.10 2009 року судовому засіданні ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 вже отримано свідоцтво про спадщину, після смерті ОСОБА_3, просила також визнати недійсним свідоцтво про спадщину за заповітом від 28.05.2009 р. видане державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори на 7/9 часток.
Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 17 листопада 2009 року у задоволенні змінених позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні апелянт та її представник підтримали апеляційну скаргу, посилаючись на обставини викладені в апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів судової палати вважає, що скарга не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності, Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача.
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог позивачу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що не було підстав засвідчення заповіту при свідках. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов такого висновку.
Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи, 05 серпня 2008 року секретарем виконкому Фабричненської сільської ради Жаріковою Н.М. посвідчено заповіт, яким ОСОБА_3 заповідала усе своє майно – ОСОБА_2. Заповіт було зареєстровано 05.08.2008 року у реєстрі № 109. Заповідач – ОСОБА_3 померла 02.09.2008 року. 28.05. 2009 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 7/9 часток житлового будинку за адресою: с. Фабричне, вул.. Фабрична, 18.
Відповідно до ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.2 ст.1248 ЦК України, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу). Частиною 2 ст. 1253 ЦК України передбачено, що у випадках встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 в статтею 1252 цього Кодексу, присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковим.
Судом встановлено, що на прохання ОСОБА_3 скласти заповіт прибула до неї до дому секретар виконкому Фабричненської сільської ради Жарікова Н.М. , яка вислухавши суть заповіту від заповідача повернулась до сільради де склала його текст, після чого знову прийшла до ОСОБА_3 надала їй текст, який остання прочитала та поставила свій підпис. Та обставина, що заповіт підписано особисто заповідачем, позивачкою не оспорювалась. Із тексту самого заповіту вбачається, що заповідач у заповіті власноруч зазначила, що заповіт прочитано нею в голос та стоїть її підпис.
Судом не встановлено того, що заповідач не міг сам прочитати текст заповіту та не встановлено, що заповідач не міг власноруч підписати заповіт зважаючи на її малограмотність та наявності у померлої цукрового діабету та хвороби очей. Судом першої інстанції ретельно перевірялись доводи позивачки, що на момент підписання заповіту заповідач не могла через свої фізичні вади прочитати та підписати заповіт і з урахуванням установлених при розгляді справи обставин, суд дійшов обгрунтованого висновку, що вони спростовуються сукупністю зібраних доказів.
Із наданих виписок із амбулаторних карток ОСОБА_3 (а.с.14, 15, 55) не вбачається, що остання була сліпою, та не могла писати та читати, що було підтверджено і свідком ОСОБА_5, яка лікувала померлу і в судовому засіданні пояснювала, що ОСОБА_3 хворіла, у неї був цукровий діабет, катаракта одного ока, а на другому оці зір був знижений.
Відповідно до п. 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 25.08.94 N 22/5, лише в разі, якщо громадянин сліпий, посадова особа зобов'язана прочитати йому текст документа і зробити про це відмітку на документі.
Колегія суддів судової палати вважає, що доводи апелянта, що суд першої інстанції не дав оцінки постановам про відмову у порушенні кримінальних справ відносно секретаря виконкому ОСОБА_6 та поясненням ОСОБА_6 які вона давали в правоохоронних органах не заслуговують уваги, оскільки ОСОБА_6 при розгляді справи у суді надавала пояснення щодо заявлених вимог позивачкою, які суд першої інстанції оцінював наряду з іншими доказами. Та обставина, що посадовою особою виконкому сільської ради при посвідченні заповіту поза межами приміщення виконкому не зазначена причина цього, не може бути підставою для визнання заповіту недійсним. Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 17 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: судді:
Справа № 22ц-936 Головуючий в 1 інстанції: Бескровний Я.В.
Доповідач: Луганська В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого судді: Луганської В.М.,
суддів: Яреська А.В., Маляренко І.Б.,
при секретарі: Плотнікова Д.В.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 17 листопада 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
В С Т А Н О В И Л А:
Зважаючи на складність у викладені повного тексту ухвали, колегія суддів вважає за необхідне проголосити її вступну та резолютивну частини.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 17 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: судді: