А П Е Л Я Ц І Й Н И Й     С У Д    П О Л Т А В С Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

      Справа № 22ц-882                                     Головуючий по першій

                     2010 рік                                              інстанції Нестеренко С.Г.

                                                                                              Суддя-доповідач Лобов О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

    22 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючої судді Акопян В.І.,

суддів Лобова О.А., Петренка В.М.

при секретарі Зеленській О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 26 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» про повернення незаконно отриманих коштів.

    Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,    

В С Т А Н О В И Л А:

    У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким зобов?язати відповідача повернути йому  1 000 грн. незаконно отриманих коштів за бронювання майбутнього місця поховання.

    Заявлені вимоги мотивовані тим, що у листопаді 2008 року позивач уклав з відповідачем договір бронювання місця майбутнього поховання, за яким позивач сплатив 1 000 грн.

    У березні 2009 року позивач дізнався, що  рішенням сесії Кременчуцької міської ради скасоване рішення про затвердження тарифів на такі послуги.

    Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 26 січня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

    ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов та додатково визнати недійсним укладений з відповідачем договір.

    В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що висновки суду не ґрунтуються на встановлених обставинах та суперечать ЗУ «Про поховання та похоронну діяльність».

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:

    Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Судом першої інстанції встановлено, що у м.Кременчуці створене і діє комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» (надалі – «Комбінат»), основним видом діяльності якого є надання ритуальних послуг.

    Згідно п.6.9 статуту Комбінат реалізує свою продукцію та послуги за цінами і тарифами, які встановлюються самостійно підприємством або на договірній основі, за виключенням послуг, мінімальних перелік яких визначений Держжитлокомунгоспом.

    11 листопада 2008 року між ОСОБА_3 і Комбінатом укладена письмова угода щодо резервування місця майбутнього поховання, згідно якої ОСОБА_3 сплатив останньому 1 000 грн. за надану послугу.

    Така послуга як резервування (бронювання) місця майбутнього поховання не входить до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, затверджених наказом Державного комітету житлово-комунального господарства  України №193 від 19 листопада 2003 року.  

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що укладена угода відповідала статуту Комбінату, під час укладення угоди сторони діяли вільно та у межах закону.  

Посилання апеляційної скарги на рішення Кременчуцької міської ради від 24 березня 2009 року, яким скасоване рішення виконкому Кременчуцької міської ради №1308 від 19 грудня 2008 року, а також на ч.2 ст. 25 ЗУ «Про поховання і похоронну діяльність» колегія суддів до уваги не приймає з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи виключно у межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

ОСОБА_3 при розгляді справи не скористався процесуальними правами позивача (ч.2 ст.31 ЦПК України) та додатково вимоги про визнання недійсним договору, укладеного з Комбінатом, не заявив.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин (договір, угода) є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Письмовий договір, укладений між ОСОБА_3 і Комбінатом (а.с.107), є оспорюваним правочином, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом.

Так, ні у ЗУ «Про поховання і похоронну справу» №1102 від 10 липня 2003 року, ні в інших нормативних актах, виданих на його виконання, зокрема, наказах Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №193, №194 від 19 листопада 2003 року, відсутнє законодавче роз?яснення термінів «місце родинного поховання» і «резервування (бронювання) місця майбутнього поховання».

Аналіз нормативних актів, якими врегульовані правовідносини з похоронної діяльності, не дає підстав вважати, що місцем родинного поховання є земельна ділянка на цвинтарі розміром для двох чи більше могил, де здійснюється перше поховання родича, а решта частина ділянки резервується за іншими живими родичами, які цього побажають.

У вказаних нормативних актах також відсутнє положення про те, що резервування місця майбутнього поховання або виділення місця для майбутнього поховання здійснюється безоплатно.

    Окрім того, вказана угода відповідала статуту Комбінату та наказу №130-П від 03 липня 2008 року.

    Звіт тимчасової контрольної комісії Кременчуцької міської ради і, зокрема, викладене у ньому тлумачення ч.2 ст.25 ЗУ «Про поховання і похоронну діяльність» не може бути підставою для задоволення вимоги про повернення сплачених ОСОБА_3 коштів за угодою, укладеною з Комбінатом.

    Відповідно до змісту ст.5 ЦК України та загальних правил дії у часі нормативних актів, у тому числі і локальних, не може бути прийняте до уваги рішення сесії Кременчуцької міської ради від 24 березня 2009 року, оскільки у ньому відсутня указівка щодо поширення його дії на укладені у минулому угоди щодо оплати вартості послуги з резервування місця майбутнього поховання.  

    Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду, отже рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

    Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_3  відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 26 січня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

    Головуюча                                                         В.І. Акопян    

    Судді_____________ О.А. Лобов    _____________В.М. Петренко