КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Костенка А.М., Самчука П.П.
при секретарі Товкан І.І.
з участю представників УЖКГ, Кам”янець-Подільської міської ради,
КП ЖЕК-2, ЗАТ „Тепловодоенергія”
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-44 за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства „Тепловодоенергія” на рішення Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційної контори №2”, Закритого акціонерного товариства „Тепловодоенергія”, Управління Житлово-комунального господарства Кам”янець-Подільської міської ради, Виконавчого комітету Кам”янець-Подяльської міської ради, Кам”янець-Подільської міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
25.02.2009 року позивачка звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційна контора №2” про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 24 302 грн. та моральної шкоди в сумі 5 000 грн., заподіяних в наслідок затоплення її квартири через прорив труби центрального опалення, яке знаходиться на горищі житлового будинку над її квартирою.
Судом до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ЗАТ „Тепловодоенергія”, Кам”янець-Подільську міську раду, Управління житлово-комунального господарства (далі УЖКГ) виконавчого комітету Кам”янець-Подільської міської ради та Виконком Кам”янець-Подільської міської ради.
Рішенням суду від 21 жовтня 2009 року з ЗАТ „Тепловодоенергія” на користь ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду 9138 грн., моральну шкоду – 3000 грн., судових витрат в сумі 922 грн.. В позові до решти відповідачів відмовлено.
Згідно додаткового рішення від 2 листопада 2009 року з ЗАТ „Тепловодоенергія” на користь ОСОБА_1 стягнуто судові витрати в сумі 800 грн.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що шкода позивачці спричинена внаслідок прориву труби внутрішньо-будинкової мережі опалення в житловому будинку.
Суд прийшов до висновку, згідно якого, ЗАТ „Тепловодоенергія”, як надавач послуг з
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Бондар О.О. Справа № 22ц-44
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 30, 34
опалення, відповідальне за технічне обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, несе відповідальність за спричинену шкоду. При цьому, суд врахував, що паспорт готовності будинку до опалювального сезону підписаний представником ЗАТ „Тепловодоенергія”, а само ЗАТ, як не підвідомче Кам”янець-Подільській міські раді могло відмовитись від теплопостачання будинку, встановивши невідповідність тепломереж технічним вимогам.
Не погоджуючись з рішенням ЗАТ „Тепловодоенергія” оскаржило його в апеляційному порядку. Апелянт просить рішення скасувати і постановити нове рішення, яким ОСОБА_1 в позові до ЗАТ „Тепловодоенергія” відмовити посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи і невідповідність висновків суду обставинам справи, внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що в матеріалах відсутні будь-які докази про покладення на нього обов’язку по проведенню капітальних ремонтів теплової мережі і про виділення йому на ці цілі коштів. Він стверджує, що згідно „Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій”, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року, балансоутримувачем будинку є КП ЖЕК-2 яке в свою чергу, згідно ст.176 ЖК України зобов’язаний проводити капітальний ремонт житлових будинків і інженерного обладнання. В зв’язку з цим, на думку апелянта, належним відповідачем по справі є КП ЖЕК №2, як балансоутримувач будинку, який не дивлячись на те, що будинок існує понад 40 років не провів повного капітального ремонту внутрішньо-будинкових систем, що на думку апелянта суперечить п.2 ст.24 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.
ЗАТ „Тепловодоенергія” також вважає, що рішення суду суперечить ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, які встановлюють, що майнова шкода завдана бездіяльністю юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Апелянт вказує, що суд не витребував у ЖЕК №2 доказів намагання отримати кошти на капітальний ремонт мережі, в той час коли ЗАТ „Тепловодоенергія” зверталось з листом № 1526 від 17.04.2007 року до міського голови і УЖКГ з приводу необхідності проведення в будинку капітального ремонту внутрішньо-будинкових систем. Судом також не враховано, що на горище, де прорвало трубу, був вільний доступ згідно акту від 05.05.2009 року, що суперечить п.3.2.5 Правил утримання житлових будинків та при будинкових територій.
Апелянт також вказує, що поточний ремонт не може замінити капітальний ремонт систем, а тому лист Начальника УЖКГ про виділення коштів з місцевого бюджету на проведення поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем не звільняє УЖКГ і інших відповідачів від відповідальності за даний інцидент. На його думку, на ЗАТ „Тепловодоенергія” обов’язки по проведенню капітального ремонту цих систем ніхто не покладав, а тому воно не може відповідати за прорив труби і залиття квартири позивачки. Не законним є, на думку апелянта і задоволення вимог позивачки про стягнення моральних збитків, оскільки це суперечить п.5 ч.1 ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів” згідно якого право на відшкодування моральної шкоди набуває лише у випадку шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я продукцією.
В даному випадку, на думку апелянта, такої шкоди не завдано, а тому моральна шкода стягнута безпідставно.
Колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим чи немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, однак дав їм невірну юридичну оцінку, внаслідок чого прийшов до незаконного рішення.
Так, судом правильно встановлено, що шкода позивачці, у вигляді залиття її квартири і майна водою спричинено внаслідок прориву труби внутрішньо-будинкової мережі опалення на горищі житлового будинку АДРЕСА_1, який стався 16 жовтня 2008 року.
Цей факт встановлено актом від 16 жовтня 2008 року і ніким не оспорюється.
Як видно з висновків будівельно-технічної експертизи №29/09, вартість будівельних робіт, необхідних для проведення квартири в стан, в якому вона існувала до затоплення становить 9318 грн.
Дана сума була стягнута з апелянта, як і судові витрати в сумі 1722 грн. ( з врахуванням 800 грн., стягнутих додатковим рішенням).
При цьому, розмір відшкодування ніким не оскаржується – як позивачкою, так і апелянтом.
Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що місцем прориву є труба внутрішньо-будинкової мережі опалення на горищі будинку №5 по вул. Червоноармійська.
Як випливає з Правил утримання житлових будинків та при будинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005 року балансоутримувачем будинку є власник, або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законом звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання , а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
В той же час, згідно ст.19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувач є особливим учасником відносин в сфері житлово-комунальних послуг, який залежно від цивільно-правових угод може бути споживачем, виконавцем та виробником.
Згідно ч.2 ст.24 названого закону балансоутримувач зобов’язаний: 1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; 2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); 3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; 4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; 5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, н6ормативів, норм та правил; 6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
В свою чергу, ст.176 ЖК України передбачає, що капітальний ремонт жилих будинків, інженерного обладнання зобов’язаний проводити балансутримувач відповідно до вищенаведених правил.
Місцевим судом (і це ніким не оспорюється) встановлено, що балансоутримувачем будинку №5 по вул. Червоноармійській в м. Кам”янець-Подільському, а отже і внутрішньо-будинкової мережі опалення є Комунальне підприємство „Житлово-експлуатаційна контора №2”.
Більше того, рішенням виконавчого комітету Кам”янець-Подільської міської ради № 461 від 20 березня 2008 року постановлено покласти контроль і персональну відповідальність за фактичним виконанням робіт з поточного ремонту та технічного обслуговування внутрішньо-будинкових мереж тепловодопостачання і водовідведення на керівників ЖЕКів, ОСББ, Кооперативів, ЖЕОТСЖБ та інших балансоутримувачів будинків.
Той факт, що рішенням Кам”янець-Подільської міської ради №14 від 16.05.2007 року ЗАТ „Тепловодоенергія” визнаний виконавцем послуг і обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепловодопостачання та водовідведення не може мати значення по справі, оскільки балансоутримувач (ЖЕК №2) і власник – Кам”янець-Подільська міська рада не надали суду доказів фінансового забезпечення таких робіт. Більше того, як видно зі звернення ЗАТ „Тепловодоенергія” – на ім’я міського голови і начальника УЖКГ, апелянт вдруге просив виконати вчасне проведення капітальних ремонтів внутрішньо-будівельних систем тепловодопостачання та водовідведення ряду житлових будинків, в тому числі і по вул. Червоноармійській, 5.
Як видно з паспорту готовності будинку № 5 по вул. Червоноармійській до експлуатації за 2007 рік, внутрішньо-будинкові мережі потребують капітального ремонту.
Згідно ж аналогічного паспорту за 2008 рік названий будинок до експлуатації в осінньо-зимовий період готовий.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що згідно п. 27.1 Договору про надання послуг, заключного між ЗАТ „Тепловодоенергія” і ОСОБА_1 виконавець несе відповідальність у випадку неналежного надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків майну та/або приміщенню споживача.
В зв’язку з цим, колегія суддів вважає, що ні позивачкою, ні іншими відповідачами не надано доказів неналежного виконання ЗАТ „Тепловодоенергія” своїх обов’язків, не здобуто таких доказів і судом. Разом з тим, вищенаведені докази свідчать про те, що шкода ОСОБА_1 спричинена внаслідок бездіяльності балансоутримувача – КП ЖЕК №2, яке не забезпечило своєчасний і якісний ремонт внутрішньо-будинкової мережі опалення в будинку, а отже з її вини завдано шкоду позивачці.
Згідно ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вени.
В зв’язку з цим, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення від 21.10.2009 року, винести нове рішення, яким в позові до ЗАТ „Тепловодоенергія” відмовити, а стягнути суму 9138 грн. і судові витрати 1722 грн. з КП „ЖЕК – 2”. В позові до решти відповідачів також слід відмовити, оскільки їх вина у спричиненні позивачці шкоди не доведена.
Також слід відмовити в позові в частині стягнення на користь позивачки моральної шкоди. Пункт 5 ч.1 ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів” встановлює, що споживач має право на відшкодування шкоди заподіяної небезпечною для життя і здоровя продукцією у випадках передбачених законом. Однак, позивачкою не надано доказів, що в даному випадку було поставлено в небезпеку її життя та здоров’я чи вони якимось чином постраждали. Крім того, стягнення моральної шкоди не передбачає і Закон України „Про житлово-комунальні послуги”.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ЗАТ „Тепловодоенергія” задоволити.
Рішення Кам”янець-Подільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2009 року скасувати.
Стягнути з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №2 (32300, м. Кам”янець-Подяльський, вул. Тімірязєва, 125) р/р 260063012309307 в ПІБ МФО 315416 код 03355910 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 9138 грн. і судові витрати в сумі 1722 грн.
В позові до ЗАТ „Тепловодоенергія”, Управління Житлово-комунального господарства Кам”янець-Подільської міської ради, Кам”янець-Подільської міської ради, виконкому Кам”янець-Подільська міської ради про стягнення матеріальної шкоди 24 302 грн. 80 коп. і моральної шкоди в сумі 5000 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду В.В. Шершун