Справа №22ц-573 2010 р. Головуючий в 1 інстанції Ратушна В.О.
Категорія: 27 Доповідач: Воронцова Л.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року березня місяця 04 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Прокопчук Л.П. Суддів: Воронцової Л.П.,
Вадзінського П.О.
При секретарі: Дибі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 30 листопада 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2, третя особа Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Інкомстрах» про розірвання кредитного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки, -
В С Т А Н О В И Л А :
В грудні 2007 року ВАТ «Кредитпромбанк» звернулося до суду з вище зазначеним позовом, уточненим в ході розгляду справи, просило звернути стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог, що випливають із кредитного договору та установити спосіб реалізації предмета іпотеки та початкову ціну.
В обґрунтування позову Банк посилався на те, що 26.07.2006 року між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №083/56/06-НВ, згідно п.1.1 якого відповідачеві було відкрито не поновлювальну мультивалютну кредитну лінію у валюті в межах суми 26700 доларів США зі строком повернення кредиту не пізніше 25.07.2026 року. Кредитні кошти з відкритої кредитної лінії в сумі 25000 доларів США, відповідно до п.2.1.1 Договору були надані ОСОБА_2 для придбання трикімнатної квартири загальною площею 50,6 кв.м., розташованої у АДРЕСА_1. Процентна ставка за користування кредитом встановлювалася в розмірі 12,5% річних (п.2.4 Договору).
З метою забезпечення своєчасного виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором, між ним та Банком був укладений 26.07.2006 року іпотечний договір, за умовами якого, в іпотеку Банку ОСОБА_2 було передано придбану за кредитні кошти квартиру, яка являється власністю відповідача відповідно до договору купівлі-продажу від 26.07.2006 року, посвідченого нотаріально та зареєстрованого у ХБТІ.
В якості часткового забезпечення виконання зобов’язань відповідача за кредитним договором між Банком та ЗАТ «Страховою компанією «Інкомбанк» 21.08.2006 року було укладено договір страхування кредитів банку, за умовами якого страховим випадком, з настанням якого виникає обов’язок Страховика виплатити страхове відшкодування є часткове чи повне невиконання відповідачем фінансових зобов’язань перед Банком по поверненню грошових коштів, наданих на придбання квартири, а саме: трьох чергових платежів за сумою кредиту згідно з графіком погашення заборгованості за кредитним договором з незалежних від Банку обстави.
Страхова сума за даним договором, яка має бути виплачена банку обмежується розмірами 18937,50 грн. – тіла кредиту, 3944,05 грн. – відсотків за користування кредитом за перші три місяці його дії.
Згідно умов кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди від 27.11.2006 року, відповідач зобов’язався починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту на придбання квартири, забезпечити погашення кредиту шляхом внесення готівкою або безготівкового перерахування зі свого поточного (карткового) рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту, на рахунок, зазначений у п.2.2 договору, у період з 01 по 10 число (включно) кожного календарного місяця, таким чином, щоб станом на 11 число календарного місяця сума заборгованості за кредитом не перевищувала суму заборгованості за кредитом, зазначену в п.4.1.1 кредитного договору, тобто прийняв на себе зобов’язання повернути банку суму кредиту частинами (з розстрочкою), та сплачувати нараховані проценти за користування кредитом щомісяця до 11 числа (включно) кожного календарного місяця, наступного за звітним, а також 25.07.2026 року або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення готівкою або безготівкового перерахування грошових коштів на зазначений у договорі рахунок.
Взяті на себе зобов’язання відповідач належним чином не виконував: суму кредиту, нараховані відсотки не погашав, внаслідок чого станом на 29.11.2007 року заборгованість по погашенню кредиту становила 211,02 доларів США, 2279,76 доларів США по нарахованим, але не сплаченим відсоткам за користування кредиту та нараховано пеню в сумі 282,28 доларів США.
05.09.2007 року банк отримав від ЗАТ СК «Інкомстрах» страхову суму 3949,05 грн., яка була направлена на погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитом, що відповідно до п.5.3.13 Договору страхування, дає страховику право вимоги у сумі фактично отриманого страхувальником страхового відшкодування та у зв’язку з чим 07.09.2007 року було укладено між банком та страховиком договір уступки права вимоги, за яким страховик набув право вимоги від відповідача повернення суми фактично отриманого банком страхового відшкодування в сумі 3949,05 грн., у тому числі і за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки.
21.09.2007 року ВАТ «Кредитпромбанк» направив на адресу відповідача лист №12 з вимогою про усунення порушення зобов’язання та виконання зобов’язання до 21.10.2007 року по сплаті кредиту в сумі 211,05 доларів США та відсотків за користування в сумі 2084,01 доларів США і попередив про дострокове повернення наданого кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки, який відповідачем отримано 25.09.2007 року однак не усунено порушення зобов’язання, у зв’язку з чим йому повторно 29.10.2007 року направлено лист №121 з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у повному розмірі в сумі 26463,82 доларів США, однак останнім дана вимога не виконана.
Уточнивши у ході розгляду справи позовні вимоги, позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру №7, розташовану у м.Херсоні по вул.Перекопській, 191 у рахунок дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 06.11.2006 року становить 34893 Доларів США, що еквівалентно 279625,52 грн., з яких 24055,77 доларів США, що еквівалентно 192778,13 грн., - заборгованість по кредиту; 10554,95 доларів США, що еквівалентно 84585,26 грн. – заборгованість за нарахованими, але несплаченими відсотками за користування кредитом; 282,28 доларів США, що еквівалентно 2262,13 грн. – пеня за порушення строків повернення кредиту та нарахованих відсотків.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 30 листопада 2009 року позов задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором укладеним між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 26.07.2006 року у розмірі 34893 долари США, що еквівалентно 279625,52 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки – житлову квартиру №7, розташовану у м.Херсоні по вул.Перекопській, 191 загальною площею 50,6 кв.м. житловою площею 30,9 кв.м. шляхом продажу даного предмета іпотеки з публічних торгів.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» 1730 грн. у рахунок відшкодування судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права просив його скасувати.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов ВАТ «Кредитпромбанку» суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, взяті на себе за кредитним договором зобов’язання належним чином не виконує, суму кредиту згідно графіку погашення не повертає, несвоєчасно сплачує нараховані відсотки, внаслідок чого станом на 06.11.2009 року заборгованість складає 34893 долари США, що еквівалентно 279625,52 грн., з яких: 24055,77 доларів США, що еквівалентно 19778,13 грн. – заборгованість по кредиту; 10554,95 доларів США, що еквівалентно 84585,26 грн. – заборгованість по відсоткам за користування; 282,28 доларів США, що еквівалентно 2262,13 грн. – пеня за порушення строків повернення кредиту та відсотків за користування.
Щодо вимоги Банку про встановлення початкової ціни продажу предмету іпотеки в сумі не меншій 126250 грн., суд вважав її не підлягаючою задоволенню, оскільки ціна повинна установлюватися при реалізації предмета іпотеки за процедурою, встановленого ст.38 Закону України «Про іпотеку», однак відповідного клопотання позивач не заявляв.
Колегія суддів погоджується з висновками суду.
Так, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 взяті на себе зобов’язання за кредитним договором №08/3/56/-06\НВ від 26.07.2006 року належним чином не виконує, графіку погашення заборгованості по кредиту, що міститься у п.4.1.1 Договору ( з урахуванням додаткової угоди №1 від 27.11.2006 року) не дотримується та має заборгованість по виплаті тіла кредиту, відсотків за користування та по пені, які позивач має право достроково вимагати повернення частини позики, що залишається, сплати процентів, та пені, відповідно до положень ст.526, 1048, 1050, 1054 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовно недійсності пунктів 2.7, та 4.9 кредитного договору, які стосуються збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом у разі не виконання або неналежного виконання зобов’язань за цим договором та не задоволення судом його клопотання про встановлення у зв’язку з відкриттям провадження у справі за його позовом до Банку про визнання недійсними пунктів договору (17.11.2009 року) заборони нарахувати йому штрафні санкції та зупинити провадження у даній справі до розгляду справи за його позовом, колегією суддів до уваги не приймаються, т.я. умови кредитного договору №08.3/56/06-НВ від 26.07.2006 року у тому числі і п.п.2.7, 4.9 узгоджені сторонами та підписані ОСОБА_2, до листопада 2009 року відповідачем не оспорені та не визнані судом недійсними.
Доводи апеляційної скарги стосовно не повідомлення відповідача письмово про зміну кредитного договору щодо збільшення відсоткової ставки та порушення судом матеріального права – не відповідають фактичним обставинам справи, висновки суду не спростовують і підлягають відхиленню, оскільки як умови кредитного договору, як уже зазначалося вище, так і умови додаткової угоди №1 до кредитного договору від 26.07.2006 року, в тому числі і графік погашення заборгованості по кредиту з зазначенням щомісячної заборгованості також погоджені сторонами 27.11.2006 року та підписані ОСОБА_2
Посилання в апеляційній скарзі на незаконність рішення суду щодо покладення на відповідача судових витрат банку по справі, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони не ґрунтуються на законі.
Так, відповідно до п.10 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 (зі змінами та доповненнями), від сплати державного мита звільняються споживачі – за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав, тобто пільгою користується громадянин –споживач, що звертається до суду з позовом про порушення його прав на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», у даній же справі позивачем є Банк, який звернувся за захистом свого порушеного права відповідно до норм ЦК України, які регулюють правовідносини з виконання зобов’язань та кредиту і має право на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України на відшкодування понесених ним та документально підтверджених судових витрат.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, не містять нових засобів доказування, висновки суду не спростовують і підлягають відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 30 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Л.П.Прокопчук
Судді: Л.П.Воронцова, П.О.Вадзінський
Копія вірна: Л.П.Воронцова
от