справа № 22ц-160/2010рік головуючий у 1 інстанції – Ткаченко О.М.
категорія – спори, що виникають із договорів (25) доповідач – Гірський Б.О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
головуючого - Ткач О.І.
суддів - Гірського Б.О., Бершадської Г.В.
при секретарі - Танцюрі О.В.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Збаразького районного суду від 07 грудня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного страхового товариства "Вексель" про стягнення страхової виплати за договором добровільного страхування автомобіля, -
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного страхового товариства "Вексель" про стягнення страхової виплати за договором добровільного страхування автомобіля, посилаючись на те, що її застрахований автомобіль було пошкоджено в результаті ДТП, а відповідач безпідставно відмовляється виплатити страхове відшкодування.
Рішенням Збаразького районного суду від 07.12.2009 року в задоволенні пред’явленого ОСОБА_1 позову відмовлено.
“Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 430 грн. 97 коп. судового збору".
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити пред’явлений нею позов, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Представник акціонерного страхового товариства "Вексель" – Галюлько В.І. доводи апеляційної скарги заперечив та вказав, що рішення суду першої інстанції є законним і відсутні підстави для його скасування.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області вирішила, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, страхову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2008 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем – акціонерним страховим товариством "Вексель" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту – автомобіля НОМЕР_1 , яким встановлено право позивача отримати та обов’язок відповідача виплатити страхове відшкодування у разі настання страхового випадку.
Згідно ст. 8 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 року, страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
02.09.2008 року ОСОБА_1, керуючи застрахованим автомобілем на 293 км автодороги Доманове-Ковель-Чернівці не справилась з керуванням та з'їхала в кювет, в результаті чого був пошкоджений належний їй транспортний засіб і в неї виникло право на одержання страхового відшкодування, внаслідок настання даного страхового випадку.
Проте, страхова компанія у виплаті страхового відшкодування відмовила, про що письмово повідомила страхувальника ОСОБА_1 листом від 19.12.2008 року, пославшись на те, що остання подала свідомо неправдиві відомості про факт настання страхового випадку, зокрема, подала неправдиві відомості про швидкість, з якою рухався керований нею автомобіль.
Згідно ст. 26 Закону України "Про страхування", відмова страховика у страховій виплаті може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку, чим і скористалася позивачка ОСОБА_1, пред’явивши відповідний позов до страхової компанії.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні пред’явлених ОСОБА_1 вимог виходив з того, що страхова компанія правомірно відмовила їй у виплаті страхового відшкодування.
Однак, такий висновок суду не є обґрунтованим.
Так, підставою відмови страхової компанії у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування послужило те, що остання в своїх поясненнях щодо обставин настання дорожньо-транспортної пригоди зазначила приблизну швидкість руху керованого нею автомобіля – 60 км/год., хоча на їхню думку швидкість руху автомобіля була більша – в межах 123-133 км/год., про що свідчить висновок спеціаліста від 28.11.2008 року, проведений Чернігівським відділенням Київського НДІСЕ на підставі заяви АСТ "Вексель".
В зв’язку з чим вважають, що ОСОБА_1 подала свідомо неправдиві відомості про факт та обставини страхового випадку, що і послужило підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат.
Однак, суд першої інстанції не врахував, що постановою Збаразького районного суду від 06.10.2008 року, яка набрала законної сили і є обов’язковою в силу вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої вона ухвалена, встановлено обставини даної дорожньо-транспортної пригоди, а саме те, що ОСОБА_1 02.09.2008 року, керуючи застрахованим автомобілем, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахувала дорожньої обстановки, внаслідок чого не справилась із керуванням та з’їхала в кювет, пошкодивши при цьому свій транспортний засіб.
Вставнолені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не перевищувала встановлених обмежень швидкості руху, що могло б вплинути на кінцевий розмір страхового відшкодування.
Крім того, висновком іншого експертного автотехнічного дослідження від 24.02.2009 року, проведено Тернопільським відділенням Київського НДІСЕ спростовується попередній висновок від 28.11.2008 року як такий, що проведений у відсутності слідової інформації слідів гальмування, бокового юза застрахованого автомобіля.
Пунктом 3 ст. 26 Закону України "Про страхування" передбачено, як підставу для відмови страховика у здійсненні страхових виплат – подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.
Позивачка ОСОБА_1 подала правдиві відомості про факт настання страхового випадку, тому прийняте АСТ "Вексель" рішення про відмову у страховій виплаті є необґрунтованим.
В подальшому страхова компанія зазначила і іншу підставу відмови у виплаті страхового відшкодування – неповідомлення ОСОБА_1 про подію, що має ознаки страхової до Асистуючої компанії.
Щодо даної підстави відмови, то суд апеляційної інстанції, з врахуванням принципу розумності і того, що страхувальник негайно повідомила про настання страхового випадку працівників ДАІ, які виїжджали на місце події та склали протокол і схему дорожньо-транспортної пригоди, а також повідомила саму страхову компанію, представник якої разом із аварійним комісаром теж виїжджав на подію, про що сам підтвердив в судовому засіданні, вважає, що і вона є необґрунтованою.
Крім того, про необґрунтованість такої відмови свідчить також і те, що страхова компанія після одержання від ОСОБА_1 повідомлення про страховий випадок і виїзду на місце події в подальшому сама звернулася з листом-зверненням до Тернопільської філії ПП "Автоексперт" про визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого в результаті ДТП застрахованого автомобіля, висновком якого від 14.10.2008 року визначено вартість такого ремонту – 43096 грн. 96 коп.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції невірно встановлені обставини справи і відповідно постановлено необґрунтоване рішення, що є підставою для скасування такого рішення та ухвалення нового, яким слід в повному обсязі задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, стягнувши в її користь 43096,96 грн. страхового відшкодування.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
В И Р І Ш И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Збаразького районного суду від 07.12.2009 року.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з акціонерного страхового товариства "Вексель" в користь ОСОБА_1 43096 грн. 96 коп. страхового відшкодування, 250 грн. сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних справ та в користь держави 430 грн. 97 коп. судового збору.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржене протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: