Справа № 22 -454/ 2010 р.
Категорія -37/56 Головуючий у 1 інстанції – Мурашко С.І.
Доповідач - Савченко С.О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„17”березня 2010 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
Головуючої судді – Гайсюка О.В.,
Суддів - Чорнобривець О.С., Савченко С.О.
при секретарі - Донець А.Ю.
за участю позивача та представника кооперативу «Гаражний» третьої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду від 24 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції, державного виконавця цього відділу ОСОБА_2, кооператива «Гаражний», управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградському районі про визнання права власності на гараж та виключення майна з акту опису та арешту,–
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідачів про визнання права власності на гараж в порядку спадкування та виключення майна з акту опису і арешту.
Зазначав, що гараж № 50, розташований по 10-й лінії території кооперативу «Гаражний», був власністю його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті матері він успадкував майно матері згідної заповіту, але гараж не є його власністю, оскільки він не являється членом кооперативу.
В вересні 2009 року він довідавсь, що на гараж №50 накладений арешт судовим виконавцем в зв’язку з боргами кооперативу перед Пенсійним Фондом і гараж готується до продажу.
Вважає опис і накладення арешту на гараж незаконним. Право власності матері на гараж підтверджується її членством в кооперативі, воно ніким не оспорювалось. З моменту придбання гаража у першого його власника Новосьолова мати стала власником цього гаража, а він набув право власності в порядку спадкування, він не має боргів, а тому просить виключити належний йому гараж з акту опису та арешту майна.
Рішенням Кіровоградського райсуду від 24 листопада 2009 року позов задоволений частково . Гараж № 50, розташований на 10 лінії кооперативу «Гаражний» виключений з акту опису та арешту майна, у визнанні права власності на цей гараж відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови позивачу у визнанні за ним права власності на гараж №50 з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав доводи апеляційної скарги, пояснив, що нотаріальна контора відмовила йому в видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування за заповітом на гараж через відсутність правовстановлюючого документа на гараж, представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги та пояснив, що мати позивача була членом кооперативу «Гаражний» і мала в користуванні гараж № 50, але на день смерті мала заборгованість по сплаті членських внесків з 1997 року. Позивач відмовивсь їх сплатити, кооператив від цього має збитки, а таму відмовив позивачеві у прийняті його до членів кооперативу. Документів про право власності на гаражі кооператив не видає, такі документи члени кооперативу отримують в інших органах.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 була членом даного кооперативу і користувалась гаражем № 50 у блоці № 10, що підтверджується поясненням сторін, обліковими даними кооперативу «Гаражний» на а.с.54-55. Як вважав суд першої інстанції, ці облікові дані кооперативу підтверджують, що зазначений гараж рахувавсь за ОСОБА_3, в подальшому тексті мотивувальної частини рішення суд зазначив, що до компетенції суду не входить оформлення спадщини та визнання права власності на спадкове майно, суд розглядає спори між спадкоємцями з приводу їх спадкових прав.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не відповідають обставинам справи, рішення суду суперечливе, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права., а відповідно до п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права є підставами для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
В ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим 2 січня 2003 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського обласного управління юстиції (а.с.6). Спадщина відкрилась в 2002 році і відносини повинні регулюватись Цивільним Кодексом Української РСР 1963 року.
Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1, її син (а.с.16, 17). 27 лютого 2006 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. До складу спадкового майна входила квартира АДРЕСА_1. Спірний гараж до складу спадщини не ввійшов, оскільки, як пояснив позивач, мати не мала правовстановлюючого документа на гараж і нотаріус відмовив йому в видачі свідоцтва про право на спадщину гаража..
Відповідно до ст.524, ст. 556 ЦК України в редакції 1963 року, не переходять до спадкоємців майнові права, які тісно пов’язані з особистістю спадкодавця. Так, не переходить до спадкоємця право на членство в кооперативі. Належних доказів права власності спадкодавця на спірний гараж позивач суду не надав, не заявляв він і таких позовних вимог. Гараж в установленому законом порядку в експлуатацію не здававсь, правовстановлюючі документи на нього померлій не видавались. Аркуші справи 54 і 55 не можуть розцінюватись судом як належний доказ права померлої на гараж.
За таких обставин суд не має підстав визнати право власності позивача на гараж в порядку спадкування за заповітом.
В іншій частині рішення не оскаржувалось.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3,4 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського районного суду від 24 листопада 2009 року в частині відмови в визнані права власності за ОСОБА_1 на гараж №50, що розташований по лінії 10 на території кооперативу «Гаражний» в с. Соколівське Кіровоградського району та області скасувати. В цій частині ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання права власності в порядку спадкування на гараж № 50, розташованого по лінії 10 на території кооперативу «Гаражний» в с. Соколівське Кіровоградського району Кіровоградської області.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Кіровоградської області С.О. Савченко