АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11-181/2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст. 185 ч. 1, ст. 187 ч. 1, ст. 115 ч. 1 КК України                ГОНЧАРЕНКО Т.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

               ТАПАЛ Г.К.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    “9”березня  2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого ІЛЬЧЕНКА А.М.

суддів ТАПАЛА Г.К., ОХРІМЕНКА І.К.

за участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.

адвоката ОСОБА_6

розглянувши кримінальну справу за апеляцією Звенигородського міжрайонного прокурора Черкаської області на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2009 р., яким

ОСОБА_7,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                               не судимий в силу ст. 89 КК

                                               України, -

засуджений за ст. 185 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ст. 187 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі; за ст. 115 ч. 1 КК України на 8 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено до відбуття 9 років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого 270 грн. на користь потерпілого ОСОБА_8  на відшкодування майнової шкоди,  4000 грн. – на відшкодування майнової шкоди і 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_9

Вирішені питання про судові витрати і речові докази по справі.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у злочинах, вчинених ним за таких обставин.

26 лютого 2008 року близько 1-ї години ОСОБА_7, будучи в стані алкогольного сп’яніння та перебуваючи в приміщенні кафе-бару «Асторія», що розташований на площі ім. Леніна в м. Ватутіне Черкаської області, скористався тим, що ОСОБА_10, з якою він відпочивав, відлучилася, і таємно викрав належний їй мобільний телефон зі стартовим пакетом мобільного оператора, а всього на загальну суму 855 гривень.

16 лютого 2009 року близько 19-ї години 20 хвилин ОСОБА_7, перебуваючи в смт. Чорнобай Черкаської області, на перехресті вулиць Горького і Комсомольської вчинив розбійний напад на ОСОБА_8 – застосував насильство, небезпечне для життя та здоров’я потерпілого, заподіявши умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, після чого заволодів належним потерпілому мобільним телефоном зі стартовим пакетом мобільного оператора з залишком коштів на рахунку в сумі 15 гривень, а також грошима в сумі 30 гривень. Усього він шляхом розбою заволодів чужим майном на загальну суму 270 гривень.

19 лютого 2009 року у період часу з 23-ї до 24-ї години він, будучи в стані алкогольного сп’яніння, дізнався від ОСОБА_11 – своєї колишньої співмешканки, яка виховує їх спільного неповнолітнього сина ОСОБА_12, що її теперішній співмешканець ОСОБА_13 перебуває в нетверезому стані й з ножем кидається на неї, вчиняє неправомірні дії щодо неповнолітнього Дмитра. У зв’язку з цим він вирішив помститися ОСОБА_13 З цією метою ОСОБА_7 близько2 години 30 хвилин на таксі приїхав додому до ОСОБА_11 – будинку АДРЕСА_1, підійшов до дивана, на якому відпочивав  ОСОБА_13, з метою позбавлення його життя завдав йому п’ять ударів кулаками та більш як два удари ногами, а потім стягнув потерпілого на підлогу й продовжував завдавати численні удари по голові та тулубу, від чого останній падав на меблі, що були в кімнаті. Близько 3-ї години він з метою продовження здійснення свого злочинного наміру вивів ОСОБА_13 з квартири, підвів до підвального приміщення, що розташовувалися за рогом зазначеного будинку, знову завдав ударів по голові й тулубу, а потім з висоти більше 3-х метрів скинув потерпілого вперед головою до підвального приміщення. Смерть ОСОБА_13 настала внаслідок тяжких тілесних ушкоджень, пов’язаних з переломом кісток черепа та крововиливом під мозкові оболонки.

Прокурор Шевченко В.М., який затвердив обвинувальний висновок, подав апеляцію, просить вирок скасувати через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок м’якості і  постановити новий вирок, яким  за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_7 11 років позбавлення волі.

Прокурор посилається на те, що засуджений вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочин підвищеної суспільної небезпеки, перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Вироком апеляційного суду Черкаської області від 13 жовтня 2009 року вирок місцевого суду був скасований та постановлений новий вирок, яким ОСОБА_7 засуджений на 11 років позбавлення волі.

В касаційному порядку Верховний Суд України ухвалою від 19 січня 2010 року новий вирок апеляційного суду скасував, справу направив на новий апеляційний розгляд.

9.03.2010 року прокурор подав доповнення до апеляції, просив виключити з вироку дані про судимість ОСОБА_7, т. я. він не судимий в силу ст. 89 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Гришанової Н.Д., яка підтримала апеляцію прокурора Шевченка В.М., пояснення засудженого та захисника ОСОБА_6,  які заперечували проти апеляції, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню в частині доводів, викладених в доповненні.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_7 у  вчиненні зазначених у вироку злочинах підтверджуються зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, судом правильно встановлено фактичні обставини справи.

Ці висновки ніким не  оспорюються.

Призначаючи покарання засудженому, суд дотримався вимог ст. 65 КК України.

Було враховано вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння як обставина, що обтяжує покарання, та щире каяття у вчинених злочинах як обставина, що пом’якшує покарання. Суд також врахував молодий вік ОСОБА_7, що він являється потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС.

В апеляції прокурор обмежився загальними фразами про м’якість покарання, що вчинені засудженим злочини мають підвищену суспільну небезпеку і посягають на  конституційні права громадян. Що саме не врахував суд, чому ОСОБА_7 достатнім буде покарання 11, а не 9 років позбавлення волі, прокурор не вказує.

Тому доводи прокурора в цій частині колегія суддів вважає непереконливими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 333 КПК України, ст. 88 КК України у вступній частині вироку вказуються відомості про попередні судимості, які мають правове значення.

ОСОБА_7 дійсно раніше був судимий за ст. 185 ч. 3 КК України 18.04.2005 року, але до нього застосована ст. 75, 104 КК України, а постановою суду від 23.10.2006 року він був звільнений від відбування призначеного покарання. Згідно ст. 89 п. 1 КК України ОСОБА_7 вважається таким, що не має судимості. Апеляція прокурора в цій частині підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                                      У Х В А Л И Л А:

Апеляцію Звенигородського міжрайонного прокурора Шевченка В.М. задовольнити частково.

Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 11 серпня 2009 року відносно ОСОБА_7 змінити.

Виключити з вступної частини вироку запис про попередню судимість засудженого.

Вважати ОСОБА_7 не судимим в силу ст. 89 КК України.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий                    -                       підпис

Судді                -                       підписи

Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                                                       Г.К. Тапал