КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого судді Шершуна В.В.
суддів Костенка А.М., Ярмолюка О.І.
при секретарі Товкан І.І.
з участю апелянтки ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-30 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду від 09 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Нетішинське товариство захисту прав споживачів „Контракт” про захист прав споживачів.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
28.07.2008 року ОСОБА_3 звернулась в суд. вона вказувала, що 03 липня 2008 року на Нетішинському міському ринку придбала у підприємця ОСОБА_1 жіночі босоніжки, вартістю 160 грн.. В той же день вона одягла їх і виявила через 2 години, що підошва босоніжок стерлась, а внутрішня підкладка відклеїлась і зморщилась. 10 липня 2008 року вона звернулась до ОСОБА_1 з претензією за продаж неякісного взуття і попросила надати їй документи на це взуття, але отримала відмову. Коли ж 15 липня 2008 року вона попросила продавця призначити експертизу взуття, то отримала відмову, заявивши, що факту продажу їй взуття не пам’ятає. В зв’язку з викладеним, позивачка просила винести рішення, яким розірвати договір купівлі-продажу босоніжок і стягнути з ОСОБА_1 на її користь 160 грн. вартості босоніжок. 14.11.2008 року ОСОБА_3 збільшила позовні вимоги і просила стягнути з відповідачки додатково 200 грн. моральної шкоди.
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 листопада 2009 року позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу босоніжок між ОСОБА_3 і ОСОБА_1. Постановлено стягнути на користь ОСОБА_3 160 грн. грошової суми сплаченої за товар неналежної якості, 200 грн. моральної шкоди, 100 грн. оплати праці адвоката, а всього 460 грн.. Крім того, з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави 51 грн. державного мита і 50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення.
Приймаючи рішення, суд визнав доведеним факт заключеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 договору купівлі-продажу босоніжок неналежної якості. При цьому, суд посилався на покази свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які підтверджують, що ОСОБА_3 придбала босоніжки у відповідачки.
Не погоджуючись з рішенням ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вона просить рішення скасувати, а справу провадженням закрити. Вона вважає позовні
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Ходоровський Б.В. Справа № 22ц-30
Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 19, 20
вимоги недоведеними, а висновки суду такими, що не відповідають матеріалам справи.
Апелянтка вказує, що позивачка не надала суду чек, який би підтверджував продаж нею товару, тривалий час ним користувалась не заявляючи претензій і пропустила строк звернення до суду. Висновки експертиз в справі відсутні.
Колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.
Місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що 3 липня 2008 року позивачка придбала у відповідачки босоніжки неналежної якості за 160 грн., і і ці правовідносини регулюються як Цивільним кодексом України ст.ст. 655, 673 так і Законом України „Про захист прав споживачів”.
Про те, що саме у відповідачки придбані босоніжки неналежної якості свідчать покази самої ОСОБА_3, а також покази свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Відповідачка ОСОБА_1 як в своїх поясненнях до розгляду справи по суті, так і в апеляційній скарзі не заперечує категорично факту укладення між нею та позивачкою договору купівлі-продажу. Вона лише посилається на те, що в її книжці обліку договорів і витрат така угода не зареєстрована і в зв’язку з цим відмовила в претензії позивачки.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідачки вартість придбаних босоніжок неналежної якості, оскільки таке рішення ґрунтується на вимогах ст.678 ЦК України, згідно якої у разі продажу товару неналежної якості покупець може відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Відповідно до ст.ст. 4, 6, 8 Закону України „Про захист прав споживачів” споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію; відшкодування шкоди (збитків) завданих продукцією неналежної якості;
продавець (виробник, виконавець) зобов’язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію; продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов’язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції;
у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати у продавця або виробника розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми.
У відповідності до ч.2 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В частині стягнення вартості товару і розірвання договору купівлі-продажу судом вірно встановлено фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи.
Доводи скарги в цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції. не може бути прийнято до уваги і твердження апелянтки про те, що позивачка пропустила строки звернення до суду.
Як видно з матеріалів справи позивачка звернулась в суд 28.07.2008 року, а тому строк звернення до суду не пропущено.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що згідно ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів” передбачено право на відшкодування моральної шкоди лише у випадку, якщо вона заподіяна небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках передбачених законодавством.
Як видно як із ст. 678 ЦК України, так і з ст.8 Закону України „Про захист прав споживачів”, право споживача у випадку на відшкодування йому моральної шкоди у випадку продажу йому товару неналежної якості не передбачено.
В зв’язку з цим, стягнення з відповідачки на користь позивачки моральної шкоди є незаконним внаслідок неправильного застосування матеріального закону.
Згідно ст.309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, якщо суд першої інстанції порушив норми матеріального права.
Керуючись ст.ст.307, 308, 309, 313, 314, 315, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 09 листопада 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 200 грн. моральної шкоди скасувати і в позові в цій частині відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду В.В. Шершун