УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Беркій О.Ю., Мелінишин Г.П.
секретаря Сідорука А.О.
з участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2,
позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки з майна спільної сумісної власності за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду від 19 жовтня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2006 року ОСОБА_3 звернувся в суд з указаним позовом, посилаючись на те, що він з відповідачем є власниками по 1\2 частині житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 загальною вартістю 37897 грн. Проте, у добровільному порядку вони не можуть поділити належне сторонам майно. Тому просив виділити йому в натурі кімнату 1-3, кухню 1-6, коридор 1-1,1-7, кладову 1-2, комору (Г) і половину стайні-стодоли (В), які позначені у технічному паспорті спірного житлового будинку.
Ухвалою Галицького районного суду від 1 серпня 2007 року замінено відповідача у справі ОСОБА_4 на ОСОБА_1.
________________________________________________________________________________
Справа №22-ц-1789/09 Головуючий у 1інст. Клюба В.В.
Категорія 57 Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
Рішенням Галицького районного суду від 19 жовтня 2009 року позов задоволено. Ухвалено виділити із спільної часткової власності по АДРЕСА_1:
ОСОБА_3 у володіння та користування приміщення житлового будинку: веранду (позначену на плані 1 – 1, 1 – 2), житлову кімнату (позначену на плані 1 – 3), кухню (позначену на плані 1 – 6), коридор (позначений на плані 1 – 7), що становить 52,1 відсотка від загальної площі житлового будинку та 55,6 відсотка від вартості житлового будинку; нежитлові будівлі: комору (позначену на плані літерою Г), навіс (позначений на плані літерою Д), стайню (позначену на плані літерою В – 1), частину огорожі (позначену на плані літерою N – 2), а всього майна загальною вартістю 74 488 гривень 66 коп.;
ОСОБА_1 виділено у володіння та користування приміщення житлового будинку: підвал (позначений на плані літерою А – 1), житлову кімнату (позначену на плані 1 – 4), веранду (позначену на плані 1 – 5), що становить 47,9 відсотка від загальної площі житлового будинку та 44,4 відсотка від загальної вартості житлового будинку; літню кухню (позначену на плані літерою Б), стодолу (позначену на плані літерою В – 2) та частину огорожі (позначену на плані літерою N – 2), а всього майна загальною вартістю 55 443 гривні 34 коп.
Ворота, позначені на плані літерою N – 1 вартістю 518 гривень залишено у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_1.
ОСОБА_3 виділено у користування земельну ділянку №2 на схемі розподілу зображену зеленим кольором і обмежену точками за годинниковою стрілкою 5 – 6 – 7 – 8 – 9 – 10 – 24 – 23 – 22 – 15 – 16 – 17 – 18 – 19 – 20 – 21 – 5, площею 789,02 кв.м.
ОСОБА_1 виділено у користування земельну ділянку №3А на схемі розподілу зображену синім кольором і обмежену точками за годинниковою стрілкою 3 – 4 – 5 – 21 – 20 – 19 – 18 – 3, площею 95,81 метра квадратного; №3Б на схемі розподілу позначену синім кольором і обмежену точками за годинниковою стрілкою 13 – 14 – 15 – 22 – 23 – 24 – 10 – 11 – 12 – 13, площею 693,22 кв.м., а всього загальною площею 789,03 кв.м.
Для можливості користування виділеними приміщеннями зобов’язано:
- демонтувати дверні коробки і замурувати дверні прорізи між житловими приміщеннями коридору (1 – 5) і кухнею (1 – 6) та між житловими кімнатами 1 – 3 та 1 – 4.
- провести переобладнання електрорзабезпечення, газопостачання та опалення житлового будинку.
Витрати по переобладнанню та переплануванню житлового будинку покладено на ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в рівних долях.
Цим же рішенням стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 9 522 гривні 66 коп. компенсації за відхилення від вартості ідеальної частки та 462 гривні 25 коп. судового збору в дохід держави.
З ОСОБА_3 стягнуто в доход держави 462 гривні 25 коп. судового збору.
Також з ОСОБА_1 стягнуто в доход держави 652 гривні 25 коп. судового збору, 120 гривень витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ та на користь ОСОБА_3 500 гривень за проведення судової експертизи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення суду, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини справи і вважає, що ОСОБА_3 слід виділити частину майна згідно висновку спеціаліста – будівельника №13/04-09 від 10 квітня 2009 року.
ОСОБА_3 у поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення у частині розподілу земельної ділянки підлягає скасуванню, так як на думку апелянта, визначений судом поділ земельної ділянки суттєво обмежує доступ до належних йому господарських приміщень. Тому просить виділити йому частину земельної ділянки згідно висновку спеціаліста – будівельника №09/02-07 від 28 лютого 2007 року.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги поданої нею заперечує щодо задоволення апеляційної скарги позивача і вказує на те, що рішення суду підлягає скасуванню в частині присудження ОСОБА_3 кухні у спірному житловому будинку, так як вважає, що зазначена кухня підлягає поділу у рівних частках між сторонами.
Позивач ОСОБА_3 заперечує щодо задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 і вважає, що судом неправильно розділено між ними земельну ділянку призначену для обслуговування житлового будинку з господарськими спорудами.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційних скарг з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 355, ч. 1 ст. 356 ЦК майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК співвласник має право на виділення в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 358 ЦК право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно із зазначеною нормою виділення частини спільного майна в натурі проводиться відповідно до частки особи у праві спільної часткової власності; розмір матеріальної компенсації за зменшення частки особи у власності визначається за угодою сторін або судом за дійсною вартістю майна на час розгляду справи.
Судом установлено, що згідно із витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25 жовтня 2005 року і договору дарування від 16 листопада 2006 року ОСОБА_3 і ОСОБА_1 є власниками по 1\2 частині житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 загальною вартістю 37897 грн. Даного факту сторони не заперечують і підтверджується письмовими доказами з цього приводу.
Рішенням сесії Більшівцівської селищної ради від 18 жовтня 2007 року надано дозвіл на проведення переобладнання житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно висновку запропонованого експертом. (а.с.94).
Згідно висновків судових будівельно – технічних експертиз від 28 лютого 2007 року та від 10 квітня 2009 року запропоновані варіанти поділу житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 між сторонами та земельної ділянки призначеної для обслуговування цього житлового будинку відповідають ч.ч. 1, 3 ст. 358 ЦК України.
За таких обставин, відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 358 , ч. 1 ст. 364 ЦК України суд першої інстанції прийшов до правильного провівши між сторонами, у варіантах запропонованих будівельно – технічними експертизами поділ житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 та земельної ділянки призначеної для обслуговування зазначеного житлового будинку, оскільки такий поділ цього будинку відповідає їх часткам у спільному майні і є найбільш реальним щодо такого поділу.
Доводи апеляційних скарг є помилковими, не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому задоволенню не підлягають.
За таких обставин, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування зазначеного судового рішення за доводами апеляційних скарг не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.307,308,313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_3 відхилити. Рішення Галицького районного суду від 19 жовтня 2009 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з часу набрання законної сили.
Головуючий-суддя Фединяк В.Д.
Судді: Беркій О.Ю.
Мелінишин Г.П.