АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________

Справа № 11-513/2010 р.

Категорія ст.ст. 15, ч.3, 186 ч. 2

КК України

Головуючий в 1-й інстанції

Суддя Мітрохіна А.А.

Доповідач Кузьменко В.М.

У Х В А Л А

ИМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     30 березня 2010 року  колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

            головуючого – судді Кузьменко В.М.

            суддів: Волошка С.Г., Семопядного В.О.

        за участю прокурора Заворотньої О.В.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 8 грудня 2009 року,

Цим вироком

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта неповна середня, не працюючий, раніше судимий:

15.07.1999 року Дніпропетровським районним судом  Дніпропетровської області за ст.ст. 140 ч. 2, 45 КК України 1960 року на 2 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки;

18.03.2005 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ст.ст. 141 ч. 2, 43 КК України 1960 року на 4 роки  позбавлення волі. Звільнений 27.04.2007 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 4 дні,

засуджений за ст.ст. 15 ч.3, 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

    Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок матеріальної шкоди 125 грн.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 31 березня 2009 року близько 19 год., знаходячись біля АДРЕСА_1 підійшов до ОСОБА_2, яка сиділа на лавочці і з застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілої, відкрито заволодів її майном загальною вартістю 2665 грн., але не довів свій намір до кінця з причин, які не залежали від нього.

      В апеляції засуджений ОСОБА_1 не згоден з кваліфікацією своїх дій і посилається на сувору міру покарання.

      Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1  не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах, а саме:

на показаннях потерпілої ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 підбіг до лавочки, де лежала сумка, з хватив її  і намагався з нею втекти, але вона почала кричати і люди, які почули крик, допомогли їй і затримали ОСОБА_1,  протоколах огляду місця події, вилучення і огляду речових доказів.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого ОСОБА_1  за ст.ст. 15 ч. 3, 186 ч. 2 КК України кваліфікував вірно.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про неправильну кваліфікацію його дій безпідставні.

Призначаючи   ОСОБА_1 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ними, дані про особу, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про те, що він повинен відбувати міру покарання у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши йому строк покарання.

Доводи засудженого про суворість покарання безпідставні.

Отже, підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.    

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

    Апеляцію засудженого ОСОБА_1  залишити без задоволення , а вирок Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська від 8 грудня 2009 року щодо  нього – без зміни.

    Судді: