Справа № 2-а-3/2010 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2010 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої – судді Павленко О.В., при секретарі – Савенко І.О.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки справу за позовом ОСОБА_1  до Ріпкинської районної санітарно – епідеміологічної служби та головного державного санітарного лікаря Ріпкинського району  ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ріпкинської районної санітарно – епідеміологічної служби та головного державного санітарного лікаря Ріпкинського району ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про накладення штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою № 360 від 22 жовтня 2009 року на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за скоєння правопорушення передбаченого ст. 188-11 КУпАП. Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме в протоколі не вказано конкретну постанову санітарного лікаря, всупереч якій позивач надає послуги відпочиваючим. Єдиною постановою санітарного лікаря Ріпкинського району про застосування адміністративно -  запобіжних заходів за № 95/31 від 11.08.2008 року позивачу було заборонено надання послуг громадського харчування, лазні на території приватної садиби в с. Червона Гута по вул.. Шевченка,1. Позивач зазначає, що будучи зареєстрованим в якості фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, він має право надавати послуги із забезпечення фізичного комфорту, здавання в оренду нерухомого майна, роздрібної торгівлі, здійснювати діяльність в сфері відпочинку, розваг, культури та спорту. На даний час він здає в оренду нерухоме майно, крім лазні, якою він користується періодично. Інших послуг позивач не надає. В матеріалах перевірки відсутні факти, які були б підставою для застосування до позивача адміністративного стягнення. Крім того, як зазначає позивач, до нього не могло бути застосовано стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн., оскільки такий вид стягнення санкцією ст. 188-11 КУпАП може бути застосований до посадових осіб, якою позивач не являється.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити та пояснив, що він являється власником приватної садиби «Стара підкова». Будучи зареєстрованим в якості суб’єкта підприємницької діяльності, він використовує свою садибу для надання послуг «зеленого» туризму, зокрема він здає в оренду жилі приміщення для бажаючих відпочити на природі. Якщо відпочиваючі не привозять з собою своєї їжі, то він за винагороду їх харчує зі своєї кухні. Лазнею він користується особисто, також до нього приїжджають друзі, яких він приймає в своїй садибі та пригощає. Так як він являється приватним власником садиби, то має всі законні права на те, щоб використовувати її на свій власний розсуд, влаштовувати вечірки та приймати там стільки своїх гостей, скільки йому заманеться. Ніяких закладів громадського харчування він на території садиби не влаштовував. Лазня, крім нього, ніким не використовується. Вважає, що постановою    санітарного лікаря Ріпкинського району про застосування адміністративно -  запобіжних заходів за № 95/31 від 11.08.2008 року позивачу було заборонено надання послуг громадського харчування, лазні на території приватної садиби в с. Червона Гута по вул. Шевченка,1  є незаконною та безпідставною. Він, в силу юридичної необізнаності, не оскаржив цю постанову.  Вважає, що постанова головного санітарного лікаря району від 22.10.2009 року  підлягає скасуванню.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача – Ріпкинської районної санітарно – епідеміологічної станції в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та пояснив, що після винесення постанови    санітарного лікаря Ріпкинського району про застосування адміністративно -  запобіжних заходів за № 95/31 від 11.08.2008 року позивачу було заборонено надання послуг громадського харчування, лазні на території приватної садиби в с. Червона Гута по вул. Шевченка,1, вказана садиба перевірялася санепідемстанцією і раніше на ОСОБА_1 також накладалося адміністративне стягнення у вигляді штрафу за невиконання постанови головного санітарного лікаря району від 11.08.2008 року. Під час останньої перевірки, яка здійснювалася з участю помічника прокурора Ріпкинського району, було встановлено, що на території приватної садиби «Стара підкова», всупереч забороні головного санітарного лікаря району надаються послуги лазні та громадського харчування. В приміщенні та на вулиці виявлено сліди проведення масового заходу – прикраси, стрічки та інше, в приміщенні, обладнаному під кухню, була присутня особа, яка займалася приготуванням страв, на території садиби облаштований великий обідній стіл з навісом, в лазні знаходився інвентар на певну кількість осіб, який постійно використовувався, приміщення лазні постійно опалювалося.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою головного державного санітарного лікаря Ріпкинського району від 11.08.2008 року СПД ОСОБА_1 тимчасово заборонено надання послуг  громадського харчування, лазні на території приватної садиби в с. Червона Гута, вул.. Шевченко, 1 до погодження відведення земельної ділянки, проектної документації, введення в експлуатацію з державною санітарно – епідеміологічною службою та отримання письмового дозволу. Вказана постанова ніким не оскаржена та не скасована, тому підлягає виконанню. ( а.с.5)

Постановою від 22.10.2009 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за скоєння правопорушення передбаченого ст. 188-11 КУпАП, а саме ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що не виконував вимоги постанови головного державного санітарного лікаря Ріпкинського району про тимчасову заборону роботи. ( а.с. 3)

Вказане правопорушення було виявлено при проведенні перевірки та зафіксовано в протоколі про порушення санітарних норм від 13.10.2009 року. ( а.с.4)

Як вбачається з пояснень особи, яка вчинила правопорушення (оригінал протоколу було оглянуто судом) ОСОБА_1 пояснив, що надавав послуги відповідно до Закону України «Про туризм», інших послуг не надавав.

Факт вчинення правопорушення позивач фактично підтвердив у суді, пояснюючи, що відвідувачі його садиби мають можливість отримати за винагороду харчування. Тобто, сам позивач підтвердив той факт, що він як суб’єкт підприємницької діяльності використовував свою приватну садибу для  надання послуг «зеленого» туризму, а також і надання відпочиваючим у садибі, у разі потреби, послуг  громадського харчування, тобто не виконував вимоги постанови головного санітарного лікаря Ріпкинського району від 11.08.2008 року про тимчасову заборону надання таких послуг.  

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності обґрунтовано, оскільки диспозицією ст. 188-11 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно – епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства.

Доводи позивача щодо безпідставності накладення на нього стягнення як на посадову особу є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки в даному конкретному випадку, до ОСОБА_1 були застосовані адміністративні санкції як до фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, а не як до громадянина.    

 Враховуючи наведене, у позові ОСОБА_1 слід відмовити повністю.    

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 293 КУпАП -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Апеляція на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови  виготовлено 26 січня 2010 року.

Головуюча     О.В. Павленко