Копія

Справа № 1-53/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 12  березня  2010  року  Долинський  районний  суд  Кіровоградської  області  в  складі:

головуючого  судді                                                                    Бондарчука  Р.А.,

при  секретарі                                                                             Олійник  Г.М.,

з  участю  прокурора                                                                  Мунтяна О.В.,

захисника – адвоката                                                                  ОСОБА_1.    

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  місті  Долинська  справу  про  обвинувачення  

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,  громадянина  України,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  не одруженого, утриманців не має, працюючого слюсарем пункту технічного огляду на станції Долинська Знам’янського вагонного депо, військовозобов’язаного, такого, що не має судимості в порядку ст. 89 КК України, -  

у  скоєнні  злочину,  передбаченого  ст.  186  ч.  2  КК  України , -

В С Т А Н О В И В :

Підсудний  скоїв  відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Злочини  вчинено  при  слідуючих  обставинах :

20 грудня 2009 року, приблизно о 05.00 годині ОСОБА_2, знаходячись біля бару «Едем», який розташовано по вул. Войкова, 137, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_3, ударом кулака збив його з ніг, наніс лежачому ОСОБА_3 близько 3 - 4 ударів руками та ногами по голові та тулубу, після чого, шляхом застосування фізичної сили рук відкрито зірвав з шиї потерпілого ланцюг 583 проби, вагою 14,24 грами, вартістю 4101,12 грн.. В подальшому, викраденим  розпорядився  на  власний  розсуд, чим заподіяв потерпілому збитків на вказану суму.

В результаті злочинних дій потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді садна на лівій щоці, садна на лівому лікті, крововиливу в нижній третині по задній поверхні правого передпліччя, які згідно проведеної судово-медичної експертизи № 09 від 25.01.2010 року, за ознакою тривалості розладу здоров’я відносяться до легких тілесних ушкоджень.  

Допитаний в судовому засіданні підсудний вину визнав повністю, суду пояснив, що 20.12.2009 року, біля 4.00 год., він повертався з роботи, бо був задіяний на боротьбу зі снігом в ПЧ – 23, на шляху додому вирішив зайти в бар «Едем», щоб пограти в більярд. В барі сів до знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за стіл, де він випив пляшку безалкогольного пива, трохи поспілкувавшись, вирішили йти по домівках. Коли вони вийшли з бару, то з правої сторони знаходився сніжний сугроб і за ним в снігу лежав ОСОБА_6, а ОСОБА_3 та хитаючись намагався їх підняти. Хлопаці знаходились в стані сильного алкогольного сп’яніння і в зв’язку з сильним морозом близько -15 градусів могли замерзнути. В зв’язку з цим, він окликнув ОСОБА_4, який пішов в іншу сторону від бару, бо проживав в протилежній стороні від його місця проживання та ОСОБА_5. Разом вони підійшов до лежачого ОСОБА_6 і нахилилися над ними, зрозумівши, що вони перебувають в стані сильного алкогольного сп’янінні, бо від них був сильний запах спиртного. Він  почав прохати Мірянова, щоб той піднявся з землі, бо замерзне, але від нього відповіді не було, тому він вирішив його підняти, щоб вони пішли по домівках. В зв’язку з цим, першим, він підняв ОСОБА_6 в цей час до нього підійшов ОСОБА_4 та взявши ОСОБА_6 повів додому, а він залишився з ОСОБА_5 біля ОСОБА_3. Останній підсковзнувшись впав на землю, він вирішив йому допомогти піднятись з землі, а саме взяв правою рукою за воріт куртки, светру та гольфу при цьому рука опинилась між одягом та шиєю і за одяг потяг в гору. В той момент коли, він тягнув, то відчув, що в руці щось лопнуло та коли ОСОБА_3 встав на ноги, то він пустив руку і витяг з одягу золотий ланцюг, який він одразу поклав до кишені куртки. При цьому ОСОБА_3  сказав Женя поверни. Він вдарив його в область голови від чого той впав, нахилився до останнього, який лежав на лівому боці, перевернув його на спину та наніс ще 2 удари кулаком в область тулубу. Потім ОСОБА_3 знову сказав Женя поверни, але ОСОБА_5 сказала не трогай його і він пішов з нею. Разом з ОСОБА_5 пішли по домівках, а коли він повернувся під час ходи, щоб подивитись на ОСОБА_3, то побачив, що він знов присів, більш на нього під час ходи, він уваги не звертав. Під час руху він показав ОСОБА_5 ланцюг, сказавши, що буде грамів 150, але про події біля бару вони не розмовляли. Тоді, він довів ОСОБА_5 до провулка і вона сама пішла додому, а він пішов до свого будинку. Ланцюг, він взяв з тією метою, щоб в подальшому залишити його собі.

    В  скоєному  щиро  розкаявся,  просив  суд  суворо  його  не  карати  та  надати  можливість  виправитися . Доповнив, що на даний час він повернув ланцюг потерпілому, крім того на вимогу останнього добровільно сплатив йому моральну шкоду в розмірі 1500 грн..

Крім повного визнання своє вини підсудним в пред’явленому йому обвинуваченні, суд, вважає, що його вина повністю доведена в судовому засіданні показами потерпілого, свідка, письмовими доказами та матеріалами справи .

Оголошеними  в  судовому  засіданні  показаннями  потерпілого ОСОБА_3 який пояснив, що 19.12.2009 року біля 22 год., він прийшов в бар «Таверна», який знаходиться у м. Долинська, Кіровоградської області по вул. Щорса, щоб відпочити де з знайомими випив по 100 грам горілки. Після закриття бару він пішов до бару «Едем» бо він працює цілодобово.  20.12.2009 року біля 00 год. 30 хв., він прийшов до бару «Едем» де зустрів свого знайомого ОСОБА_6, тому підсів до нього за стіл та почав спілкуватись та разом вони вжили приблизно по 100-150 грам горілки на кожного від чого ОСОБА_6 дуже сп’янів. Він вирішив провести його додому, але як тільки вони почали виходити з бару, то ОСОБА_6 почав падати, бо не тримався на ногах через алкогольне сп’яніння. В зв’язку з чим, вони знов зайшли у бар та сіли за стіл і він почав відпоювати його чаєм та кавою. В барі окрім них ні кого не було через деякий час ОСОБА_6. почав приходити до тями і він вирішив вести його додому, тому допоміг йому піднятись з стільця та вийшли з бару на вулицю. На вулиці біля бару було слизько, тому як тільки ОСОБА_6  наступив на слизьке, то впав і піднявся, але потім ще декілька раз падав. Коли ОСОБА_6. впав останнього разу в сугорб снігу, то він перестав ворушитись та як йому здалось, що він заснув. Тому, він підійшов до ОСОБА_6 нахилився над нам та взявши його за одяг почав піднімати, то відчув, як з заду його хтось почав тягнути за воріт куртки з правої частини, тому, як він тільки повернув голову в праву сторону, то одразу отримав удар рукою зжатою в кулак який прийшовся нижче правого вуха, а саме шию та щелепу. Від даного удару, він впав на землю, а саме лівий бік і побачив, що даний удар йому наніс  ОСОБА_2, тоді коли він перебував в положенні лежачи на лівому боці, то ОСОБА_2, підійшов до нього та намагався нанести удари взутими ногами по голові, але він захищав голову руками, тому 2-3 удари прийшлись по рукам, а 4 удар потрапив у праве плече. Від отриманих ударі, він свідомість не втрачав, але продовжував лежати на землі, тоді, коли він лежав на лівому боці, то відчув, як його під воріт  гольфу ( водолазку) потрапила холодна рука та він відчув, як натягнувся на шиї  золотий ланцюг та потім відчув ривок та побачив, що ланцюг з нього зірвав ОСОБА_2, який відходив від нього до дівчини, яка стояла на відстані  4-5 метрів від них та кричала: «Женя, Женя не потрібно, пішли», тому почувши ім’я, я сказав: «Женя стій». ОСОБА_7  повернувся до нього і сказав: «ах Женя» та після цього знов підбіг до нього і наніс ще 2 удари ногами та хотів попасти в голову, але він знов закрився руками і удари потрапили в руку. Дані удари йому наносились в положенні лежачи на лівому боці. Після 2 ударі, він побачив, як ОСОБА_2 пішов до тієї дівчини і вони попрямували від бару.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 20.12.2009 року біля 3 години, вона разом зі своїм знайомим ОСОБА_4 прийшла у бар «Едем», з метою випити чаю. Біля 3 год. 30 хв. до бару прийшов ОСОБА_2, який підсів за наш стіл та купив 1 пляшку пива «Оболонь» - алкогольне і розпивав пиво разом з ОСОБА_4. Також, вона бачила, що в барі перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_3, але що вони робили та коли пішли, вона не звертала увагу. Біля 5 год., вона разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вийшли з бару, щоб йти по домівках та коли вийшли, то неподалік від бару, вона побачила, що в снігу лежав ОСОБА_6, а ОСОБА_2 стояв над ним. Крім цього було зрозуміло, що ОСОБА_6 більш за все перебував у стані сп’яніння і не міг встати, а ОСОБА_3 теж був в стані сп’яніння, але тримався на ногах та намагався підняти ОСОБА_6. Тоді, Євген та Олександр підійшли до них і вона побачила, що ОСОБА_4 підняв з землі ОСОБА_6 та під руку повів його додому, бо останній із –за стану сп’яніння не міг дійти, а вона дивилась за ними. Потім, коли, вона розвернулась, то побачила, що ОСОБА_2 наносив удари в обличчя руками ОСОБА_3, який перебував, то лежачи, то сидячи і вона не могла зрозуміти навіщо той його б’єа, при цьому вона знаходилась на відстані 3-5 м. і через погане освітлення не бачила, чи бив підсудний ОСОБА_3 кулаками рук чи долонями, а також не бачила, щоб бив ногами. В зв’язку з цим, вона окликнула ОСОБА_2, який стояв над лежачим ОСОБА_3 і той відійшов від останнього та коли підійшов до неї ні чого не повідомляючи, вони почали рух у напрямку її будинку в двох оскільки ОСОБА_2 живе неподалік. Під час руху вони про бійку не розмовляли, але коли йшли, то ОСОБА_2 ні чого не кажучи дістав з кишені куртки золотий ланцюг і показав мені та повідомив: «буде грамів 15». Після цього поклав ланцюг в кишеню і на перехресті доріг кожен пішов до власних будинків. Як саме ОСОБА_2 забрав ланцюг у ОСОБА_3 вона не бачила.

    Крім  того  вина підсудного  в  судовому  засіданні  повністю  доведена  оголошеними в судовому засіданні матеріалами  справи.

    Скаргою  потерпілої  про  скоєння  злочину  (а.с. 2).

Висновком  судово-медичної  експертизи №  9  від  25.01.2010  року   згідно  якої у  ОСОБА_3 станом на  20.12.2009  року  були наступні тілесні ушкодження: садно на лівій щоці під світло-коричневою шкірочкою  на площі 1 х1,5 см., садно на лівому лікті 0,5х0,7 см., крововилив світло-синього кольору з просвітленням посередині в нижній третині по задній поверхні правого передпліччя 6 х 5см., які за ознаками тривалості розладу здоров’я, відносяться до легких тілесних ушкоджень та  могли  20.12.2008  року.  Ушкодження у вигляді садна на лівій щоці під світло-коричневою шкірочкою  на площі 1 х1,5 см  могли утворитися  при боротьбі на землі в положенні потерпілого лежачи на лівому боці. Ушкодження у вигляді крововилив світло-синього кольору з просвітленням посередині в нижній третині по задній поверхні правого передпліччя 6 х 5см. – могли утворитись від удару тупим твердим предметом, можливо при самообороні потерпілого. Ушкодження на тілі ОСОБА_3 найбільш відповідають його показам, утворення таких ушкоджень при обставинах, викладених ОСОБА_2 малоймовірне. (а.с. 29).  

    Протоколом огляду місця події від 21.12.2009 року в ході проведення якого оглянуто прилягаючу території бару «Едем», цінних речей та предметів не виявлено (а.с. 3).

Протоколом огляду місця події від 21.12.2009 року згідно якого під час огляду огляд кабінету Долинського РВ УМВС України в області у гр. ОСОБА_2 було вилучено золотий ланцюжок (а.с.4).

    Протоколом зважування від 23.12.2009 рік згідно якого вага золотого ланцюга 583 проби складає 14,24 грами (а.с.15).

Висновком товарознавчої експертизи №В 14 від 11.01.2010року згідно якого вартість золотого ланцюга 583 проби вагою 14,24 грам з урахуванням зносу станом на 20.12.2009 року складає 4101,12 грн. (а.с.20-21).

Аналізуючи  всі  зібрані  по  справі  докази  та  оцінюючи  їх  в  сукупності,  суд  приходить  до  висновку,  що  в  діях  ОСОБА_2  міститься  склад  злочину,  передбаченого  ст.  186 ч.2  КК  України  за  ознаками  скоєння  відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

При  обранні  міри  покарання  суд  враховує  характер  і  ступінь  суспільної  небезпечності  скоєного  злочину,  особу  винного  і  обставини  справи .  

Підсудний скоїв умисний тяжкий злочин, тяжких наслідків не  настало, вину визнав повністю, щиро розкаявся, відшкодував завдані матеріальні  збитки та моральну шкоду, працює, не одружений, позитивно характеризується  за  місцем роботи та проживання, в зв’язку зі смертю обох батьків доглядає за дідом і бабою віком понад 70 років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість погашена, що в цілому характеризує його з негативної сторони.

    Обставин,  що  обтяжує  відповідальність  підсудного  судом не встановлено. При цьому суд не враховує знаходження підсудного в стані алкогольного сп’яніння, в якості обтяжуючої обставини, оскільки зі слів свідка він випив лише пляшку пива, проте залишався тверезий, крім цей факт не вплинув на обставини скоєного злочину.

Обставинами,  що  пом’якшують  відповідальність  підсудного  суд  визнає щире каяття,  добровільне відшкодування заподіяних матеріальних збитків та моральної шкоди.  

    З урахуванням викладеного, пом’якшуючих обставин, особи винного, ступеню тяжкості злочину та його наслідків, думки потерпілого, який в попередньому судовому засіданні не наполягав на суворій мірі покарання, суд вважає, що необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком згідно ст. 75 КК України, оскільки виправлення  і перевиховання підсудного можливе без ізоляцією його від суспільства.

    Цивільний позов по справі не заявлено.

    Судових  витрат  по  справі  не  має .

    Речові  докази  - золотий ланцюжок, відповідно до ст.ст. 81, 330 КПК України слід передати за належністю власнику потерпілому ОСОБА_3 (а.с. 25).

    Керуючись  ст. ст. 323 ,  324  КПК  України ,  суд , -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2  визнати  винним  за  ст.  186  ч. 2  КК  України  і  призначити  покарання  у  вигляді  5  (п’яти)  років позбавлення  волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, встановленого тривалістю в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і  виконає  покладені  на  нього  обов’язки:

            - періодично  з’являтися  в  органи  кримінально – виконавчої  системи  для  реєстрації;

            -  не  виїжджати  за  межі  України  на  постійне  місце  проживання  без  дозволу  органу  кримінально – виконавчої  системи;

            -  повідомляти  органи  кримінально – виконавчої  системи  про  зміну  місця  проживання,  роботи  або  навчання.

          Іспитовий  строк  рахувати  з  дня  оголошення  вироку.

    Речові  докази  - золотий ланцюжок, відповідно до ст.ст. 81, 330 КПК України передати за належністю власнику потерпілому ОСОБА_3 (а.с.25).

Міру  запобіжного  заходу – підписку  про  невиїзд  залишити  в  силі до  вступу  вироку  в  законну  силу.

    Вирок  може  бути  оскаржений  в  апеляційному  порядку  протягом  15  діб  з  моменту  його  проголошення.

Головуючий  суддя: (підпис).

Копія: вірна.

СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ                                                               ОСОБА_8