Судове рішення #8374051

                                                                   

                                   Справа №2-6/2010 р.

 РІШЕННЯ  

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  04 березня 2010   року

        Гусятинський районний суд  Тернопільської області

  в складі: головуючого судді              Цвинтарної Т.М.

      при секретарі                                         Рудніцькій О.П.

      за участю  

              позивача, відповідача                           ОСОБА_1

  представника відповідача, позивача ОСОБА_2                        

     розглянувши у відкритому   судовому засіданні   в селищі Гусятин цивільну справу  за позовом   ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства  «Дельта банк» (правонаступник  товариства з обмеженою відповідальністю  «Комерційний банк  «Дельта») про визнання частково недійсним кредитного договору, зобов’язання здійснити перерахунок наданих та сплачених ним коштів за кредитним договором та повернення надлишково сплачених коштів,  та зустрічним позовом  публічного акціонерного товариства  «Дельта банк» (правонаступник  товариства з обмеженою відповідальністю  «Комерційний банк  «Дельта»)   до ОСОБА_1 про стягнення   грошової суми, -

 

 ВСТАНОВИВ:

Позивач   ОСОБА_1 звернувся до суду  із вищезазначеним позовом  та просить   визнати   недійсним кредитний договір №002-19046-300307 від 30.03.2007 року в частині п.п.2.5., 6.5., 6.5.1.2.- 6.5.1.4, здійснити перерахунок наданих та сплачених ним коштів за вказаним  кредитним договором та повернути йому  надлишково сплачені кошти по вказаному кредитному договору. Позивач вказав, що  відповідно до цього договору, укладеного між ним та відповідачем за первісним позовом ТОВ  «Комерційний банк  «Дельта», йому було надано 2149 грн. кредиту під 12% річних терміном на 24 місяці. Протягом тривалого часу він виконував усі зобов’язання по кредиту, станом на 19 листопада 2008 року ним було сплачено 6160 грн, що він вважає за переплату. Однак працівники банку й надалі вимагають в нього подальших сплат за даним договором, з чим він не згідний. Також вказав, що   укладаючи договір він не мав підстав вважати, що буде зобов’язаний сплачувати такі значні суми, чим суттєво переплачувати кредит. Зазначив, що вимоги щодо сплати штрафних санкцій по ньому, вказані в  п. 6.5.1.2.- 6.5.1.4 суперечать вимогам законодавства, оскільки  не передбачають штрафні санкції  у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а в п.6.5 договору передбачено  нарахування штрафних санкцій у розмірі 1% простроченої суми за кожен день просрочки. Однак, штраф не може нараховуватися за дні просрочки виконання зобов’язання, так як у даному випадку нараховується пеня і зазначений пункт відповідає вимогам, встановленим для нарахування пені, але сума не відповідає вимогам законодавства і максимальний розмір пені не може перевищувати  подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який ця пеня нараховувалась, і протягом даного періоду повинна становити не більше 15 відсотків річних. Крім того вимогам законодавства не відповідає і вказаний у договорі п.2.5, за яким йому нараховуються платежі за ведення кредитної справи в розмірі 1,95% в місяць, в той час як при укладанні договору йому про це не було роз’яснено, а також підлягає до сумніву від якої суми даний відсоток нараховується – від суми одержаного кредиту, погашеного чи неповернутого.

Представник   ПАТ «Дельта банк» пред’явив зустрічний позов  та просить стягнути з ОСОБА_1 грошову сумі в розмірі 4138,70 грн. на користь ПАТ «Дельта банк» та стягнувши  з нього   витрати, пов’язаних із розглядом справи. Посилається на те, що відповідачу за зустрічним  позовом ОСОБА_1  відповідно до умов кредитного договору №002-19046-300307 від 30.03.2007 року було надано 2535,82 грн. кредиту під 12% річних терміном на 24 місяці  і,  у відповідності до якого він  був зобов’язаний щомісячно до 30 числа кожного місяця сплачувати ПАТ «Дельта банк»  рівними частинами суму грошових коштів.

 

Проте останній добровільно заборгованість за кредитом не погашає, а саме  станом на 18.06.2009 року  порушив умови  п.2.8 ст.2 договору, так як проплата за розрахунковий період в листопаді 2007 року та у березні 2008 року проведені не в повному обсязі та не виконано  ним зобов’язання по кредиту за    розрахункові періоди грудень 2007 року, квітень, травень, грудень 2008 року, січень, лютий, березень 2009 року.

А тому, внаслідок несвоєчасності та неправильного   здійснення оплат в ОСОБА_1 виникла постійна заборгованість  за вказаним правочином.  Загальна сума його заборгованості за даним кредитним договором становить 4138, 70 грн.

 В   судовому засіданні  позивач, який є відповідачем за зустрічним позовом,  свої позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини,  викладені в позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити й відмовити відповідачу у задоволенні його зустрічного позову, якого він не визнає.   .

Представник відповідача за первісним позовом    в   судовому засіданні   позовні вимоги не визнав,   проти задоволення позову заперечив,  та, посилаючись на обставини, викладені у зустрічному позові, просив зустрічний позов задовольнити.      

    Суд, заслухавши пояснення позивача, який є відповідачем за зустрічним позовом  та представника відповідача за первісним позовом, вивчивши матеріали справи, вважає, що первісний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що   між   ОСОБА_1  та  ТОВ «Комерційни банк «Дельта»   30.03.2007 року   було укладено кредитний договір №002-19046-300307   (надалі - Договір), за яким першому було надано 2535,82 грн. кредиту (2149,00 грн  безпосередньо на придбання позичальником майна та 386,82 грн.   на оплату ним  страхового платежу)  терміном на 24 місяці (п.п.1.1., 1.2 Договору) під 12% річних (п.2.3 Договору) зі сплатою щомісячної комісійної винагороди за користування кредитними коштами в сумі 1,95% (п.2.5 Договору)та кінцевим терміном   остаточного повернення кредиту  29.03.2009 року.  

При цьому згідно п.2.6 Договору  плата за ведення кредитної справи нараховується Кредитором щомісячно в день, що відповідає даті    укладення цього Договору на повну суму кредиту, незалежно від фактичної кількості   днів користування Кредитом в період нарахування.

Згідно п. 2.8 та п.3.1 Договору Позичальник зобов'язався   щомісячно не пізніше 30  числа кожного місяця сплачувати Кредитору  частинами суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом, заборгованість по сплаті процентів та плати за ведення кредитної справи, у розмірі 170 грн..

Крім того згідно п.6.5 в разі порушення ОСОБА_3 строків сплати вищезазначених платежів Кредитор вправі нарахувати та стягнути з нього штрафні санкції (неустойку)  в розмірі 1,00% від простроченої суми за кожен день прострочення і при цьому між сторонами було узгоджено, що :

згідно п.6.5.1.1 за перший факт порушення строку сплати Платежу Кредитор не нараховує штрафні санкції, які передбачені п.6.5 цього Договору;

згідно п.6.5.1.2   за другий факт порушення строку сплати Платежу сума штрафних санкцій, яка передбачена п.6.5 цього Договору, не може бути меншою ніж 200 грн.;

згідно п.6.5.1.3 за третій факт порушення строку сплати Платежу Кредитор   сума штрафних санкцій, яка передбачена п.6.5 цього Договору, не може бути меншою ніж 300 грн.;

згідно п.6.5.1.4   за четвертий та послідуючий факти порушення строку сплати Платежу сума штрафних санкцій, яка передбачена п.6.5 цього Договору, не може бути меншою ніж 400 грн.

Як вбачається із розрахунку ціни позову (зустрічного) наданого   ПАТ «Дельта банк»  , станом на 18.06.2009 року  сума, що підлягає до сплати  ОСОБА_3 за кредитом – 2535,82 грн., з яких сплачено 717,50 грн., прострочено  - 1818,32, сума  за  відсотками по кредиту, нарахована в загальному розмірі 326,63 грн., з яких ОСОБА_3 сплачено     176,90 грн., а 148,73 грн. прострочено, а сума комісії, яка підлягає до сплати  становить 1236,25 грн., з яких сплачено ОСОБА_3 665,60 грн, а 570,65 грн. не погашено.

    Крім того згідно зазначеного розрахунку ОСОБА_3 нарахована пеня в загальному розмірі 6100, з яких сплачено 4500 грн., а 1600 грн. підлягає до сплати.

            Таким чином суд  вбачає з боку ОСОБА_3 наявність заборгованості за зазначеним    

кредитним  договором   у загальному розмірі     4138,70 грн.

    При цьому, як видно з умов договору заборгованість по ньому позичальником погашалась в порядку зазначеної в ньому черговості, а саме згідно п. 2.11 сума платежу  спрямовується Кредитором на погашення заборгованості в слідуючому порядку :  в першу чергу – штрафи та пені, в другу чергу  заборгованість по платі за ведення кредитної справи, в третю - заборгованість за нарахованими процентам і в четверту – заборгованість за основною сумою  кредиту.  

На підставі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що позивач підписавши даний  договір, погодився на такі умови, які між ними встановлені.

В силу статті 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином

відповідно до умов договору.

В ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення умов договору, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 порушив умови договору, в результаті чого  утворилася заборгованість  в сумі  4138,70 грн.

Відповідно до ст.1050 ЦК України  якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пеня, згідно ч.1 ст.624 ЦК України, підлягає до стягнення в повному розмірі і відповідно до ч.3 ст.549 цього Кодексу   є  неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.  

Як вбачається з ч.2 ст.551 ЦК  України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства,  і, при цьому, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

В свою чергу,  згідно ч.3 вкзаної статті ЦК  розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення  

В добровільному порядку зазначена сума заборгованості, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем  зобов’язань за  кредитним  договором  ОСОБА_1   не сплачена.

 Стаття 1052 ЦК України вказує,  що  у разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов’язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

       Суд не приймає до уваги  посилання позивача ОСОБА_3.  на те, що згідно ст.4

Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконаннягрошових зобов’язань» пеня

за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня, оскільки норми даного закону на правовідносини   між фізичними особами і банком не поширюються, а поширюються  на правовідносини  між юридичними особами та суб’єктами підприємницької діяльності - фізичними особами.

    Суд також  не приймає до уваги  посилання позивача  ОСОБА_1 на те, що він не ознайомився з умовами кредитного договору при його підписанні, оскільки він підписав даний договір і підтвердив в судовому засіданні  факт підписання ним спірного кредитного договору.

Встановлені судом обставини повністю підтверджуються  дослідженими в судовому засіданні доказами.

Тому, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог  ОСОБА_3  до  ПАТ «Дельта банк»   немає.

Зустрічний позов ПАТ «Дельта банк»  до ОСОБА_3 задовольнити та стягнути  з нього  на користь ПАТ «Дельта банк»   4138,70  грн. заборгованості  за   кредиту  кредитним договором №002-19046-300307   від  30.03.2007 року, а також судовий збір в розмірі 41, 40 грн. та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Також на користь держави слід стягнути з ОСОБА_3 9,6 грн. судового збору.

На підставі викладеного, ст.ст. 526, 553, 554, 611, 612, 1048, 1052, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60,88, 123 , 212, 213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ :

     Зустрічний позов публічного акціонерного товариства  «Дельта банк»  до ОСОБА_1 задовольнити.

 Стягнути з ОСОБА_1 на користь   публічного акціонерного товариства  «Дельта банк», р/р 29097000617801, МФО   380236, код 34047020  заборгованість  за  кредитним договором №002-19046-300307   від  30.03.2007 року в розмірі 4138  (чотири тисячі сто тридцять вісім) грн. 70 коп.

 Стягнути   з ОСОБА_1 на користь   публічного акціонерного товариства  «Дельта банк», р/р 29097000617801, МФО   380236, код 34047020    судовий збір в розмірі 41 (сорок одна) грн. 40 коп. та 250 (двісті п’ятдесят) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.  

 Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 9 (дев’ять) грн.. 60 коп.   судового збору.  

 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства  «Дельта банк»  відмовити.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч4 ст. 295 ЦПК України.

 

Суддя:  підпис

Рішення законної сили не набрало

З оригіналом вірно

Суддя Гусятинського районного суду                                                  Т.М.Цвинтарна

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація