Справа № 2а-2200/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2010 року  Харцизький міський суд Донецької області в складі:

            головуючого судді – Кодолова В.О.

            при секретарі – Парамоновій Г.Ю.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області про поновлення строку звернення до суду, визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання зробити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який просив розглянути в його відсутність, зважаючи на його вік та стан здоров’я. Вказував, що він народився 17 лютого 1941 року та відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни». На підставі цього у відповідності до ст. 6 вказаного Закону, рішень Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. він має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008р. по 31.12.2009 року. З 2008 року та до теперішнього часу така надбавка виплачується  йому однак не в повному розмірі. Вважав, що невиплата йому доплати до пенсії в установленому законом розмірі є протиправною і суперечить Конституції України. В зв’язку з цим просив поновити йому строк звернення до суду за захистом своїх прав, визнати бездіяльність УПФУ в м. Харцизьку, яка виразилася в невиплаті їй відповідної доплати до пенсії, протиправною та зобов’язати відповідача здійснити нарахування і виплату йому, як «дитині війни», щомісячної Державної соціальної доплати до пенсії у відповідності до ст. 6  ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008р. по 31.12.2009 року.

Представник відповідача - УПФУ в м. Харцизьку в судове засідання не з’явився, просив розглянути справу у його відсутність та надав суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких посилався на те, що дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на 2006 рік на підставі ЗУ «Про Державний бюджет на 2006 рік» і до теперішнього часу ці норми не визнані неконституційними у встановленому законом порядку, тобто відсутні підстави для їх незастосування і саме тому в 2006 році підвищення до пенсії не виплачувалося. Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 вищеназваного Закону була зупинена, а Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» до цієї статті були внесені зміни. Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. вказані норми зазначених ЗУ «Про державний бюджет України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України. Після такого рішення в 2007 році відповідними вищими органами влади не було врегульовано питання щодо виплат «дітям війни» відповідних соціальних гарантій, які забезпечуються видатками з Державного бюджету України, і саме тому підвищення до пенсії за вказаним законом не проводилось. Після вказаного рішення в 2008 році для врегулювання ситуації, що виникла, Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що «дітям війни» виплачується підвищення до пенсії в твердих розмірах, зокрема, з 22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн. та з 01 жовтня 2008 року й по день розгляду справи судом – 49,80 грн.

Крім того, законодавством України не передбачено автоматичне відновлення дії норми, яка діяла до прийняття нового нормативного акту, визнаного неконституційним.  Таким чином, старий Закон тільки за спеціальною вказівкою нового нормативно-правового акту може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. Відповідач також наголошує на тому, що ні вищезазначеним Рішенням Конституційного Суду України, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року.

В зв’язку з наведеним відповідач вважає, що підвищення до пенсії «дітям війни» здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства і просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Також відповідач наполягає на застосуванні позовної давності.

На підставі заяв сторін по справі про розгляд справи у їх відсутність, суд вважає можливим здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження і прийняти рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 має правовий статус «дитина війни», що підтверджується посвідченням Торезького соцзабезу № 37619 від 18.09.1991 року з відміткою «дитина війни», та паспортними даними, за якими він народився 17 лютого 1941 року, тобто на час закінчення  Другої світової війни (2 вересня 1945 року) йому було менше 18 років.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007рік, а в 2008 році до неї були внесені зміни згідно з ЗУ «Про Державний бюджет України» на відповідні 2007 та 2008 роки, що не дає права її застосування в 2007 році, а в 2008 році – вона має застосовуватись в іншій редакції. Разом з тим, с уд вважає неправомірним застосування протягом всього 2007 року та протягом всього 2008 року положень ЗУ «Про Державний бюджет» на відповідний рік, якими була зупинена чи змінена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», оскільки вони визнані такими, що не відповідають Конституції, рішеннями Конституційного суду України у справах № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та   №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші нормативно-правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, при втраті чинності законів, інших нормативно-правових актів або їх окремих положень на підставі зазначених рішень Конституційного Суду України, для регулювання відповідних правовідносин автоматично вступають в дію норми, що діяли до прийняття в них змін. При цьому прийняття будь-яких спеціальних актів про відновлення «старих» норм Конституцією України не передбачено. На підставі наведеного суд вважає безпідставними посилання відповідача з цього приводу.  

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на всій території України, остаточними та не можуть бути оскаржені. Тому суд вважає, протиправною бездіяльність відповідача, що виразилася в не нарахуванні та невиплаті позивачці підвищення до пенсії відповідно до норм ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

З вищенаведеного випливає, що право позивача на отримання доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 6  ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виникає з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року . Крім того, о скільки ніяких змін до зазначеної статті Закону після прийняття рішення Конституційним Судом України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року до моменту розгляду даної справи внесено не було, то вказана редакція Закону продовжила дію у 2009 році і її положення мають застосовуватись до спірних правовідносин і в період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.  

Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині зобов’язання нарахувати й виплатити позивачу доплату до пенсії саме за вказані періоди.

З довідки УПФУ в м. Харцизьку № 207 від 28.01.2010 року вбачається, що позивачу в 2007 році соціальна надбавка до пенсії як «дитині війни» не нараховувалась та не виплачувалась зовсім, в 2008 та 2009 роках нараховувалась та виплачувалась, але не в повному обсязі.  

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV. Згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб, що втратили працездатність.

 Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розмірі мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня – 415,11 грн.

Тобто за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач недоотримав доплату до пенсії в розмірі 710,90 грн. з наступного розрахунку: (410,06грн. : 31д.  23д.  30%) + (410,06грн.  30%  2міс.) + (415,11грн.  30%  3міс.).

Відповідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.

Враховуючи, що позивачу в 2008 році частково сплачувалось підвищення до пенсії й з урахуванням фактично здійснених виплат, згідно даних довідки відповідача, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року на його користь підлягає виплаті недоплачена сума в розмірі 682,66 грн., виходячи з наступного розрахунку: (481грн. : 31д.  10д.  30% - 48,10грн.) + (481грн.  30% - 48,10грн.) + (482грн.  30%  3міс. – 48,20 грн.  3 міс.) + (498грн.  30%  3міс. – 49,80грн.  3міс.).    

Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835 (з відповідними змінами) прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць складає: з 01 січня 2009 року – 498 грн., з 01 листопада 2009 року – 573 грн.

Отже, в 2009 році з урахуванням фактично здійснених виплат, згідно даних довідки відповідача , на користь позивача підлягає виплаті недоплачена сума в розмірі 1240,20 грн., виходячи з наступного розрахунку: (498 грн. Ч 10 міс. Ч 30% - 49,80 грн. Ч 10 міс.) + (573 грн. Ч 2 міс. Ч 20% - 49,80 грн. Ч 2 міс.).  

Виходячи з наведеного, на користь позивача підлягає нарахуванню і виплаті  недоплачена сума соціальної допомоги як «дитині війни» в загальній сумі 2633,76 грн.

Суд критично оцінює доводи відповідача у письмових запереченнях про те, що в 2008-2009 роках проводилась виплата компенсації відповідно до діючого законодавства на підставі Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року , оскільки зазначена постанова має нижчу юридичну силу, ніж ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» і фактично встановлює інші норми.

З приводу посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом, суд зазначає, що частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІУ від 15 липня 1999 року передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, визначення права на призначення соціальної допомоги.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті З Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно вимог ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлено річний строк, і пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін. Але, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.  

Представник відповідача в своєму письмовому запереченні наполягав на застосуванні строків позовної давності звернення позивача до суду. Однак суд  враховує  похилий вік позивача, стан його здоров’я, і визнає причину пропуску ним строку звернення до суду поважною та вважає за необхідне поновити й строк звернення до суду.    

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було заявлено вимоги про повернення йому здійснених ним судових витрат. Таким чином, суд вважає за можливе не присуджувати здійснені ним судові витрати з Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 22, 152 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та від 22.05.2008 року № 10рп/2008, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-ІV від 09.07.03 року, ст.ст. 2, 7, 11, 17, 18, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області про поновлення строку звернення до суду, визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання зробити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» задовольнити повністю.    

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку по ненарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як «дитині війни» за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

П останова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, а особою, яка бере участь у справі і була відсутня при оголошенні постанови, - в той же строк з дня одержання нею копії постанови.

 Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів з дня складання постанови суду в повному обсязі  без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.    

Суддя: