Справа 2-а-33/10/1402
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2010 року Баштанський районний суд Миколаївської області
в складі головуючого – судді Янчука С.В,
при секретарі Гуровій Л.А.,
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ОР ДПС ВДАІ м. Миколаєва сержанта міліції ОСОБА_2 та УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови інспектора ОР ДПС ВДАІ м. Миколаєва сержанта міліції ОСОБА_2 по накладенню на позивачку адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 430 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП. Посилаючись на неправомірність дій працівника ДПС щодо доведення доказами наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, позивачка просила скасувати постанову серії ВЕ №104771 по справі про адміністративне правопорушення від 24.05.2009 року, як незаконну, з закриттям провадження у справі. Позивачка при цьому заперечила вчинення з її боку правопорушення 24.05.2009 року та вказала, що 24.05.2009 року за кермом автомобіля ВАЗ-2102, державний номер НОМЕР_1, на якому ніби-то було вчинено адміністративне правопорушення, вона не перебувала. Вказаний автомобіль належить їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, але посвідчення водія вона немає й тому ніколи не керувала ні вказаним, ні іншим автомобілем. Згідно довіреності даним автомобілем має право також керувати ОСОБА_3 Чи керував ОСОБА_3 24.05.2009 року автомобілем ВАЗ-2102, державний номер НОМЕР_1, вона не знає. Про те, що відносно неї 24.05.2009 року було винесено постанову ВЕ № 104771 про накладення адміністративного стягнення за ст. 122 ч.2 КУпАП, вона дізналася лише 14.12.2009 року при явці за викликом до відділу ДВС Баштанського районного управління юстиції, де їй була видана копія вказаної постанови. Позивачка також вказала на незаконність складення інспектором постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки інспектор не долучив до постанови доказів вчинення позивачкою вказаного правопорушення.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, від неї надійшла заява про слухання справи в її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач – ОСОБА_2 до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про день час та місце розгляду повідомлений вчасно та належним чином. Від відповідача не надійшло заперечень на позов.
Від відповідача УДАІ в Миколаївській області надійшла заява про слухання справи за відсутності їх представника та заперечення на позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити у зв’язку з законністю притягнення позивачки інспектором ДПС до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи (постанову серії ВЕ № 104771 по справі про адміністративне правопорушення від 24.05.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП), суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч. 2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб’єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Крім того, ч.4 ст. 71 КАС України зобов’язує суб’єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що 14.12.2009 року позивачка при зверненні до відділу ДВС Баштанського районного управління юстиції отримала копію постанови ВЕ № 104771 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 430 гривень. В тексті постанови інспектор вказав, що 24.05.2009 року о 15.32 год. водій керував автомобілем марки ВАЗ-2102, державний номер НОМЕР_1, в м. Миколаєві по вул. Електронна, перехрестя з вул. Кірова, для надання переваги в русі не зупинив транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) чи світлофором при наявності дорожнього знаку 5.62 (місце зупинки), або ввімкнутому забороняючому сигналу свтлофора, чим порушив п. 16.3, 8.10 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП. У зв’язку з вказаним інспектор призначив позивачу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн.
При цьому, при розгляді справи встановлено, що позивачка не визнала себе винною у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, зазначивши, що з рішенням інспектора не погоджується через відсутність в її діях ознак адміністративного правопорушення та недоведення належними доказами протилежного інспектором ДПС, оскільки позивачка за вказаних обставин, що є предметом судового розгляду, не керувала 24.05.2009 року автомобілем ВАЗ-2102, державний номер НОМЕР_1, що не спростовано відповідачами.
Окрім цього, інспектором ДПС при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були залучені поняті та зібрані інші належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт порушення позивачем правил дорожнього руху та невідповідність його пояснень дійсним обставинам справи.
Оскільки згідно зі ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в даному випадку не надав до суду допустимих достатніх фактичних даних (залучення свідків, понятих та ін..) на підтвердження правомірності винесення постанови, яка оскаржується фізичною особою, долучений до постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності фотознімок не є достатньою підставою для притягнення водія до адмінвідповідальності і доказом вини позивача, оскільки цей висновок не підтверджується сукупністю достатніх та допустимих доказів, а навпаки спростовується поясненнями позивачки, а отже, не відповідає вимозі їхньої достатності, що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачеві.
Вказане відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, винесена посадовою особою УДАІ УМВС України в Миколаївській області не відповідає вимогам законодавства щодо обґрунтованості притягнення особи до відповідальності і доведеності суб’єктом владних повноважень правомірності вчинених дій, що є підставою для її скасування.
З врахуванням того, що постанова винесена 24.05.2009 року, а позивачка про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП дізналася від ВДВС Баштанського РУЮ 14.12.2009 року, та відповідачами вказаний факт не оспорювався та не спростовувався - суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, що є підставою для вирішення справи по суті спору за правилами ст. 100 КАС України.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 70-73, 86, 159-161, 163, 167 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ВЕ № 104771 по справі про адміністративне правопорушення від 24.05.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.2 КУпАП – закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Баштанський районний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: