Справа №  1-9/2007р.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22 січня 2007 року Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді                              Шумського А.А.

за участю секретаря                                         Вишневської Л.Л.

прокурора                                                        Демчишина І.П.

потерпілої                                                        ОСОБА_2

розглянувши   у   відкритому   судовому   засіданні   в   смт.Іваничі   справу   про   обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українця, громадянина України,  уродженця та жителя  АДРЕСА_1,  освіта середня, непрацюючого, розлученого, раніше не судимого,

в скоєнні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України, -

Встановив:

9 листопада 2006 року ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у власному будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , під час конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних стосунків, наніс ОСОБА_2 умисно кілька ударів обухом сокири по руці, чим спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої кістки лівого передпліччя в середній третині.

В судовому засіданні підсудний свою вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному і показав суду, що того дня його співмешканка повезла продавати горіхи на базар. Додому повернулась біля 15 години. Привезла продукти і пляшку горілки. За обідом вони розпили півпляшки, а коли пізніше він ще хотів випити, то потерпіла йому відмовила. Тоді підсудний взяв біля печі сокиру і обухом намагався вдарити потерпілу по голові. Наміру вбивати потерпілу у нього не було. Він хотів лише примусити її віддати горілку. На даний час підсудний усвідомив всю протиправність своєї поведінки, з потерпілою вони помирились і продовжують далі спільно проживати і просить його суворо не карати і не позбавляти волі враховуючи його фізичний стан те, що він переніс тяжку черепно-мозкову травму і на даний час проходить медичний огляд для встановлення групи інвалідності.

Потерпіла ОСОБА_2 дала покази аналогічні показам підсудного про час, місце і спосіб скоєння злочину і уточнила, що підсудний двічі вдарив її. Перший раз коли вона підставила під удар руку і він не зумів вдарити її по голові обухом сокири, а другий раз умисно вдарив обухом по руці.

Далі потерпіла пояснила, що підсудний переніс черепно-мозкову травму і йому взагалі не можна пити спиртного, тому що він втрачає координацію рухів та контроль над собою. Однак на його прохання вона купила пляшку горілки. Коли випили половину вона запропонувала решту залишити на потім. Підсудний спочатку погодився, а потім почав вимагати решту. Коли потерпіла йому відмовила то він схопив сокиру і намагався вдарити її, однак їй вдалось вибігти на вулицю.

На даний момент вони помирились і проживають спільно. Потерпіла просить не позбавляти підсудного волі, оскільки він без стороннього догляду не дасть собі ради за станом здоров'я.

Винність підсудного стверджується також іншими здобутими і дослідженими в судовому засіданні доказами:

· висновком судово-медичної експертизи № 855 (а.с.14) з якого вбачається, що тілесні ушкодження заподіяні ОСОБА_2 відносяться до середньої ступені тяжкості.

· протоколом відтворення обстановки і обставин події проведеним із потерпілою та фотртаблицями до нього (а.с. 19,20).

· оглянутим в судовому засіданні речовим доказом - сокирою , який був вилучений у підсудного.

Аналізуючи в сукупності зібрані і досліджені в судовому засіданні докази суд приходить до висновку про те, що підсудний умисно заподіяв ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження і кваліфікує його дії за ст.122 ч.1 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину те, що відповідно до ст.12 КК України він відноситься до злочинів середньої тяжкості. По місцю проживання підсудний характеризується посередньо. До кримінальної відповідальності притягується вперше. Збитки потерпілій відшкодовані повністю, вона не має претензій до нього і проживає надалі з підсудним у цивільному шлюбі.

До обтяжуючих покарання обставин відповідно до ст.67 КК України суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, які пом'якшують покаранння є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Оцінюючи в сукупності пом'якшуючі обставини, дані про особу підсудного, а також клопотання потерпілої не позбавляти волі ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням вимог ст.75 КК України.

Речовий доказ по справі, сокиру, слід знищити як знаряддя скоєння злочину.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст.122 ч.1 КК України та призначити йому покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити   засудженого від відбуття призначеного покарання, за умови, що протягом річного іспитового строку він не скоїть нового злочину.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню, підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Іваничівський районний суд.