Справа № 4-134/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 грудня 2009 року   Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

                                      головуючого судді      - Чебан В.М.

                                      при секретарі               - Гладчук А.Д.

                                      з участю прокурора    - Вудвуд А.М.

                                      адвоката                       - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в м. Чернівці справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 на постанову старшого дізнавача СД Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_2 від 25 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи, –

в с т а н о в и в :

Скаржник адвокат ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача СД Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_2 від 25 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи по факту таємного викрадення чужого майна, що належить ТЦ „ДЦ”, за ст. 185 ч. 1 КК України.

Посилається на те, що оскаржувана постанова безпосередньо стосується та порушує права та законні інтереси її підзахисної ОСОБА_3 та винесена з істотними порушеннями вимог ст. 98 КПК України, яка встановлює порядок порушення кримінальної справи. Скаржник мотивує свої вимоги тим, що вирішення питання про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, належить виключно до повноважень прокурора, а не дізнавача з огляду на те, що Главою 35 розділу сьомого КПК України, якою запроваджено протокольну форму досудової підготовки матеріалів, встановлено деякі винятки з загальних правил в порядку здійснення провадження у справах про окремі злочини, перелік яких міститься в ст. 425 КПК України і до їх складу входять злочини, передбачені ч. 1 ст. 185 КК України. Ст. 426 КПК України передбачає повноваження, строки та порядок надіслання дізнавачем матеріалів по таких злочинах до суду і зобов’язує його виконати певні дії та скласти про обставини вчиненого злочину протокол, який разом з матеріалами надсилається прокурору. Згідно з правилами, встановленими ст. 426 КПК України, визнавши матеріали про злочини, перелічені в статті 425 цього Кодексу, достатніми для розгляду в судовому засіданні, прокурор виносить постанову про порушення кримінальної справи, обирає щодо правопорушника в необхідних випадках запобіжний захід і складає обвинувальний висновок та направляє справу до суду або повертає матеріали для провадження досудового слідства, а в разі відсутності підстав до порушення кримінальної справи відмовляє в її порушенні.

Окрім того, вважає, що дізнавач безпідставно в постанові про порушення кримінальної справи на правове обґрунтування прийнятого рішення послалася на ст.ст. 111, 112 КПК України, оскільки відповідно до ст. 111 КПК України досудове слідство провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, зазначені у частині 1 статті 27 і статті 425 цього Кодексу, по яких досудове слідство провадиться у випадках, коли злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист , а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд, а ст. 112 КПК України, яка встановлює підслідність, взагалі не містить посилань на орган, який провадить досудове слідство у справах про злочини, передбачені ч. 1 ст. 185 КК України, з огляду на те, що таке по цій категорії злочинів не проводиться.

В обґрунтування поданої скарги посилається також на те, що кримінальна справа неправомірно порушена за фактом, а не відносно конкретної особи, оскільки на момент порушення кримінальної справи було встановлено особу, яка вчинила злочин. Також скаржник вважає, що в матеріалах, що стали приводом та підставою для порушення кримінальної справи відсутні достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 185 КК України, а саме умислу на викрадення чужого майна. Просить суд скасувати оскаржувану постанову.

В судовому засіданні скаржник скаргу підтримала повністю, просить постанову старшого дізнавача СД Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_2 від 25 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи за ст. 185 ч. 1 КК України по факту таємного викрадення чужого майна, що належить ТЦ „ДЦ”, скасувати. ОСОБА_3 подала до суду письмову заяву, в якій просить скаргу адвоката задовольнити, просить суд слухати справу у її відсутності.

Прокурор вважає, що постанова про порушення кримінальної справи є законною, а тому просить скаргу адвоката ОСОБА_1 відхилити.

Суд, заслухавши пояснення скаржника, прокурора, дослідивши представлені матеріали, приходить до висновку, що скарга є обґрунтованою і підлягає до задоволення. Відповідно до положень, викладених в ст. 236-8 КПК України, за результатами розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд приймає рішення залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього Кодексу.  

 Відповідно до ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених в ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення кримінальної  справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується кримінальна справа, а також дальше її спрямування. Виходячи з положень зазначеної статті при порушенні кримінальної справи кожна з уповноважених на це посадових осіб зобов’язана діяти в межах своєї компетенції та повноважень, наданих їй кримінально-процесуальним законом.

Главою 35 розділу сьомого КПК України запроваджено протокольну форму досудової підготовки матеріалів та встановлено деякі винятки з загальних правил в порядку здійснення провадження у справах про окремі злочини, перелік яких міститься в ст. 425 КПК України і до їх складу входять злочини, передбачені ч. 1 ст. 185 КК України. Ст. 426 КПК України передбачає повноваження, строки та порядок надіслання дізнавачем матеріалів по таких злочинах до суду і зобов’язує його виконати певні дії та скласти про обставини вчиненого злочину протокол, який разом з матеріалами надсилається прокурору.

Згідно з правилами, встановленими ст. 426 КПК України, визнавши матеріали про злочини, перелічені в статті 425 цього Кодексу, достатніми для розгляду в судовому засіданні, саме прокурор уповноважений винести постанову про порушення кримінальної справи, обрати щодо правопорушника в необхідних випадках запобіжний захід, скласти обвинувальний висновок та направити справу до суду або повернути матеріали для провадження досудового слідства, а в разі відсутності підстав до порушення кримінальної справи відмовити в її порушенні.

Відповідно до ст. 111 КПК України досудове слідство провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, зазначені у частині 1 статті 27 і статті 425 цього Кодексу, по яких досудове слідство провадиться у випадках, коли злочин вчинено неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вирішення питання про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, належить виключно до повноважень прокурора, а не дізнавача, яка порушила кримінальну справу, вийшовши за межі наданих їй КПК України повноважень.

Крім того, суд приходить до висновку, що кримінальну справу всупереч вимогам ч. 2 ст. 98 КПК України порушено за фактом, а не відносно конкретної особи, так як зі змісту самої постанови та матеріалів, що стали підставою та приводом до порушення кримінальної справи, вбачається, що на момент порушення кримінальної справи особу, яка вчинила злочин, було встановлено, а за таких умов кримінальну справу належало порушити відносно конкретної особи.

В зв’язку з вищенаведеним, суд вважає, що постанову старшого дізнавача СД Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_2 від 25 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи по факту таємного викрадення чужого майна, що належить ТЦ „ДЦ”, за ст. 185 ч. 1 КК України слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд, –

п о с т а н о в и в :

Скаргу адвоката ОСОБА_1, подану  в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову старшого дізнавача СД Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_2 від 25 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи по факту таємного викрадення чужого майна, що належить ТЦ „ДЦ”, за ст. 185 ч. 1 КК України -  скасувати.

На постанову протягом 7 (семи) діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області.

СУДДЯ: