Справа за № 2-58

                                           2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            12 березня 2010 року                                           м. Ромни

    Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді Шунько Г.О. при секретарі Вівденко І.Ю., представника виконавчого комітету Роменської міської ради ОСОБА_1, представника Комунального підприємства «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи Приватного підприємства «Онікс Омега» ОСОБА_4,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Ромни справу позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Роменської міської ради, Державного комунального підприємства «Роменське МБТІ», ОСОБА_6, третя особа: Приватне підприємство «Онікс Омега» про визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Роменської міської ради за № 222 від 28 липня 2004 року про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно – нежиле приміщення в м. Ромни  по вул. Карла Маркса, 105 на ім’я  ОСОБА_6 та скасування Свідоцтва про право власності на нежиле приміщення, яке видане на підставі вказаного рішення, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області з 21 січня 2005 року перебуває цивільна справа за № 2-1/2010 року  за позовом  ОСОБА_5 до Приватного підприємства «Онікс», ОСОБА_6, виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області про:

- визнання правочину – договір дарування частини нерухомого майна – 10/50 частини нежитлової будівлі по вул. Карла Маркса 105 укладений між Малим підприємством «Онікс» в особі директора підприємства  ОСОБА_7 та приватною особою ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу  ОСОБА_8, 21 січня 2004 року, реєстр № 101- удаваним;

- визнання свідоцтва про право власності на 10/50 частини не житлової будівлі за № 105 по вул.. Карла Маркса в м. Ромни, видане 3 серпня 2004 року на ім’я ОСОБА_6 на підставі рішення Роменського міськвиконкому за № 222 від 28 липня 2004 року – недійсним;

- визнання за позивачем ОСОБА_5, як співвласником нежитлової будівлі № 105 по вул. Карла Маркса в м. Ромни права та обов’язки покупця 10/50 частини вказаної нежитлової будівлі;  

- зобов’язання відповідача ОСОБА_6 надати суду належним чином завірену копію Свідоцтва про право власності на 10/50 частини нежитлової будівлі № 105 по вул. Карла Маркса в м. Ромни, виданого на його ім’я;

- зобов’язання позивача ОСОБА_5 внести на депозитний рахунок суду, грошову суму 4252 грн. яку за договором повинен сплати покупець.

На протязі розгляду справи, позивач почергово змінював 19 квітня 2009 року предмет позовної вимоги п. 2,  а 2 жовтня 2009 року підстави позовної вимоги п.2.

У результаті, станом на 2 жовтня 2009 року Роменський міськрайонний суд з вказаної справи позовні вимоги  п. 2 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Роменської міської ради за № 222 від 27 липня 2004 року про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно – нежиле приміщення, що розташоване в м. Ромни по вул. Карла Маркса, 105 на ім’я ОСОБА_6, роз’єднав у самостійне провадження.

18 лютого 2009 року позивач знову подав суду заяву про уточнення позовної в якій просив суд:

Визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Роменської міської ради за № 222 від 28 липня 2004 року про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно – нежиле приміщення, розташоване в м. Ромни по вул. Карла Марка, 105 на ім’я ОСОБА_6 та скасувати свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення розташоване в м. Ромни п вул.. Карла Маркса 105, яке видане на підставі вказаного рішення міськвиконкому на ім’я ОСОБА_6

Позовні вимоги ОСОБА_5, мотивував тим, що  виконавчий комітет Роменської міської ради, не мав законних підстав для прийняття рішення за № 222 від 28 липня 2004 року щодо видачі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно – нежитлове приміщення, що розташоване в м. Ромни по вул.. Карла Маркса, 105 від 3 серпня 2004 року та ім’я ОСОБА_6, так як останній мав на частку спірного приміщення правовстановлюючий документ у виді -  договору дарування. Рішення виконавчого комітету суперечить п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України за № Ц7/5 від 7 лютого 2002 року, та п.5.4 Порядку ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, так як в свідоцтві не зазначена частка права власності та порушує його права як співвласника приміщення.

У судове засідання ОСОБА_5, не з’явився, просив суд  розглядати справу без його участі, вказавши, що незаконність рішення полягає і в тому, що відповідно до змісту Свідоцтва ОСОБА_6 є власником  цілісного об’єкту розташованого по вул. Карла Маркса, 105 м. Ромни,  коли фактично йому належить всього 10/50 частин, а йому належить 40/50 частини. Крім того між сторонами існує і спір з приводу приміщення 1 площею 3,2 кв.м., яке перебувало у спільному користуванні, проте відповідно до спірного Свідоцтва, частина приміщення площею 3,2 кв.м., без його згоди як співвласника перебудоване ОСОБА_6

    Представник виконавчого комітету Роменської міської ради ОСОБА_1 вимоги позову не визнала, пояснивши, що рішення  прийняте на підставі заяви ОСОБА_6 і договору дарування. Виконавчий комітет діяв  у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та  Закону України «Про місцеве самоврядування». Представник просила суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5- відмовити. Правову позицію виклала у окремому письмовому запереченні яке оголосила в судовому засіданні.

    Представник Комунального підприємства «Роменське міськрайонне бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2, суду пояснила, що договір дарування  замінений на Свідоцтво про право власності на нерухоме майно з тих підстав, що ОСОБА_6 необхідно було отримати кредит, проте, банки не приймали правовстановлюючі документи на нерухоме майно в якому було зазначена частка,  банкам приймали правовстановлюючі документи в яких зазначали право власності на окремий об’єкт і зазначенням загальної площу.  

    ОСОБА_6 і його представник ОСОБА_3, просили суд відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_5, посилаючись на те, що оскаржуване рішення і новий правовстановлюючий документ жодним чином не порушує право власності ОСОБА_5 Розмір часток та площ нежитлових приміщень - не змінився. Заміна правовстановлюючого документа  викликана тим, що банківська установа не приймала договір дарування як правовстановлюючий документ так як в ньому було зазначена частка власності майна і не брало майно в заставу під кредитні зобов’язання. Крім того, звернули увагу на те, що позивач взагалі немає ніякого відношення до його власності, а тому і не міг пред’явити позов.      

    Представник Приватного підприємства «Онікс Омега» як правонаступник Приватного підприємства «Онікс» ОСОБА_4, як третя особа,  суду пояснила, що позовні вимоги підлягають задоволенню, так як спірне майно знаходиться за однією адресою вул. Карла Маркса, 105 м. Ромни. ОСОБА_6 належить 10/50 частини будівлі площею 39,4 кв.м., а позивачу 40/50 частини загальною площею 166,9 кв.м. Відсутність в Свідоцтві про прав власності  на ім’я ОСОБА_6, вказівки на належну йому частку і зазначення однієї адреси вказує як на цілісний 100 відсотковий об’єкт його права власності.

    Заслухавши осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши надані ними докази суд встановив наступне.      

    На підставі Договору купівлі – продажу від 25 квітня 1997 року, укладеного між Представником Фонду державного майна України в м. Ромни і Роменському районі та ОСОБА_5, останній став власником 13/50 частини будівлі розташованої в м. Ромни по вул. Карла Маркса 105. Теперішня адреса вул. Коржівська, 105. Площа придбаної частини становила 55 кв.м.  

                        (а.с.56-57);

На підставі договору купівлі продажу від 28 грудня 2000 року укладеного між виконавчим комітетом Роменської міської ради та ОСОБА_5, останній придбав додатково 27/50 частки, або 111, 9 кв.м. будівлі розташованої в м. Ромни по вул. Карла Маркса за № 105.

                        (а.с.59-61);    

Таким чином, за двома договорами, ОСОБА_5, набув право власності на 40/50 частини нежитлової будівлі, про що зареєстровано в Реєстрі прав власності нерухомого майна

                          (а.с.60);

На підставі договору купівлі – продажу від 27 серпня 2001 року укладеного між виконавчим комітетом Роменської міської ради і Малим приватним підприємством «Онікс» підприємство стало власником 10/50 частини нежитлової будівлі по вул. Карла Маркса, 105 м. Ромни. Площа придбаної частини становила 39, 4 кв.м.

  (а.с.45);

    21 січня 2004 року Мале приватне підприємство «Онікс»  подарувало відповідачу ОСОБА_6,  10/50 частини  нежитлової будівлі розташованої в м. Ромни по вул. Карла Маркса, 105. Як зазначено в п. 1.2 договору подаровано «нежитлова будівля 10/50 частки, яка складається з частини коридору 1 площею 3,2 кв.м., коридору 1-1 площею 3,6 кв.м.,  майстерні 1-2, 1-3, 1-4 площею 32,6 кв.м.,  загальною площею 39,4 кв.м.

  (а.с.46);

    28 липня 2004 року виконком Роменської міської ради прийняв рішення: «оформити право власності на вбудоване нежиле приміщення загальною площею 39,4 кв.м. за адресою вул. Карла Маркса 105 за гр. ОСОБА_6» без зазначення частки   права власності на будівлю.

                         (а.с.99);

    3 серпня 2004 року виконавчий комітет Роменської міської ради  видав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на нежиле приміщення на ім’я ОСОБА_6 ОСОБА_2 об’єкта вул. Карла Маркса, 105 м. Ромни. Форма власності – приватна. Опис об’єкта: вбудоване нежиле приміщення в будинку А-2, 39,4 кв. м. Підстава рішення від 28 липня 2004 року за № 222.

                         (а.с.48);

    Державне Комунальне підприємство «Роменське МБТІ» внесло до Реєстру прав власності на нерухоме майно про прав власності ОСОБА_6, а підставі  Свідоцтва відповідний запис, без зазначення частки.

                         (а.с.49).

Відповідно до ч.1 і 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох і більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належить особам на праві спільної часткової власності або на праві спільної сумісної власності.

    Згідно ст. 356 ч. 1 ЦК України власність двох і більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Аналіз цивільних правових угод на підставі яких ОСОБА_5 і ОСОБА_6, набули права власності на майно,  та записів про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ім’я ОСОБА_6, і ОСОБА_5, свідчить, що адреса об’єкта одна і та сама м. Ромни вул. Карла Маркса, 105 (а.с.49, 60). Частки, які придбані за вказаними вище договорами, а саме купівлі продажу, дарування, сумарно складають  одне ціле – єдиний об’єкт – нежитлову будівлю, розташовану в м. Ромни по вул. Карла Маркса 105. Відповідно до договору купівлі – продажу від 27 серпня 2001 року укладеного між Виконавчим комітетом Роменської міської ради та Малим приватним підприємством «Онікс» п.1.1 підприємство викупило нежитлове приміщення на першому поверсі двоповерхової будівлі, яка складається з частини коридору позначеного на плані технічної документації «1» 3,2 кв.м.,  коридору 1-1 площею 3,6 кв.м., майстерні 1-2, 1-3, 1-4 площею 32,6 кв.м. загальною площею 39,4 кв.м., що становить 10/50 частин будівлі (а.с.45). Відповідно до договору дарування від 21 січня 2004 року  між Малим приватним підприємством «Онікс» в особі директора ОСОБА_7,  останній подарував ОСОБА_6, п.1.1 частину коридору 1 площею 3,2 кв.м., коридор 1-1 площею 3,6 кв.м., майстерні 1-2, 1-3, 1-4 загальною площею 39,4 кв.м.

    Аналіз п. 1 наданих і досліджених в судовому засіданні договорів від 27 серпня 2001 року і 21 січня 2004 року  свідчить, що у ОСОБА_5 і ОСОБА_6 частина коридору позначеного на плані технічної документації «1»  3,2 кв.м. нежитлової будівлі по вул. Карла Маркса, 105 м. Ромни перебував у спільній частковій власності.   Відповідно, нежитлова будівля за № 105 по вул. Карла Марка м. Ромни є  спільною частковою власністю ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а тому суд не може погодитися з доводами в цій частині з ОСОБА_6 і його представником ОСОБА_3, що в даному випадку  спільної часткової власності  не існує.

    У процесі використання нежитлового приміщення, ОСОБА_6 в порушення ч. 1 ст. 358 ЦК України  проте, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, без згоди ОСОБА_5, побудував цегляний перестінок коридору  позначеного на плані технічної документації «1» розділивши його на половину. Стіна яка розділила спірний коридор існує і на час розгляду справи в суді, проте в технічний паспорт на будівлю ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зміни перепланування спільного коридору офіційно Комунальним підприємством «Роменським МБТІ» не внесено.

    На думку суду, ці дії були вчинені ОСОБА_6П з мотивів отримання кредиту, так як  відповідно до  Закону України «Про іпотеку»  який діє з 2003 року ст. 5 предметом іпотеки можуть бути об’єкти нерухомого майна за умови: що нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як відокремлений  виділений у натурі об’єкт права власності, якщо інше не встановлено  цим Законом. Частина об’єкта нерухомого майна, може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об’єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом.

    Суд дійшов до висновку, що побудувавши самочинно перестінок в приміщенні коридору «1» ОСОБА_6, після цього звернувся до виконавчого комітету Роменської міської ради з заявою про отримання нового правовстановлюючого документу на нерухоме майно – нежиле приміщення, яке розташоване в м. Ромни по вул. Карла Маркса 105 і після прийняття спірного рішення за № 222 від 28 липня 2004 року, отримав Свідоцтво про право власності  на нежиле приміщення, тобто самостійно в порушення цивільного кодексу припинив  право спільної часткової власності між ним і ОСОБА_5, і отримав 3 серпня 2004 року Свідоцтво як на окремий об’єкт нерухомості.  

    ОСОБА_6 діяв в порушення ст. 367 ч. 1 ЦК України проте, що майно яке є у спільній частковій власності може бути поділено в натурі між співвласниками  за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. У даному випадку ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до припису ст. 367 ч. 3 ЦК України проте, він встановленого Законом порядку не дотримався.

    Відповідач і особі Комунального підприємства «Роменське МБТІ» яке готовило документи на виконавчий комітет зобов’язано після надходження заяви ОСОБА_6 про отримання Свідоцтва про право власності на окремий об’єкт нерухомості, провести технічний огляд приміщення, внести необхідні зміни до технічного паспорту, з’ясувати відношення до перебудови співвласника, і після цього  рекомендувати виконкому прийняти рішення відповідно до вимог закону, з зазначенням частки права власності ОСОБА_6 і відповідно - площі. У даному випадку відповідач в особі Комунального підприємства «Роменське МБТІ» порушило розділ 2 – 4, п. 4.1.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 18 лютого 2002 року з наступними змінами і доповненнями.  Відповідно, виконавчий комітет Роменської міської ради не мав права приймати рішення без зазначення частки права власності  на майно ОСОБА_6, що є порушенням п. 6.1 вище зазначеного Тимчасового положення  і п. 5.4. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затв. Наказом Міністра юстиції України за № 715 від 28 січня 2003 року.

Таким чином,  позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

    Так як суд розглянув і задовольнив позовні вимоги ОСОБА_5 і одна з яких була  без оплати судовим збором, тому відповідно до ст. 88 ЦПК України стягує з відповідачів на користь держави 8 грн., 50 коп. і на користь позивача ОСОБА_5 8 грн. 50 коп.(а.с.21).      

Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 88,174, 209, 212, 214-215, 367 ч.1 п.1 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги   ОСОБА_5 - задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Роменської міської ради за № 222 від 28 липня 2004 року про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно – нежиле приміщення, розташоване в м. Ромни  по вул. Карла Маркса,105 на ім’я  ОСОБА_6.

Скасувати свідоцтво про право власності на нежиле приміщення, розташоване в м. Ромни, по вул. Карла Маркса, буд. 105, яке видане на підставі рішення за № 222 від 28 липня 2004 року на ім’я ОСОБА_6.

Стягнути з відповідачів: Виконавчого комітету Роменської міської ради, Комунального підприємства «Роменське МБТІ», ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 8 грн. 50 коп. і на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.  

    Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя підпис:

Копія вірна…

СУДДЯ  РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                                                   Г.О ШУНЬКО