Справа № 2 – 1198/10  

22 лютого 2010 року    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року    Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

       Головуючого – судді:  Казидуб О.Г.

       при секретарі:               Кудренко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, –

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, вказуючи, що 08 травня 2008 року між ними та відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства України у письмовій формі було укладено кредитний договір №6/34/080508, згідно з яким остання отримала на умовах поворотності та платності грошові кошти у розмірі 20000,00 гривень під 15 % річних на споживчі потреби терміном на 24 місяці. Надання кредиту відповідачу підтверджується заявою на видачу готівки № 430576 від 08.05.2008 р. Вказані кошти відповідач зобов’язалась повертати щомісячно рівними частинами кожного місяця (п.3.4 кредитного договору та додаток № 1 – Графік погашення заборгованості). Кредит не був забезпечений заставою.

Під час отримання кредиту відповідач згідно з чинним законодавством України надав банку всі необхідні документи, що ідентифікували його особу, мав постійний дохід, і у банку не було сумнівів щодо його спроможності повернути кошти.

Взяті на себе зобов’язання по поверненню кредиту та сплаті процентів в строки, що передбачені п.п. 3.4 кредитного договору та додатком № 1 до кредитного договору, відповідач належним чином не виконує.

Згідно з п.п. 9.3 кредитного договору, позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків завданих позивачу внаслідок невиконання або неналежне виконання відповідачем умов даного договору.

Частина 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачає наслідки порушення договору позичальником, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплаті процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Регулярно, на виконання вимог п.п. 9.4 кредитного договору, вони направляли відповідачу повідомлення із зазначенням суми прострочення та терміну її сплати. Однак, станом на 15.01.2009 року сума боргу в повному обсязі погашена не була.

У зв’язку з вищевикладеним вони змушені звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до п.п. 8.1. кредитного договору, при порушені строків погашення кредиту або сплати процентів комісій за користування коштами, відповідач додатково сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ він несплачених вчасно сум за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦКУ, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежнж виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов’язання в строк, встановлений договором. За ч.1 ст.549 та ч.1 ст.550 ЦКУ, неустойкою (штрафом, пнею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, право на неустойку незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Фінансовий ризик неповернення кредиту відповідачем було застраховано ними у страховій компанії «ЛЕММА» на умовах генеральної угоди по добровільному страхуванню кредитів № 3107 від 06 жовтня 2006 року та договору страхування № 3107/50 від 12 травня 2008 року. Страхова компанія відшкодувала частково суму заборгованості відповідача в сумі 5480,57 грн., що підтверджується платіжним меморіальним ордером № 3839106 від 30.11.2009р. та 5495,12 грн., що підтверджується платіжним меморіальним ордером № 4234154 від 30.12.2009р.

Станом на 15 січня 2010 року заборгованість відповідача перед ними за кредитним договором складає 4433,15 грн, в тому числі заборгованість:

-   строкова сума заборгованості по кредиту: 202,10 грн.,

-   строкова сума заборгованості по відсоткам: 1,26 грн.,

-   прострочена сума заборгованості по відсоткам: 999,44 грн.

-   строкова сума по комісії: 300,00 грн.

-   прострочена сума по комісії: 2400,00 грн.

-   пеня: 530,35 грн.

Крім того, просять покласти на відповідача судові витрати, понесені ними у зв’язку з поданням даної позовної заяви, а саме держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 171,00 грн.

Позивач вказує, що ст.ст. 525, 526 ЦКУ встановлено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких уморв та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно стявляться, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). А згідно зі ст. 629 ЦКУ, договір є обов’язковим до виконання.

Також, зазначають, що кошти, які банком направляються на кредитування є власністю його клієнтів, перед якими банк виконує зобов’язання вчасно та в повній мірі.

А тому просить суд стягнути з відповідача на їхню користь суму боргу за кредитним договором у розмірі 4433,15 грн. та судові витрати в сумі 171,00 грн.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання з’явився, позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Виходячи з наведено, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит.

Як було достовірно встановлено, що 08.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 6/34/080508, згідно якого позивачем відповідачу було надано грошові кошти в сумі 20000,00 грн. на споживчі потреби, строком на 24 місяці зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних, про що свідчить копія даного договору.

Факт отримання відповідачем кредитних грошових коштів стверджується завою на видачу готівки № 430576 від 08.05.2008р.

Відповідно до взятих на себе зобов»язань, передбачених кредитним договором відповідач взяв на себе зобов’язання повертати щомісячно рівними частинами кредит банку на умовах графіку погашення із сплатою відсотків.

Судом встановлено, що кредитні кошти відповідач отримав, а свої зобов»язання щодо повернення кредиту не виконує, порушивши умови договору та станом на 15.01.2010 року загальна заборгованість по кредитну договору складає 4433,15 грн., з яких: строкова сума заборгованості по кредиту: 202,10 грн.; строкова сума заборгованості по відсоткам: 1,26 грн.; прострочена сума заборгованості по відсоткам: 999,44 грн.; строкова сума по комісії: 300,00 грн.; прострочена сума по комісії: 2400,00 грн.; пеня: 530,35 грн.

Також, на направлені на адресу відповідача (АДРЕСА_1) листи та претензії, не реагує.

Статтею 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк відповідно до вказівок закону, договору.

А тому враховуючи вищевикладене, надані суду письмові докази та належна їх оцінка вказують на наявність підставі для повного задоволення даного позову.

До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором в сумі 4433,15 грн., сплачені позивачем судові витрати в сумі 171 грн. 00 коп., що складаються із: державного мита в сумі 51 грн. 00 коп. та витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

    Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі ст. ст. 526, 527, 536, 541, 551, 554, 1054 ЦК   України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд,-      

В И Р І Ш И В :

    Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «БМ Банк» заборгованість в сумі 4433,15 грн. та судові витрати в сумі 171 грн. 00 коп., а всього 4604,15 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий:                                     О.Г. Казидуб