1-37/2010

                                                            ВИРОК

                                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2010 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Тончук Р.І.

при секретарі Придачук Г.Л.

з участю прокурора   Галімського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Славуті кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, гр. України, з освітою середньою, одруженої, пенсіонерки, жительки с. Крупець вул. Б.Хмельницького,3 Славутського району Хмельницької області , не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України.

                                            встановив:

ОСОБА_1 15 вересня 2010 року біля 12 год. у будинку № 3 по вул.Б. Хмельницького у с. Крупець Славутського району під час сварки із своєю сестрою ОСОБА_2, яка прийшла  до неї для вирішення питань, пов»язаних з поділом спадкового майна, що залишилось після смерті їх матері, накинулась на неї, здавлюючи їй руками шию, та штовхнула на шафу, внаслідок чого остання вдарилась  в неї головою, отримавши  тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми легкого ступеня – струсу головного мозку, забою волосистої частини лобно-тім»яної ділянки голови зліва, саден шкірних покривів передньої поверхні шиї. При намаганні ОСОБА_2 звільнитись від нападу, ОСОБА_1 викрутила їй перший палець лівої кисті, спричинивши краєвий перелом  головки основної фаланги цього пальця, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 винною себе у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала, давши показання про те, що 15.09.2009 року між нею та ОСОБА_2  дійсно виникла сварка з приводу поділу спадкового майна. Будучи розлюченою претензіями ОСОБА_3 на спадкове майно, що залишилось після смерті їх матері, вона схопила її за плечі та сказала вийти з будинку. Однак, не душила її, не штовхала. не  та не викручувала пальця руки.

Однак, вина підсудної у вчиненні злочину повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, послідовними показаннями потерпілої ОСОБА_2 про те, що 15.09.2009 року вона звернулась до Крупецької сільської Ради з приводу поділу спадщини,де їй порадила вирішити це питання з сестрою у добровільному порядку. Прийшовши до ОСОБА_1, розпочала розмову щодо порядку поділу спадщини, повідомивши, що має заповіт матері. У відповідь остання затіяла сварку і , схопивши її руками за шию , почала здавлювати її. При намаганні звільнитись від рук ОСОБА_1 своїми руками, остання викрутила їй палець лівої руки, спричинивши його перелом. Крім того, штовхнула її, від чого вона вдарилась головою  в шафу, отримавши  забій голови, струс головного мозку.

Свідок ОСОБА_4 дала показання про те, що 15.09.2009 року ОСОБА_2 дійсно приходила до сільської Ради з приводу поділу спадщини і їй була дана порада вирішити це питання  з сестрою ОСОБА_1 добровільно. ОСОБА_2 пішла до неї, однак, через короткий проміжок часу повернулась до сільської Ради схвильованою із саднами на шиї. Крім того, скаржилась на те, що болить палець і розповіла, що її побила ОСОБА_5 під час суперечки за спадщину.

Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_7 також ствердив, що 15.09.2009 року ОСОБА_2 приходила до його співмешканки ОСОБА_1 і між ними був конфлікт з приводу спадкового майна.

З оголошених в судовому засіданні показань дільничного інспектора Гіжицького С.В. вбачається, 15.09.2009 року після 12 год. він бачив у приміщенні Крупецької сільської Ради заплакану ОСОБА_2 із подряпинами та почервонінням шкіри на шиї. Вона розповіла, що її сестра ОСОБА_1 під суперечки за спадщину, здушувала їй руками шию,вдарила головою в шафу та зламала палець лівої руки. Він запропонував їй пройти судово-медичне обстеження.(а.с.54).

Факт вчинення підсудною злочину стверджується також протоколом очної ставки  між нею та потерпілою, під час якої потерпіла повністю ствердила всі обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень(а.с.74), протоколом відтворення обстановки і обставин події, фототаблицями до нього, де зафіксовано відтворений потерпілою механізм заподіяння їй тілесних ушкоджень(а.с.38-44).

Висновком судово-медичної експертизи стверджується, що ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми легкого ступеня – струсу головного мозку, забою волосистої частини лобно-тім»яної  ділянки голови зліва, саден шкірних покривів передньої поверхні шиї, краєвого перелому головки основної фаланги першого пальця лівої кисті, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за кваліфікуючим критерієм тривалого розладу здоров»я. Перелом головки основної фаланги  пальця виник в результаті надмірного перерозгинання в суглобі травмованого пальця в тильному напрямку. (а.с.27-28). Тобто, механізм виникнення  зазначеного тілесного ушкодження відповідає обставинам, на які  вказує потерпіла.

Наведеними доказами повністю спростовуються показаннями свідка ОСОБА_7  та підсудної про те, що вона не заподіювала потерпілій тілесних ушкоджень. Їх доводи про те, що у ОСОБА_2 палець був травмований до її приходу до ОСОБА_1, і вона прийшла з пов»язкою на ньому, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про те, у потерпілої, яка двічі заходила  15.09.2009 року до сільської Ради, палець перев»язаний не був. ОСОБА_7 такої обставини на досудовому слідстві не повідомляв.Логічних пояснень щодо зміни своїх показань не дав.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1, заподіяла потерпілій умисне  середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я, тобто вчинила злочин, передбачений ст. 122 ч. 1 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, є пенсіонеркою, позитивну характеристику за місцем проживання. Наведені обставини пом»ягшують її відповідальність. Обтяжуючих відповідальність обставин по справі не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудної  без відбування покарання і звільнення її від такого з випробуванням.

Заявлений прокурором  позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь Острозької ЦРЛ Рівненської області 113 грн. 85 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілої підлягає задоволенню, оскільки сума витрат стверджується матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

                                 засудив:

ОСОБА_1 визнати винною та призначити їй покарання за ст. 122 ч. 1 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком  1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену обов»язок попросити пробачення у потерпілої.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Острозької центральної районної лікарні Рівненської області  113 грн.85 коп.

Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу залишити попередній – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: