Справа  № 2-а-18/10

                                                                  П О С Т А Н О В А

                                                                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 10    лютого     2010 р.    Путильський  районний  суд  Чернівецької  області  у  складі:

                                                       головуючого  Маковійчук  Л.Р.

                                                     при  секретарі  Ялов»як  О.І.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   в  смт.Путила  справу  за  позовом   НЕСТОРЯКА  ОСОБА_1  до  Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Путильському  районі   «Про  поновлення  пропущеного  строку  для  звернення  до  Адміністративного  суду  та  стягнення  недоплаченої  щомісячної  державної   соціальної   допомоги « Дітям  війни»,

                                                               В С Т А Н О В И В  :

11  січня      2010 р.  ОСОБА_2  звернувся  до  суду  з  позовом  до  Управління  Пенсійного  Фонду  України  в  Путильському  районі   про  поновлення  пропущеного  строку    для  звернення  до  Адміністративного   суду  та  стягнення   недоплаченої  щомісячної  державної  соціальної  допомоги « Дітям  війни»,  посилаючись  на  те,  що   він,    відповідно  до  ст. 1  Закону  України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  є дитиною   війни.  Згідно  ст. 6   зазначеного  Закону  з 1.01.2006 р.  йому  повинна  виплачуватись  щомісячна  соціальна  допомога  у  розмірі   30%  мінімальної  пенсії  за  віком.  Протягом  2006-2008 років  йому  така  допомога  не  виплачувалась.

     Верховна  Рада  України  Законом   від  20.12.2005 р.  «Про  державний  бюджет  на  2006 р.»  статтями  77  та  110  та  ЗУ  «Про  державний  бюджет  на  2007 р.»   статтями  71 п.12  призупинила  дію  ст.  6   ЗУ  «Про  соціальний  захист  дітей  війни».

   Однак  Конституційний  Суд  України  своїм  рішенням  № 6-рп/2007  від  9.07.2007 р.  по  справі   №  1-29/2007,  керуючись  ст.ст. 45, 51, 61,63, 65  ЗУ  «Про  Конституційний  Суд  України»,  вирішив:

    П.1  Визнати  таким,  що  не  відповідають  Конституції  України   і  є  неконституційними  положення  Закону  України  «Про  державний  бюджет  України  на  2007 рік»  пункт  12  ст.71,  яким  зупинено  дію  ст. 6  Закону  України  від  18  листопада 2004 р.  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  пункт 3  положення  ст. 71  Закону  України  «Про  державний  бюджет  України  на   2007 рік « визнані  неконституційними.

   П.5.  Рішення  Конституційного  Суду  України  в  цій  справі  має  преюдиціальне  значення  для  судів  загальної  юрисдикції  при  розгляді  ними  позовів  у  зв»язку  з  правовідносинами,  які  виникли  внаслідок  дій  положень  статей  зазначених  законів,  що  визнані  неконституційними.

  П.6. Рішення  Конституційного  Суду  України   є  обов»язковим  до  виконання  на  території  України,  остаточним  і  не  може  бути  оскаржене.  Відповідно  до   ч.2 ст.3 ЗУ  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  державні  соціальні  гарантії  дітям  війни,  встановлені  цим  Законом,  не  можуть  бути  обмежені  або  скасовані  іншими  нормативно-правовими  актами.  Згідно  ч.2 ст.19  та  ч.3  ст.22  Конституції  України  органи  державної  влади  та  органи  місцевого  самоврядування, їх  посадові  особи  зобов»язані  діяти  на  підставі  і  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені   Конституцією   та  законами  України.  При  прийнятті  нових  законів  або  внесенні  змін  до  чинних  законів  не  допускається  звуження  змісту  та  обсягу  існуючих  прав  і  свобод.

   Таким  чином,  позивач вважає,  що невиплата  йому  соціальної  допомоги,  передбаченої  ст.  6  ЗУ  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  є  протиправною  і  такою,  що  суперечить  Конституції  та  Законам  України.

  Розмір  соціальної  допомоги  відповідно  до  ст. 6  ЗУ  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  становить  30%  мінімальної  пенсії  за  віком,  яка  відповідно  до  ст.  28 ЗУ  «Про  загальнообов»язкове  державне  пенсійне  страхування»  встановлена  у  розмірі  прожиткового  мінімуму   для  осіб,  які  втратили  працездатність,  а  саме:

  Згідно  ЗУ  «Про  державний  бюджет  на  2006 р.»:

 З  1.01.2006 р.- 350 грн., з 1.04.2006 р.-359 грн., з 1.10.2006 р.-366 грн.

   Згідно  ЗУ  «Про  державний  бюджет  на  2007 рік»:

 З 1.01.2007 р.-380 грн.   з 1.04.2007 р. – 406 грн.,  з 1.10.2007 р. – 411 грн.

  Згідно  із  Законом  України  «Про  державний  бюджет  на  2008 рік»:

  З 1  січня – 470 грн.,  з 1 квітня  - 481 грн.,  з 1 липня  - 482  грн.,  з 1  жовтня  - 498  грн.

     У  2008 році   йому  було  виплачено  вказану  допомогу  в  обмеженому  розмірі -  лише  10%.

  Таким  чином,  позивач  вважає,  що  йому  повинно   бути  виплачено     3892 грн.10 коп.  і  просить  суд  задовольнити  його  вимоги.

   В судове  засідання  позивач  жодного  разу  не  з»явився,  подавши  заяву  про  розгляд  його  позову   у  його  відсутності,  на  своїх  вимогах  наполягає повністю.    

  Представник  відповідача – управління  Пенсійного  Фонду  України  в  Путильському  районі  позов  не  визнав  і  пояснив,  що   позивач   всупереч  вимогам  ст.  99  КАС  України,  якою  встановлено  строк  звернення  до  суду   за  захистом  своїх  порушених  справ   протягом  року  з  часу,  коли  він  дізнався  про   порушення  своїх  прав,   пропустив  строк  для  звернення  до  адміністративного  суду.

          Разом  з  тим відповідач   посилається  на   те,  що  протягом  2008  року  відповідно  до  п.41 позділу  ІІ   ЗУ  «Про  державний  бюджет  України  на  2008  рік та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України» стаття  6  ЗУ  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  була  викладена  в  редакції:  «дітям  війни  до  пенсії  або  щомісячного  довічного  грошового  утримання   виплачується  підвищення  у  розмірі  надбавки,  встановленої  для  учасників  війни»,  тобто,  10%  від  прожиткового  мінімуму  для  осіб, які  втратили  працездатність. Ця  надбавка  виплачувалась  протягом  2008 року.

   Заслухавши  пояснення  представника  відповідача, вивчивши письмові докази,    судом встановлено,  що  позивач  знаходиться  на  обліку  в  Управлінні  Пенсійного  фонду    України  в  Путильському  районі  та  отримує  пенсію  за  віком.    Управлінням  праці  та  соціального  захисту  населення    Путильської  РДА   позивачу  було  встановлено  статус  дитини  війни  згідно  ст.  6  ЗУ  «Про   соціальний  захист  дітей  війни».

   Відповідно  до  ст.  99  КАС  України  для  звернення  до  адміністративного   суду   за  захистом  своїх  прав  та  інтересів    особи встановлюється  річний  строк,  якщо  не  встановлено інше,  і  обчислюється  з  дня,  коли  особа  дізналася  або  повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи  інтересів.

  Як  вбачається  із  позовної  заяви,  позивач  просить  поновити  йому  строк  давності,  а  не  про  продовження  або  поновлення  пропущеного  строку.

       На  підставі  вищенаведеного,  керуючись  ст. ст. 8,9,12,19,94,102,158,159,161,162,163  Кодексу  адміністративного  судочинства  України,  суд  

                                                        П О С Т А Н О В И В  :

      Позов   НЕСТОРЯКА  ОСОБА_1   до  Управління  Пенсійного  фонду  України  в  Путильському  районі  про  стягнення    недоплаченої   щомісячної  державної  соціальної  допомоги   залишити  без  задоволення      у  зв»язку  з  пропущенням    встановленого  законом    строку    звернення  до  адміністративного  суду.

    Заяву  про  апеляційне  оскарження  постанови  може  бути  подано  до  Львівського  апеляційного   адміністративного    суду   через  Путильський  районний  суд  протягом  десяти  днів  з  дня  проголошення  постанови,  а  апеляційну  скаргу – протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви  на  апеляційне  оскарження.

                                 С У Д Д Я                                                        ОСОБА_3