Справа № 2а-53/10

                                                    ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

    30 березня 2010 року.                                          Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, в складі:

    головуючого – судді Ритова В.І.

    при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та нечинним протоколу і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

                                                    В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся з позовом до інспектора ДПС ОСОБА_2 і просить визнати  його дії по складанню адміністративного протоколу незаконними, визнати протокол АЕ № 147991 від 17.12.2009 року у відношенні нього нечинним  та  скасувати постанову серії АЕ № 187096  від 17 грудня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення.

    На обгрунтування позовних вимог вказав, що вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що він перетнув суцільну смугу дорожньої розмітки, яка розділяє транспортні потоки. Він дійсно перетнув суцільну лінію, але зробити це його змусив автомобіль ДЕО, створивши аварійну ситуацію, про що він зразу ж повідомив працівника міліції. Дорога була слизька і автомобіль виїхав перед ним так, що відстань між автомобілями була замала, гальмувати він  у зв’язку з цим не став, щоб уникнути аварії і перетнув суцільну лінію. Вважає свої дії єдино правильними, оскільки лише вони змогли попередити ДТП, внаслідок чого могли отримати травми не тільки він, але й вагітна дочка ОСОБА_3, яка сиділа на передньому сидінні.  Працівник же міліції на його слова не зреагував і склав адміністративний протокол та виніс постанову про притягнення його до відповідальності.

    В судовому засіданні позовні вимоги позивач ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі з посиланням на доводи, викладені у позовній заяві.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, заперечень на позов до суду не надіслав.

    Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали, суд приходить до наступного висновку.

    Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    В судовому засіданні встановлено, що 17 грудня 2009 року у відношенні ОСОБА_1 інспектором ДПС ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення і винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300 грн.

    Позивач пояснив, що він суцільну смугу перетнув, але зробити це його змусив автомобіль, який створив аварійну ситуацію, про що він негайно повідомив працівника міліції, але він на це не відреагував і покарав його.

    Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернута шкода.

    Суд вважає, що позивач порушив правила дорожнього руху в стані крайньої необхідності, щоб попередити ДТП і отримання травм.

    Відповідач же в судове засідання не з’явився і правомірність постанови не доказав, незважаючи на те, що обов’язок доказування покладено на нього. Він двічі не з’явився в судове засідання і не надіслав своїх заперечень по суті позовних вимог.

        За вказаних обставин, оцінюючи всі зібрані по справі докази та те, що відповідач в судове засідання не з’явився і не надав доказів того, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності у відповідності з чинним законодавством, суд приходить до висновку, що позовні вимоги останнього підлягають задоволенню, дії інспектора ДПС ОСОБА_2 по складанню адміністративного протоколу  слід визнати незаконними, сам протокол АЕ № 147991 від 17.12.2009 року визнати нечинним, а постанову серії АЕ № 187096  від 17 грудня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення   скасувати як незаконну.

    Суд вважає за можливе поновити позивачу строк для оскарження постанови, оскільки, на думку суду, він строк на оскарження порушив з поважної причини, яка виразилася в тому, що у дочки були важкі пологи і після народження дитини вона була в тяжкому стані, він постійно перебував з нею і не мов можливості своєчасно звернутися до суду з позовом.

    Цей довід позивача відповідач не спростував, оскільки в судове засідання не з’явився, проігнорувавши два виклики до суду.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158 -  163, 167 КАС України, суд

                                               П О С Т А Н О В И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови, визнання дій інспектора ДПС ОСОБА_2 незаконними, визнання протоколу нечинним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

    ОСОБА_1 поновити строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

    Визнати незаконними дії інспектора ДПС ОСОБА_2 по складанню адміністративного протоколу серії АЕ № 147991 від 17.12.2009 року та визнати цей протокол нечинним.

    Скасувати як незаконну постанову серії АЕ № 187096 від 17.12.2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави 3 грн. 40 коп. судових витрат.

    Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з подачею апеляції через районний суд або шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження постанови з послідуючою подачею протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови апеляційної скарги через районний суд.

    Головуючий                                                           В.І.Ритов.