Справа № 2-а-454/2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 жовтня 2009 року
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі: головуючого судді Попова Г.Г. при секретарі Вержак І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ст. інспектора ДПС Новоселицького відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Новоселицького району УМВС в Чернівецькій області про скасування Постанови СЕ 051269 від 17.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 ст. інспектора ДПС Новоселицького відділення Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Новоселиць кого району УМВС в Чернівецькій області про скасування Постанови СЕ 051269 від 17.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення.
Посилався на те, що постановою СЕ № 051269 по справі про адміністративне правопорушення від 17.04.2009 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України .
З притягненням його до адміністративної відповідальності не погоджується, постанову про накладення адміністративного стягнення вважає незаконною, постановленою з порушенням вимог КпАП України .
Вказує на те, що постанова винесена на підставі рапорту і фотознімку, зробленого за допомогою приладу „Візир" без складання протоколу.
Також позивач посилається на те , що дане правопорушення він не скоював так, як 20 березня 2008 року ним було продано за генеральним дорученням автомобіль марки Форд –Курєр, який вказаний на фотознімку . Хто даним автомобілем на сьогоднішній день керує йому не відомо Крім того в день вчинення правопорушення яке вказано в постанові та в час , який зафіксований приладом «Візир» він знаходився за місцем роботи, про що може підтвердити копія путєвого листа.
В позовній заяві просив постанову СЕ № 051269 від 17.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення визнати незаконною та скасувати. Також просив стягнути з відповідача моральну компенсацію у сумі 50 грн. на його користь .
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав повністю та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засіданні не з’явився незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що дійсно постановою СЕ № 051260 від 17.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що він 17.04.2009 року о 09 год. 19 хв. керував автомобілем марки Форд д/н НОМЕР_1 в с. Підківці Новоселицького району на автодорозі Чернівці - Недобоївці та рухався зі швидкістю 101 км/год.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України, - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
З постанови СЕ №051260 по справі про адміністративне правопорушення від 17.04.2009 року вбачається що винесена на підставі рапорту і фотознімку, зробленого за допомогою приладу „Візир" без складання протоколу.
Згідно ч. 1ст. 14-1, ч.3 ст. 254 та ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , можливе в порядку, коли фіксація правопорушення здійснюється працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Прилад «ВІЗИР» не може працювати без прямої участі людини, об’єкти контролю, зона контролю та параметри контролю об’єктів встановлюються при прямій участі людини, в технічній документації на виріб відсутня інформація про роботу засобу в автоматичному режимі.
Тому суд приходить до висновку, що прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Оскільки ст.14-1 КпАП України передбачено, що для застосування фіксації необхідно, щоб вона велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі, тому суд вважає, що така фіксація не відповідає вимогам закону, та є неналежним доказом.
У тексті постанови зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зазначений у постанові час у зазначеному місці, тобто у населеному пункті в зоні дії обмеження швидкості руху транспортного засобу до 60 км. на годину.
Однак для таких висновків у особи, яка винесла постанову суд вважає, що не було жодних підстав, тим паче що постанова при таких обставинах винесена без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Позивача н а місці фіксації приладом « ВІЗИР» порушення працівник ДАЇ не зупиняв, постанова за його участі або протокол про правопорушення не складались. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст..14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом.
Крім того як вбачається з матеріалів справи а саме довідки від 08.05.2009 року № 31-02-24 виданої нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_3 20.03.2008 року було посвідчено довіреність на право розпорядження даним автомобілем від імені позивача ОСОБА_1 на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне
правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Тому суд вважає , що в частині незаконності винесення постанови працівником ДАІ позивачем повністю доведені обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Позовні вимоги щодо стягнення моральної компенсації у сумі 50 грн. на користь позивача слід відмовити у зв’язку із недоведеністю позивача нанесення йому такої шкоди.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З цих підстав суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.14-1,254,251,258, КУпАП, ст.ст.6,8-9,58-59,70-71,86,104,128,158-163,167,185,186 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити частково .
Постанову СЕ №051269 по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КпАП України від 17 квітня 2009 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 визнати незаконною та скасувати за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку п.5 ст.186 КАС України.
Суддя: Попов Г.Г.