Справа № 2-393

2010 р.   

РІШЕННЯ   

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

26 березня 2010 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області  в складі:   

головуючого        Кудіна А.М.   

при секретарі        Якубович В. В.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

ОСОБА_1

до  

Відкритого акціонерного товариства „Нафтопроммаш”   

про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, –   

ВСТАНОВИВ:   

09.02.2010 року позивачка звернулася в суд  з позовною заявою в якій прохає  стягнути з відповідача 3680 грн. заборгованості з виплати їй заробітної плати та 1 000 грн. моральної шкоди, свої вимоги мотивує тим, що з 2002 року по 2009 рік працювала на ВАТ „Нафтопроммаш” та при звільненні з нею не проведений повний розрахунок, як того вимагає трудове законодавство, в зв’язку з неотриманням заробітної плати на протязі тривалого часу їй спричинено моральну шкоду, яка полягає в моральних стражданнях, в обмеженні матеріальної спроможності щодо забезпечення своєї родини життєво необхідними речами.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала, прохала стягнути з відповідача заборгованість  по заробітній платі, яка згідно довідки про розмір заборгованості складає 3682, 45 грн. та 1000 грн. спричиненої їй моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов в частині стягнення заробітної плати визнала повністю, а  в частині моральної шкоди не визнала, так як вважає, що позивачка спричинену їй моральну шкоду не довела.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно з 03.12.2002 року , як це вбачається із запису у її трудовій книжці (а.с.5), працювала на ВАТ „Нафтопроммаш”.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу  № 443-к від 17.08.2009 року ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням та в порушення вимог ст. 116 КЗпП України з нею не проведено розрахунок з виплати заробітної плати, розмір якої, згідно довідки ВАТ ”Нафтопроммаш” № 69/1 юр  від 03.03.2010 року, становить 3682, 45 грн. (а.с.10).  

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

 Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що існують достатні підстави для   стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в сумі невиплаченої їй заробітної плати в розмірі 3682, 45 грн.

Вирішуючи позов в частині моральної шкоди, суд виходить зі змісту ст. 237-1 КЗпПУ  відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разу, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль, для організації свого життя.

Як встановлено ОСОБА_1 дійсно зазнала психічного страждання та переживання в зв’язку з невиплатою заробітної плати, але зазначений нею розмір моральної шкоди не є обґрунтованим та доведеним нею у судовому засіданні.

Відповідно до п. 9  Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших  обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров»я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу ділової репутації, конкретних обставин у справі, характер  моральних страждань і наслідків, що настали.

Враховуючи вищевикладене, а також обставини справи, виходячи з принципів розумності та справедливості,  суд приходить до висновку, що розмір заявленого позивачкою відшкодування не відповідає характеру її страждань, тому зменшує розмір морального відшкодування до 300 грн. і вважає таку суму достатньою для відновлення її порушеного права.  

Таким чином, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з ВАТ "Нафтопроммаш": заборгованість по заробітній платі розміром – 3 682 грн. 45 коп. та заподіяна невиплатою заробітної плати моральна шкода розміром - 300 гривень, а всього (3682, 45 + 300,0) = 3982 гривні 45 копійок.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь держави судові витрати, що складаються з судового збору розміром - 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи розміром - 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 81, 88, 212-215  ЦПК України ст. ст. 116, 237-1 КЗпП України, суд   

ВИРІШИВ:   

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.   

Стягнути з ВАТ „Нафтопроммаш” на користь   ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 3 682 грн. 45 коп. та 300 грн. моральної шкоди.   

Стягнути з ВАТ „Нафтопроммаш” на користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.   

    Рішення може бути оскаржено  в апеляційний суд Сумської області  через Охтирський міськрайонний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів  з дня проголошення рішення.  

    Суддя Охтирського

    міськрайонного суду                     ОСОБА_3