Судове рішення #8344426

                                                                                                                                                                                      Справа № 2-318

2010 р.

                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                                        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                    

04.03. 2010 р. Городоцький районний суд Львівської області

в складі:

             головуючої – судді                           Шеремети Н.О.

             при секретарі                                     Виздрик Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городку справу за позовом ОСОБА_1  до Великолюбінської селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом,

                                                            в с т а н о в и в:

        ОСОБА_3, ОСОБА_4, що відповідно померли 03.06.1992р., 24.02.1997р., мали на праві власності будинковолодіння №14 по вул. Горішня в с. Малий Любінь Городоцького району Львівської області, де постійно проживали.

         Позивачка  ОСОБА_1 – внучка спадкодавців, 24.11.2009р. звернулася з позовом до Великолюбінської селищної ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом права власності на будинковолодіння № 14 по вул. Горішня  в с. Малий Любінь Городоцького району Львівської області, мотивуючи в основному тим, що у зв”язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на житловий будинок, пропуском строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про оформлення спадщини, вона  не може оформити право на спадщину за заповітом.

            В суді ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, покликалась на мотиви такого, окрім того, пояснила, що ОСОБА_3, ОСОБА_4,  це її дід і бабця.  За життя бабця склала заповіт, за яким все своє майно заповіла їй,  донька спадкодавця, ОСОБА_2, відмовились від спадщини на її користь, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно – не має. Вона доглядала за спадкодавцями по день смерті, утримує  будинок в належному стані, користується присадибною земельною ділянкою, сплачує комунальні послуги, володіє спадковим майном, але через відсутність правовстановлюючих документів не може оформити спадщину. Просить про задоволення позову.

            Представник Великолюбінської селищної ради у судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

            Третя особа, ОСОБА_2, в суді позовні вимоги визнала та пояснила, що її батьки ОСОБА_3, ОСОБА_4 постійно  проживали у спадковому будинку по день смерті, за ними доглядала позивачка по справі, яка займалась їх похованням. Після  смерті спадкодавців позивачка  продовжує користуватись спадковим будинком, обробляє присадибну земельну ділянку. Вона на спадкове майно не претендує, не заперечує щодо задоволення позову. Ствердила, що інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно не має.

Заслухавши позивачку, третю особу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008р., у разі відкриття спадщини до 01.01.2004р. до відносин спадкування застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР (ЦК УРСР) 18.07.1963р.

            У відповідності до положень ст.ст. 524, 534 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

             Відповідно до ст. 534 ЦК України в редакції 1963р. заповідач може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців  за законом.

             Судом встановлено, що ОСОБА_4 складала заповіт на спадкове майно, а тому право на спадкування після її смерті згідно ст.524 ЦК України в редакції 1963 р. здійснюється за заповітом.

             З пояснень позивачки, а не вірити таким не має підстав, з долучених до справи копій технічного паспорта на житловий будинок, будинкової книги (а.с.12-14, 9 –11) вбачається, що господарство № 14 в с. Малий Любінь рахувалося за ОСОБА_4, яка була забудівником житлового будинку та проживала у ньому до дня смерті разом з чоловіком, зараз ним користується позивачка.

            Згідно копії свідоцтва про смерть серії 1-СГ №183145, І-СГ №065205 (а.с. -5, 12) ОСОБА_3  помер 03.06.1992 р., а його дружина ОСОБА_4 - 24.02.1997р.

             Із заповіту, складеного та посвідченого секретарем виконкому Великолюбінської селищної ради 04.04.1996р. видно, що ОСОБА_4 все своє майно заповіла ОСОБА_1, позивачці по справі (а.с.-8).

             ОСОБА_1 є онукою спадкодавця, її дошлюбне прізвище ОСОБА_5, яке вона змінила у зв”язку з одруженням 20.05.1978р., що підтверджується копіями свідоцтв про її народження та одруження (а.с.-6) та копіями свідоцтв про народження  та одруження її матері (а.с.-7, 23).

             Відповідно до ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непра- цездатні діти спадкодавця, непрацездатна  вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов»язкова частка) .

             Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_6, вона народжена 28.02. 1929р.,  є донькою спадкодавця, а тому на підставі ст. 1241 ЦК України має право на обов»язкову частку.

            Третя особа ОСОБА_2 строк для прийняття спадщини пропустила і не має наміру звертатись до суду з заявою про продовження терміну на прийняття спадщини, на спадкове майно не претендує, про що ствердила в судовому засіданні та в заяві від  17.08.2009р. (а.с.-15). Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, судом не встановлено.

ОСОБА_1, як встановлено в суді, є онукою спадкодавця, доглядала за нею до смерті, займались її похованням, користується спадковим майном та будинком, обробляє присадибну земельну ділянку, що розцінюється судом, як факт прийняття нею спадщини.

             За наведеного суд приходить до висновку, що позивачка після смерті ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем майна за заповітом.

Обставини, які б вказували, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 при житті набули, або володіли будинком № 14 по вул. Горішня в с. Малий Любінь Городоцького району Львівської області,  неправомірно, або, що на нього, окрім позивачки, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено.

За наведеного, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 мали на праві власності будинковолодіння №14 по вул. Горішня  в с. Малий Любінь Городоцького району Львівської області, і що позивачка фактично прийняла спадщину після їх смерті, ніхто інший на спадкове майно не претендує, тому є підстави до визнання за нею права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за заповітом.

                З огляду на те, що ОСОБА_1, користується спадковим майном з часу смерті спадкодавця, суд поновлює для неї строк для звернення до суду з позовом.

               Керуючись ст.ст. 10, 60, 159, 213-215ЦПК України,  на підставі  ст.ст. 524, 534, 541, 548, 549 ЦК України в редакції 1963 р., суд,-

                                                         в и р і ш и в :

           поновити ОСОБА_1 строк позовної давності.

           Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння № 14 по вул. Горішня в с. Малий Любінь Городоцького району Львівської області в порядку спадкування за заповітом.                      

           Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів.

С у д д я:

Копія відповідає оригіналу:

С у д д я:                                                                            ОСОБА_7

       

Рішення набрало законної сили ___________________

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № 2-318  за 2010 рік.

Суддя Городоцького районного суду

Львівської області                                                               ОСОБА_7

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація