Справа № 2а-181/2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 жовтня 2009 року
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі: головуючого судді Попова Г.Г. при секретарі Демчук О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції УМВС України в Чернівецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд з позовом до Управління Державтоінспекції УМВС України в Чернівецькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Посилався на те, що постановою СЕ № 014046 по справі про адміністративне правопорушення від 24.02.2009 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України .
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 24.02.2009 року встановлено, що позивач 24.02.2009 року о 09 год. 55 хв. керував автомобілем НОМЕР_1 в с. Суховерхів Кіцманського району, рухався зі швидкістю 90 км/год. при обмежені швидкості.
З притягненням його до адміністративної відповідальності не погоджується, постанову про накладення адміністративного стягнення вважає незаконною, постановленою з порушенням вимог КпАП України .
Вказує на те, що постанова винесена на підставі рапорту і фотознімку, зробленого за допомогою приладу „Візир" без складання протоколу.
Вважає позивач ОСОБА_1, що складання постанови від 24.02.2009 року відповідно до показань приладу „Візир" та віддрукованого фото є незаконним, оскільки прилад „Візир" не є працюючим в автоматичному режимі приладом, як того вимагає ст. 14-1, КУпАП.
Посилається, також на те, що долучений до постанови фотознімок не підтверджує того факту, що правопорушення мало місце саме в с. Суховерхів Кіцманського району в зоні дії дорожнього знаку «Обмеження швидкості руху», а тому такий фотознімок не є належним доказом, який би підтверджував факт вчинення позивачем правопорушення.
Крім того посилається позивач на отримання копії постанови СЕ № 014046 по справі про адміністративне правопорушення від 24.02.2009 року в порушення вимог передбачених законом порядку , постанову було надіслано 18.03.2009 року.
В позовній заяві просив поновити строк на оскарження та визнати незаконною і скасувати постанову СЕ № 014046 від 24.02.2009 року по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідач УДАІ УМВС України в Чернівецькій області надав до суду заперечення на дану позовну заяву, та посилався на те, що позовні вимоги позивача не визнає в повному обсязі та вважає їх безпідставними. Також посилається на те, що дії працівників ДАІ УМВС України в Чернівецькій області є правомірними та не суперечать чинному законодавству а позивачем здійснено адміністративне правопорушення.
Позивач в судове засідання не з’явився, однак від нього надійшла заява в якій він просить справу розглянути без його участі позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засіданні не з’явився незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що постановою СЕ № 014046 від 24.02.2009 року по справі про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що він 24.02.2009 року о 09 год. 55 хв. керував автомобілем НОМЕР_2 та рухався в с. Суховерхів Кіцманського району, Чернівецької області зі швидкістю 90 км/год.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України, - суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
З постанови СЕ №014046 по справі про адміністративне правопорушення від 24.02.2009 року вбачається що винесена на підставі рапорту і фотознімку, зробленого за допомогою приладу „Візир" без складання протоколу.
Згідно ч. 1ст. 14-1, ч.3 ст. 254 та ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , можливе в порядку, коли фіксація правопорушення здійснюється працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Прилад «ВІЗИР» не може працювати без прямої участі людини, об’єкти контролю, зона контролю та параметри контролю об’єктів встановлюються при прямій участі людини, в технічній документації на виріб відсутня інформація про роботу засобу в автоматичному режимі.
Тому суд приходить до висновку, що прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Оскільки ст.14-1 КпАП України передбачено, що для застосування фіксації необхідно, щоб вона велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі, тому суд вважає, що така фіксація не відповідає вимогам закону, та є неналежним доказом.
У тексті постанови зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зазначений у постанові час у зазначеному місці, тобто у населеному пункті в зоні дії обмеження швидкості руху транспортного засобу до 60 км. на годину.
Однак будь яких доказів наявності даного знаку на дороги на якому зафіксований транспортний засіб позивача по справі немає. Суд вважає, що для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав, тим паче що постанова при таких обставинах винесена без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Позивача н а місці фіксації приладом « ВІЗИР» порушення працівник ДАЇ не зупиняв, постанова за його участі або протокол про правопорушення не складались. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст..14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне
правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як видно з дослідженого судом фотознімка неможливо встановити наявності дорожнього знаку та зону дії дорожнього знаку обмеження швидкості, що унеможливлює зробити висновок про те, що рух зафіксовано в зоні його дії, а що призвело до порушення Правил дорожнього руху. Тому суд прийшов до висновку, що наданий фотознімок не є належним доказом.
Відповідно до ч.6 ст.258 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення даної постанови.
Як вбачається з матеріалів справи постанову СЕ №014046 від 24.02.2009 року позивачу надіслано з порушенням строків її надсилання відповідно до вимог ст. 258 КУпАП, а саме 18 03.2009 року.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд прийшов до висновку, що позивачем повністю доведені обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги і тому його позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.289 КУпАП, - скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено судом .
На підставі викладеного та керуючись ст.14-1,254,251,258,289 КУпАП, ст.ст.6,8-9,58-59,70-71,86,104,128,158-163,167,185,186 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постанову СЕ №014046 по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КпАП України від 24 лютого 2009 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 визнати незаконною та скасувати за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського адміністративного апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку п.5 ст.186 КАС України.
Суддя: ПОПОВ Г.Г.