КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-152/2010

Провадження № 2-152/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.06.2010 року                                                м.Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої у справі судді – Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання – Варакута Є.Ю.,

за участю позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника відповідача – ОСОБА_4 ,

відповідача - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних дорожньо- транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд до ОСОБА_3 з позовом про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач зазначав, що 16.12.2008 року приблизно о 10 годині ОСОБА_6  С ОСОБА_7 , який знаходився у трудових взаємовідносинах з  ОСОБА_3 , керуючи автомобілем ЗИЛ ММ3 4502, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Херсонське шосе порушивши п. 10.4 Правил дорожнього руху України та допустив зіткнення з його автомобілем. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія ОСОБА_8 , його автомобіль одержав механічні ушкодження, в зв`язку з чим вартість відновлюваного ремонту становить 18956,78 грн., 725,36 грн. - плата за проведення експертизи, 5,00 грн. - розрахунково-касове обслуговування, 250,00 грн. - послуги евакуатора, 3000,00 грн. правова допомога. Крім того, в результаті ДТП йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми зі струсом мозку, забитої рани голови, забиття грудної клітини, спадин верхніх та нижніх кінцівок. Витрати на лікування складають 2763,73 грн., а всього сума матеріальних збитків складає 25700,87 грн. В результаті відмови добровільно відшкодовувати йому понесені збитки, спричинення травм, йому було завдано і моральну шкоду, оскільки після ДТП він декілька днів був у стані нервового збудження, у нього підвищився кров`яний тиск, погіршилось самопочуття. У подальшому він не може керувати автомобілем, оскільки його транспортний засіб не підлягає відновленню. Крім того, порушені йог звичайні життєві сосунки, виникли незручності в домашніх справах, в роди стали виникати суперечки в зв`язку з погіршенням матеріального станових... та незручностями, які виникли у зв`язку з неможливістю з об`єктивних причин керувати автомобілем, у зв`язку з чим просить стягнути моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Посилаючись на наведені обставини, а також на те, що ОСОБА_9 перебував на момент аварії у трудових правовідносинах з ОСОБА_3 , позивач просив стягнути з останнього на його користь 25700,87 грн. матеріальних збитків та 3000,00грн. моральної шкоди, а разом 28700,87 грн.

У попередньому судовому засіданні судом, на підставі ст. 33 ЦПК України, був залучений у якості співвідповідача ОСОБА_5 через те, що позивач не дав згоди на залучення ОСОБА_5 відповідачем.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник позов не визнали і заперечували, що ОСОБА_3 знаходиться у трудових правовідносинах із Скаку ОСОБА_10 та суду пояснив, що він не є роботодавцем по відношенню до ОСОБА_5 , однак йому належить автомобіль, яким керував ОСОБА_5 по довіреності під час здійсненню ДТП і ОСОБА_5 визнаний винним у цій пригоді.

Відповідач ОСОБА_5 позов визнав частково т.я. не згодний з сумою матеріальної та моральної шкоди та не підтвердив, що він знаходиться у трудових правовідносинах з ОСОБА_3 , пояснюю­чи тим, що він є родич ОСОБА_3 , який надав йому довіреність на управління машиною, щоб привести до села, де він проживає дрова.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, представлені сторонами по справі суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з постанови судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 21.01. 2009 року по адміністративній справі №3-14/2009 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм  ОСОБА_5  п. 10.4 Правил  дорожнього руху України і він був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн., який він сплатив. Адміністративна справа оскаржувалась ОСОБА_5 , однак залишилася без зміні, а тому у відповідності до ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне право порушення обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду з питань, чи мало місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому суд вважає встановленим факт, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_5 , який порушив Правила дорожнього руху.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що власником автомобіля є ОСОБА_3 , а ОСОБА_5 керував автомобілем ЗИЛ ММ3 4502, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за довіреністю, то суд знаходить необхідним покласти відповідальність по відшкодуванню матеріального збитку на відповідача ОСОБА_5 .

Суд зазначає, що відповідно до норм ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак, всупереч вимогам даної статті позивачем не доведені ті обставини, що ОСОБА_5 дійсно перебував у трудових відносинах з ОСОБА_3 , у зв`язку з чим, суд не може покласти на відповідача ОСОБА_3 обов`язок по сплаті матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих протиправними діями відповідача ОСОБА_5 .

Відповідно до висновку Миколаївського відділення Одеського науково- дослідного інституту судових експертиз № 497 від 29.01.2008 року по визначенню суми матеріальних збитків завданих власнику автомобіля ВАЗ- 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - сума матеріального збитку, заподіяного позивачу в результаті ДТП складає 18956 грн. 78 коп.

Позивачем було доведено, що пошкодження вказані у висновку відображені правильно і повно, а тому суд вважає, що вказана сума збитку підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5 в повному обсязі т.я. відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 5 ст.1187 ЦК України встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Суд також вважає, що є законні підстави для задоволення позову в частині стягнення витрат на лікування потерпілого у розмірі 2763,73 грн., що підтверджується призначенням лікаря та чеками на придбання лікарських засобів, також витрат, пов`язаних із залученням спеціаліста у розмірі 725,36 грн. у відповідності до ст. ст.1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України. Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн., суд вважає, що вказана сума підлягає задоволенню частково та стягує з відповідача ОСОБА_5 265,20 грн. на підставі п. 2 ч.2 ст. 79 ЦПК України та Постанови КМ України. Вирішуючи питання про відшкодування компенсації за заподіяну моральну шкоду, суд виходить з вимог ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої, моральна шкода, заподіяна громадянину діями іншої особи або організацією, які порушили його законні права, відшкодовується особою або організацією, що заподіяли шкоду.

Позивач пред`явив вимоги про стягнення з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 гр. посилаючись на те, що він не може керувати автомобілем, оскільки його транспортний засіб не підлягає відновленню. В результаті ДТП порушені його звичайні життєві сосунки, виникли незручності в домашніх справах, в родині стали виникати суперечки в зв`язку з погіршенням матеріального становища те незручностями, які виникли у зв`язку з неможливістю з об`єктивних причт - керувати автомобілем.

Суд вважає, що вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 1000 грн., оскільки, ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, яка полягала в порушенні його законних прав з врахуванням моральних страждань та суті позовних вимог.

Вимоги позивача в частині стягнення понесених витрат: по оплаті держмита в сумі 287 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд знаходить підлягаючими задоволенню частково, оскільки виходить з того, що позов задоволений частково, а тому судові витрати присуджуються позивачу пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з цього, суд вважає, підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь позивача 237,10 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.10-11,209, 21, 214-215, 217-218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, внаслідок дорожньо- транспортної пригоди - відмовити, а про стягнення з ОСОБА_5 матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 18956 грн. 78 коп., 1000 грн. моральної шкоди, витрати на лікування у розмірі 2763 грн., 725,36 грн. витрат, пов`язаних із залученням спеціаліста, 265,20 грн. витрат на правову допомогу, а разом 23710 грн. 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 237 грн. 10 коп. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївський області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до суду або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

       Суддя: В.Г.Циганок