Справа №1-115/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року         Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді             Чебан В.М.

при секретарі             Гладчук А.Д.

з участю:

прокурора                 Половинського Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, українки, одруженої, не працюючої, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України,

в с т а н о в и в:

Підсудна ОСОБА_1, 24.11.2009 року приблизно в 14 годині 40 хвилин, перебуваючи на обстеженні в кабінеті УЗД Чернівецької міської лікарні по вул. Горіхівській, 3-А в м. Чернівці, в період відсутності лікаря ОСОБА_3 в кабінеті, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, таємно, протиправно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу викрала з робочого столу вказаного кабінету майно ОСОБА_3, а саме: мобільний телефон "Самсунг SGH U 600" вартістю 1000 грн., з сім карткою вартістю 50 грн., на рахунку якого були кошти в сумі 25 грн., чим спричинила потерпілій - ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1075 грн. З викраденим майном з місця вчинення злочину скрилася.

В подальшому 24.11.2009 року приблизно в 17-й годині ОСОБА_1, перебуваючи в АДРЕСА_1, повідомила своєму чоловікові ОСОБА_2 про вчинену крадіжку майна ОСОБА_3 і , з метою заздалегідь не обіцяного отримання та зберігання майна завідомо одержаного злочинним шляхом, передала ОСОБА_2 майно завідомо одержане злочинним шляхом, а саме мобільний телефон «Самсунг SGH U 600» вартістю 1000 грн., який ОСОБА_2 отримав та зберігав його в період часу з 24.11.2009 року по 16.12.2009 року.

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнала повністю, і пояснила, що 24.11.2009 року після обіду, пішла в поліклініку до лікаря на обстеження. Коли вона знаходилася в лікарні, зайшла в кабінет лікаря, то побачила на столі мобільний телефон, який вирішила викрасти. Після цього підсудна поклала телефон в кишеню і чекала на лікаря в коридорі. Потім вийшла лікар і запитала чи не бачила підсудна мобільний телефон, на що остання відповіла, що не бачила і з телефоном пішла додому.  Після цього вона викинула з телефону сім – картку з метою, щоб не знайшли цей телефон, однак вдома ОСОБА_1, телефон декілька раз включала, але він майже весь час був виключений. Коли прийшов чоловік підсудна розповіла про те, що викрала телефон. Пізніше їй подзвонили працівники міліції, яким ОСОБА_1 повернула мобільний телефон. В скоєному щиро розкаюється.

Підсудний ОСОБА_2, в судовому засіданні свою вину визнав повністю, та пояснив, що 24.11.2009 року, приблизно о 17-й годині, повернувшись додому, його дружина – ОСОБА_1  розповіла, що вкрала мобільний телефон зі столу у лікаря. Підсудний сказав дружині, що потрібно повернути мобільний телефон, однак вона так і не повернула, про що йому було відомо. Телефон зберігався вдома. Пізніше подзвонили працівники міліції, викликали дружину для допита і  вони повернули мобільний телефон. В скоєному щиро розкаюється.

Крім повного визнання своєї вини підсудними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 185 ч.1 КК України та ст. 198 КК України, їх вина також доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: показами потерпілої ОСОБА_3, протоколом виявлення та вилучення речових доказів від 16.12.2009 року (а.с. 18), протоколом огляду речових доказів від 17.12.2009 року (а.с. 19), протоколом явки з повинною ОСОБА_1 від 16,12.2009 року           (а.с. 32), та іншими письмовими доказами, які у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України підсудні визнали та з якими погодились в повному об’ємі.

Проаналізувавши вищенаведені докази, суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії підсудної за даною статтею кваліфіковані правильно, оскільки підсудна вчинила – таємне викрадення чужого майна \крадіжка.

Також, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, також знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю.

Дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 198 КК України кваліфіковані правильно, оскільки підсудний вчинив злочин – заздалегідь не обіцяне отримання та зберігання майна, одержаного злочинним шляхом.

Призначаючи підсудним покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєні підсудними злочини належать до категорії злочинів середньої тяжкості. А також при призначенні покарання суд враховує той факт, що підсудні є особами раніше не судимими, а також те, що на їх утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей.

Обставиною що пом’якшує відповідальність підсудних, згідно вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Таким чином, враховуючи, що підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину визнали повністю, розкаялись у вчиненому, сприяли розкриттю злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувались та мають на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, суд вважає, що виправлення підсудних можливе без реального відбування покарання і до них доцільно застосувати вимоги ст. 75 КК України.

Що стосується заявленого цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування підсудною - ОСОБА_1 матеріальної шкоди від злочину в сумі 75 грн., то суд вважає що він підлягає до задоволення в повному обсязі, так як вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину, щодо потерпілої ОСОБА_3 доведена повністю.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_1  визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, та призначити їй покарання за даною статтею у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76  КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов’язки, а саме: періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_2  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 198 КК України, та призначити йому покарання за даною статтею у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75, 76  КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов’язки, а саме: періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 75 гривень, в якості відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Речові доказ по справі: мобільний телефон «Самсунг SGH U 600» – залишити за належністю потерпілій ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.

СУДДЯ: підпис.

З оригіналом вірно: