Справа № 1-104

2010 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2010 року           Шевченківський районний суд м.Чернівці у складі:

головуючого-судді             Чебан В.М.

при секретарі                 Гладчук А.Д.

з участю:

прокурора                 Мельничука О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця       ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, розлученого, маючого одну неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого газорізальником на ТОВ «Машзавод», зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1, 17 листопада 2009 року в проміжок часу з 17 години до 17 години 30 хвилин, та знаходячись в своїй квартирі АДРЕСА_1, під час з’ясування відносин із своєю бувшою дружиною ОСОБА_2, які виникли на ґрунті сімейно-побутових відносин, переслідуючи умисел, направлений на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс удар кулаком руки по ребрам ОСОБА_2 зліва, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 6-7 ребер зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта №3219 від 22.12.2009 року відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили довготривалий розлад здоров’я.

Таким чином, своїми умисними діями, направленими на заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, гр-н ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав частково, підтвердивши, що дійсно 17 листопада 2009 року, приблизно о 17 годині, прийшовши до своєї квартири АДРЕСА_2, де у нього виник словесний конфлікт з бувшою дружиною - ОСОБА_2, тому що він знову підняв питання з приводу влаштування окремого входу в квартиру, з метою проживання в окремих кімнатах, однак потерпіла розмовляла грубо і вдарила його долонею в обличчя, у відповідь на що він вдарив її по ребрах в область живота. Також зазначив, що на час з’ясування відносин він перебував в тверезому стані, а також те, що удар був лише один і він був не сильний. А тому він має сумнів щодо медичного висновку відносно спричинення потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Разом з тим, потерпілий ствердив, що він щиро розкаюється у вчиненні злочину щодо потерпілої та просив у неї вибачення.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає за вищевказаною адресою разом із сином - ОСОБА_3 Разом із ними проживає ОСОБА_1, її бувший чоловік, з яким вона розлучена з 2008 року. Не зважаючи на те, що вони розлучились, її чоловік прописаний з нею в квартирі, тому він періодично приходить.

Так, 17 листопада 2009 року ОСОБА_1 прийшов додому близько 17 години, при цьому вона не може стверджувати – чи перебував він в нетверезому стані. В той момент вона разом із сином знаходились в одній кімнаті, де дивились телевізор. ОСОБА_1 побачив, що вони дивляться телевізор і розпочав сварку, що це його кімната, що вони не мають права користуватись телевізором, почав її ображати нецензурною лайкою та кричати, при цьому він вимкнув телевізор. Щоб уникнути конфлікту, вона нічого не відповідала, вона і син вийшли з кімнати і пішли на кухню. ОСОБА_4 прослідував за нами на кухню і там почав бити ногами котів, у відповідь на що вона не витримала знущання над домашніми улюбленцями, і підійшла до нього, для того, щоб захистити тварин, однак ОСОБА_1 раптово наніс їй удар кулаком під груди зліва. Від болю вона зігнулась. В цей момент її син - ОСОБА_3 виштовхнув ОСОБА_1 з кухні, вона почала задихатись від болю. Вона одразу ж зателефонувала дочці - ОСОБА_5 і попросила, щоб вона приїхала. Коли приїхала дочка, вони разом поїхали в травматологічний пункт ЛШМД, де їй зробили рентген - знімок і направили в ОКЛ в відділення таракальної хірургії. В цей же день 17 листопада 2009 року її госпіталізували в відділення грудної хірургії ОКЛ, де вона пролежала до 30 листопада 2009 року з діагнозом: «закритий перелом 6-7 ребер». Підтримала заявлений нею позов.

Свідок ОСОБА_3 пояснив в судовому засіданні, що 17 листопада 2009 року він з своєю мамою був дома та дивились телевізор, коли до них прийшов його батько – ОСОБА_1, у якого з його матір’ю - ОСОБА_2 виник конфлікт з приводу поділу квартири, при цьому ОСОБА_1 вимкнув телевізор і сказав не заходити в його кімнату, хоча в квартирі тільки одна жила кімната. Він разом із матір’ю, нічого не кажучи ОСОБА_1, вийшли з кімнати на кухню. Потім ОСОБА_1 також зайшов на кухню і почав ногами бити котів. Мати підійшла до ОСОБА_1, намагаючись захистити котів, однак ОСОБА_1 наніс їй удар кулаком в область ребер зліва. Мати зігнулась від болю. Побачивши це він виштовхав ОСОБА_1 з кухні і підбіг до матері. ОСОБА_2 скаржилась на сильний біль в області нанесеного удару, казала, що їй важко дихати. При цьому свідок ствердив, що будь-яких ударів перед цим потерпіла підсудному не наносила.

ОСОБА_3 також зазначив, що підсудний на той момент був тверезий, а також те, що між його батьками і раніше виникали сварки, однак підсудний потерпілу раніше не бив.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 17 листопада 2009 року до неї на мобільний телефон передзвонила мати – ОСОБА_2, яка сказала, що її вдарив батько – ОСОБА_1 в область грудей. Приїхавши разом з потерпілою в лікарню, де останній зробили рентген - знімок їй стало відомо, що у ОСОБА_2 зламані два ребра, після чого вона була госпіталізована в лікарню.

Крім повного  визнання своєї вини підсудним  ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, його вина також доведена і підтверджується зібраними по справі доказами.

А саме, згідно протоколу усної заяви про злочин ОСОБА_2 від 17.11.2009 року, вбачається, що 17.11.2009 року підсудний ОСОБА_1 наніс потерпілій удар в область грудної клітки (а.с. 9)

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 16 грудня 2009 року проведеної з ОСОБА_2, підтверджено та відтворено механізм та спосіб нанесення удару ОСОБА_1 (а.с. 31-33)

Згідно заключення судово-медичного експерта № 3219 від 22.12.2009 року у ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: закритий перелом 6-7 ребер зліва, які виникли в результаті дії твердих тупих предметів, можливо внаслідок удару потерпілої ОСОБА_2 по тілу кулаком руки, при цьому було нанесено не менше однієї травмуючої дії, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до довготривалого розладу здоров’я (а.с. 25-26).

Проаналізувавши вищенаведені докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю . Дії підсудного за даною статтею кваліфіковані правильно, оскільки підсудний вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують і обтяжують його покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний підсудним злочин належить до категорії злочинів середньої тяжкості.

Разом з тим, суд враховує той факт, що підсудний розкаюється у вчиненні злочину щодо потерпілої та просив у неї вибачення.

Що стосується обтяжуючої обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, то суд вважає, що дана обставина не знайшла свого відображення в судовому процесі, так як в матеріалах справи відсутнє заключення про встановлення факту сп’яніння підсудного, крім того свідок ОСОБА_3 зазначив, що підсудний на момент вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння не перебував, чого не заперечувала сама потерпіла.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину та щиро розкаявся , вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без реального відбування покарання і враховуючи, що підсудний офіційно працює газорізальником в ТОВ «Машзавод» - йому доцільно призначити покарання в вигляді виправних робіт, з відрахуванням 10 відсотків заробітку в дохід держави.

Що стосується заявленого потерпілою - ОСОБА_2 цивільного позову, щодо стягнення з підсудного завданої матеріальної шкоди, суд вважає, що його необхідно задовольнити частково, а саме в сумі 699,86 грн.,  згідно представлених касових чеків на придбання лікарських засобів (а.с. 131), однак в частині стягнення з підсудного матеріальної шкоди, як компенсацію лікарняних за пропущені 23 робочих дні, потерпілій слід відмовити, так як потерпілою - ОСОБА_2 не представлено відповідних доказів в підтвердження зазначених обставин.  

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, та призначити йому покарання за даною статтею  у вигляді одного року виправних робіт, з відрахуванням 10 відсотків із суми заробітку в дохід держави.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1  до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 699,86 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.

СУДДЯ: