Справа №2-28/2010 року
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2010 року
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.
при секретарі Рудніцькій О.П.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступника ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором № TER0SE00000677 від 09.06.2006 року в сумі 30222,60 грн., посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем був укладений вищевказаний кредитний договір, відповідно до якого позивач 09 червня 2006 року надав кредит в розмірі 15000 грн. з кінцевим терміном повернення 09.06.2009 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит до 06.06.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Зі сторони позивача умови договору виконано в повному обсязі. Проте, відповідач не виконував належним чином умови договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором у вищевказаній сумі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та, посилаючись на обставини, викладені у позові, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоч належним чином був повідомлений про день, час і місце слухання справи судовими повітками та через ЗМІ, про поважні причини неявки суд не повідомив, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши думку представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № TER0SE00000677 від 09.06.2006 року (надалі – Договір), у відповідності до якого позивач 09 червня 2006 року надав вказаному відповідачу кредит в розмірі 15000 грн. з кінцевим терміном повернення 09.06.2009 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит до 09.06.2009 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
Згідно п.п.3.2.2, 3.2.3 вказаного вище Договору відповідач зобов’язаний сплатити відсотки за користування кредитом та винагороду і комісію.
Відповідно до п.5.1 Договору відповідач за порушення будь-яких зобов’язань, передбачених п.п.3.2.2, 3.2.3 даного Договору, зобов’язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки.
В силу статті 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
На підставі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання та надав відповідачу вищевказаний кредит.
Проте, відповідачем не виконано грошових зобов’язань перед позивачем, що видно із розрахунку заборгованості за договором № TER0SE00000677 від 09.06.2006 року, тому станом на 11.06.2009 року утворилась заборгованість по поверненню кредиту в сумі 30222,60 грн., зокрема :
заборгованість за кредитом в сумі 12837,95 грн.;
заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 12060,74 грн.;
2775,93 грн. заборгованості по комісії;
пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором в сумі 2547,98 грн.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання договору, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
А відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, а ч.2 даної статті ЦК України вказує, що в разі прострочення виконання чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового поверення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором, а за кредитним договором згідно статті 1056-1 цього Кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У зв’язку з цим, позивач має право на стягнення з відповідача вищевказаних сум заборгованості за кредитним договром.
Відповідно до п.2.3.1 Кредитного договору, позивач, зокрема, має право розірвати договір у судовому порядку.
Для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором відповідач в силу Розділу 2 даного Договору надав позивачу у заставу належне йому на праві привтаної власності майно на повну вартість 30600 грн.
Проте, в добровільному порядку зазначена сума заборгованості, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором кредиту останнім не сплачена..
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Таким чином, суд вважає, що оскільки відповідач взяті на себе перед позивачем зобов»язання, встановлені укладеним вищезазначеним кредитним договором добровільно не виконує, кредит не повертає, відсотки та комісію й пеню по ньому не сплачує, з нього необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 30222,60 грн., а також судовий збір в розмірі 302,23 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, ст.ст. 526, 611, 612, 1048, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 11, 60,88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України,
ВИРІШИВ :
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», р/р № 29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код 14360570, заборгованість за кредитним договором № TER0SE00000677 від 09.06.2006 року в розмірі 30222 (тридцять тисяч двісті двадцять дві) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», р/р № 64993919400001, МФО 305299, код 14360570, судовий збір в розмірі 302 грн. 23 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 50 грн. витрат за оголошення в ЗМІ.
Повернути позивачу публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» 20,11 грн. як зайво сплачених при оплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Суддя: підпис
З оригіналом вірно
Голова Гусятинського районного суду ОСОБА_3