Справа №2а-699/2010р.

ПОСТАНОВА        

     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 березня 2010р. Шевченківський районний   суд  м. Львова

 у складі:   головуючого  - судді           П.С.Невойта

                   при секретарі с/з                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" , -

у с т а н о в и в :

23.02.2010 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу "дітям війни" за 2007-2008 роки та за 4 місяці 2009 року сумі 4833 грн.10 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 1 січня 2006 р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога з 2007 по 2009 рік позивачу виплачувалася не в повному обсязі. При цьому відповідач згідно ст.19, 22 Конституції України зобов’язаний діяти на підставі та межах повноважень у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

В судове засідання позивач прибув та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти позову і у судовому засіданні просила у позові відмовити, посилаючись на мотиви заперечення.

З’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Законом України „Про соціальний захист дітей війни” встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 1 цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років. Позивач ОСОБА_2 , який народився  01.12.1943 році, є дитиною війни (а.с.4,5).

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Частина 2 ст. 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України – всі вони приймаються виключно на основі  Конституції України і повинні відповідати їй. Частиною 3 ст.  22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Проте Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було обмежено: пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищувалась в меншому, ніж визначено Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, розмірі, і лише дітям війни-інвалідам: з 1-го січня 2007 року – на 19 грн.; з 1-го квітня 2007 року – на 20,30 грн.;  з 1-го жовтня 2007 року – на 20,55 грн.

Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України, вичерпний перелік яких закріплений у ст. 64 Конституції України.

Рішенням Конституційного суду України від  09.07.2007р. №6-рп/2007 визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», за якими підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від  22.05.2008 р. №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 41 розділу II  Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

З дня ухвалення Конституційним Судом України рішень №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визнані неконституційними положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність та положення пункту 41 розділу II  Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", отже, з цього часу відновлено дію  ст.6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни».

Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно дія цієї норми не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що всупереч рішенням Конституційного Суду України, Закону України „Про соціальний захист дітей війни” Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007р., з травня по грудень 2008р. та з січня по квітень 2009 року виплачувалась не в повному обсязі, а тому слід в изнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати у 2007 році та дії щодо недоплати у 2008, 2009 році ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а позов в частині виплати підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 30 квітня 2009 року підлягає задоволенню.

Суд вважає, що термін звернення до суду слід поновити, оскільки такий пропущений з поважних причин, так як виплати у повному об’ємі не проводилися у зв’язку з зміною законодавства, позивачу стало відомо про порушення прав після роз’яснень у пресі.

Керуючись ст.ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, Законом України  ?ро соціальний захист дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі  №10-рп/2008, ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити частково.

            Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова щодо невиплати у 2007 році та дії управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова щодо недоплати у 2008-2009 році ОСОБА_2 щомісячного підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”

Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Львова  здійснити нарахування і виплату за період з  9 липня по 31 грудня 2007 року включно та донарахування та виплату з 22 травня по 31 грудня 2008 року і з 01.01 по 30.04. 2009 року включно ОСОБА_2   щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням виплачених коштів за даний період.

У решті у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                         П.С.Невойт

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.03.2010 року.

З оригіналом згідно

    Суддя                             П.С.Невойт