Копія
Справа № 1-80/09р., 1-4/10/1605
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“15” лютого 2010 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
Головуючої судді: Кривчун Т.О.,
при секретарях Кузуб В.В., Сапі А.М.,
за участю потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого ОСОБА_2,
підсудного ОСОБА_3, захисника адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка, в порядку ст.27 КПК України, кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, 82–А, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого приватним підприємцем, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_3 скоїв злочин проти охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин проти здоров”я особи за таких обставин.
Близько 15год. 30хв. 03 березня 2009року поблизу будинку №1-А по провулку Піонерському в м. Гребінка Полтавської області ОСОБА_3, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс удари кулаками в голову ОСОБА_1, після чого, захопивши його за одяг на шиї і спині, ударив головою об металеві двері гаража, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, гематоми правої орбітально-вилицевої ділянки з крововиливом в білкову оболонку правого ока, кровопідтіку центру чола та дещо зправа, саден чола та скронової ділянки зліва, які, згідно висновку експерта №170 від 07.09.2009р. за результатами судово-медичної експертизи, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров”я.
Будучи допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину не визнав та показав, що, в період часу між 15.00год. та 16.00год. 03 березня 2009року він з дружиною, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виходили з під”їзду будинку по провулку Піонерський, №1-А, в м. Гребінка Полтавської області, де проживає останній та до якого він приїздив на власному автомобілі, при цьому він ішов першим, тримаючи на руці малолітню доньку. Його автомобіль у цей час стояв у дворі, за машиною ОСОБА_7 Коли вони вийшли з під”їзду, трохи відійшли в сторону вул. Петровського, він стояв на тротуарі біля будинку, у дворі, в цей час зі сторони залізничної лікарні ішов та проходив повз нього ОСОБА_1, який заборгував йому гроші, тому він, зупинивши ОСОБА_1 (який на протязі багатьох років обіцяв повернути гроші), запитав, коли той поверне йому гроші, між ними відбулася серйозна розмова (при цьому він говорив у підвищеному тоні). У той час, коли ОСОБА_1 витягував руки з кишені, звідти випали пакет, шприци, тому він відштовхнув (штовхнув у плече) його правою рукою в область плеча, сказавши: “Іди звідси!”, оскільки подумав, що в шприцу могли бути наркотичні засоби (там була якась рідина) та злякався, бо був з маленькою дитиною. Після поштовху ОСОБА_1 не впав, а, забравши шприци і пакет, розвернувся і пішов швидкою ходою. Під час розмови із ОСОБА_1 позаду нього знаходилися ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Зазначає, що ударів по голові та по тулубу він ОСОБА_1 не заподіював та не бив його головою об металеві двері гаража і не міг цього робити, тримаючи на руках маленьку дитину (1 рік і 6 місяців).
Незважаючи на невизнання вини підсудним, його вина у скоєнні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується сукупністю доказів, досліджених і перевірених у судовому засіданні, в т.ч. показаннями потерпілого, свідків та іншими доказами.
Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 підтвердив доводи своєї скарги та показав, що, близько 15.00год. 03 березня 2009року він знаходився вдома, коли зі школи прийшов його племінник ОСОБА_8, який жив у них. Він попрохав ОСОБА_8 сходити з ним у магазин і коли вони вийшли з під”їзду і доходили до третього під”їзду, ОСОБА_3 і ОСОБА_7 від”їжджали на машині (“Нива” зеленого кольору), за кермом знаходився останній, на задньому сидінні автомобіля сиділа дружина ОСОБА_3 з дитиною та ще якась жінка. ОСОБА_3 зупинив машину, разом із ОСОБА_7 вийшов із неї, і, знаходячись метрів за 15 від під”їзду, погукав його і почав говорити з ним на підвищених тонах, потім взявши за капюшон куртки, потягнув його в сторону гаражів, наносячи удари кулаками в обличчя (переважно в праву частину) та по тулубу, а потім тричі ударив головою об металевий гараж. ОСОБА_7 при цьому стояв на другій стороні дороги, біля свого під”їзду і машини, разом з ОСОБА_8, якому вони сказали, щоб той з ним не спілкувався, інакше йому буде погано. Весь цей час жінки сиділи в машині, не виходячи звідти. Після сутички він витерся снігом, пішов додому, де умився, потім сходив до магазину, і, повернувшись додому, ліг спати. Підтвердив, що з карману під час сутички у нього дійсно випали деякі речі, у т.ч. шприц, який, з його слів, він взяв для того, щоб набрати клею на взуттєвій фабриці з метою заклеїти взуття, і після інциденту він заходив на фабрику. Після побиття він більше 20-ти днів перебував на лікуванні у Гребінківській ЦРЛ, звідки його направили на консультацію до обласної поліклініки в м. Полтаву. Вважає, що йому заподіяно також моральної шкоди, яку він оцінює в 10000,00грн.
Окрім показань потерпілого, які в повній мірі і об»єктивно співпадають з фактичними обставинами справи, вина підсудного побічно доводиться і матеріалами перевірки, проведеної дізнавачами Гребінківського РВ ГУМВС України в Полтавській області по факту заяви ОСОБА_1М від 04.03.2009р., в якій він просить вжити заходи до ОСОБА_3, який заподіяв йому тілесні ушкодження.
Оскільки факту порушення громадського порядку органами дізнання виявлено не було, в порушенні кримінальної справи за ст.296 КК України відносно ОСОБА_3 - відмовлено.
Факт вчинення підсудним інкримінованого йому протиправного діяння також прямо або опосередковано доводиться показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.
Так, свідок ОСОБА_9 показала, що, 03.03.2009р. вона поїхала на роботу до м. Києва, а коли вранці 04.03.2009р. повернулася додому, її мати повідомила їй про те, що сина (ОСОБА_1) побили, на її запитання, хто це зробив, їй не відповіли, сказавши, що розберуться самі, після чого вона пішла в міліцію, написала заяву, взяла направлення до судмедексперта. Після того, як синові встановили ЧМТ, вони пішли до невропатолога, яка направила їх до хірургічного відділення, де потерпілого поклали на стаціонарне лікування, а через тиждень направили на консультацію до Полтавської обласної поліклініки, оскільки він почувався недобре, вона його супроводжувала.
Свідок ОСОБА_8 показав, що, близько 15.00год. 03 березня 2009року він разом із своїм дядьком, ОСОБА_1, пішли до магазину, та, коли вони вийшли з під”їзду, зустріли ОСОБА_3, який стояв біля під”їзду разом із ОСОБА_7 та своєю дружиною. ОСОБА_3 покликав ОСОБА_1, і коли той підійшов, вони почали про щось говорити, в цей час ОСОБА_7, тримаючи його (ОСОБА_8Є.) за руку, сказав: “Не лізь, вони самі побалакають”, по відношенню до ОСОБА_3 і ОСОБА_1 він стояв боком. Потім ОСОБА_3 почав бити ОСОБА_1 кулаками по голові та в обличчя, та, взявши за одяг, бив головою об гараж. Сутичка спочатку розпочалася біля під”їзду, та поступово перемістилася до гаражу. Після цього ОСОБА_3 сказав йому іти в одну сторону, а ОСОБА_1-в іншу, він так і зробив, потім він бачив дядька уже вдома, у того були синці, гематоми, око запухло, голова була розбита. Після бійки ОСОБА_3 сів в машину і поїхав.
Свідок ОСОБА_10, в минулому ДІМ Гребінківського РВ ГУМВС України в Полтавській області, який проводив дізнання по факту хуліганських дій ОСОБА_3 та виносив постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.03.2009р. та 19.05.2009р. (які в подальшому були скасовані), показав, що причиною сварки між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 стало неповернення останнім грошей, які він заборгував ОСОБА_3 Оскільки показання свідків були суперечливими, ОСОБА_3 свою вину заперечував, при винесенні постанови він керувався висновком судмедексперта за результатами обстеження ОСОБА_1 При проведенні дізнання він опитав усіх свідків, заявлених учасниками конфлікту та перевірив можливість бути свідками інших осіб, однак, таких виявлено не було.
Свідок ОСОБА_11, яка працює лікарем неврологом Гребінківської ЦРЛ, показала, що, згідно запису в амбулаторній картці ОСОБА_1 05.03.2009р. він був на прийомі у невролога Вузлової лікарні ст. Гребінка, до лікарні звернувся зі скаргами на головокружіння, нудоту, безсоння. Оглянувши ОСОБА_1, лікар поставив йому діагноз: струс головного мозку та призначив лікування. Через п”ять днів, 10.03.2009р. потерпілий звернувся до неї, прийшовши на амбулаторний прийом (з 03.03.2009р. по 10.03.20009р. у зв”язку з роботою у складі призовної комісії, прийом хворих вона не проводила), при огляді діагноз, виставлений лікарем Вузлової лікарні, підтвердився, вона направила ОСОБА_1 до хірургічного відділення лікарні, де він перебував на лікуванні з 10.03.2009р. по 06.04.2009р., при огляді хворого лікар ОСОБА_12 зазначив у медичній карті “Отмечается незначительная отечность правой половины лица, в области правого глаза гематома, пальпация головы безболезненная”, про рану голови зліва нічого не вказано. 31.03.2009р. її повторно викликали у хірургічне відділення (21 доба-максимальний термін лікування даної патології), і, оскільки потерпілий продовжував скаржитися, вона додала курс лікування та написала, що він потребує продовження лікування, а також хворий був направлений на консультацію до невролога Полтавської обласної лікарні, був ним оглянутий, при цьому діагноз підтвердився. При проходженні консультації 17.03.2009р. ОСОБА_1 також було проведено ЕЕГ, за даними якого було підтверджено струс головного мозку.
На 27-му добу хворий був виписаний із хірургії у задовільному стані і до неї не звертався та на прийом не з”являвся до 12.12.2009 року, з”явившись цього числа, він скаржився на головний біль, безсоння, однак при огляді це не було підтверджено об”єктивними даними, разом із тим вона направила його на МРТ головного мозку.
Свідок ОСОБА_12, який працює лікарем хірургом Гребінківської ЦРЛ, показав, що ОСОБА_1 поступив до хірургічного відділення районної лікарні 10.03.2009р. та був направлений на стаціонарне лікування лікарем невропатологом ОСОБА_11 до даного відділення через відсутність місць у неврологічному відділенні (згідно запису в історії хвороби). При надходженні хворого він (лікар) зробив такий запис: “Отмечается отечность правой половины лица (справа) верхней части, в области правого глаза гематома с желтушным оттенком, пальпация головы безболезненная”, отже, ні про яку рану на голові не йдеться і він про це не пише, окрім того, пацієнти з ЧМТ, при наявності найменших пошкоджень шкіри голови госпіталізуються до хірургічного відділення (про це відомо усім лікарям), усі інші при наявності ЧМТ –тільки до неврологічного відділення, тому за наявності хоча б якогось натяку на рану голови невропатолог ніколи б не направила хворого до неврологічного відділення, у даному випадку ОСОБА_1 направлений саме до неврологічного відділення, і тільки через відсутність місць у ньому потрапив до хірургії. Лікування, призначене невропатологом, тривало протягом усього часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 10.03.2009р. по 06.04.2009р. (27 днів). 31.03.2009р. ОСОБА_1 був повторно проконсультований невропатологом та лікар зробив запис про продовження лікування. Протягом перебування ОСОБА_1 у хірургічному відділення, під час обходів, які робилися регулярно, він був оглянутий заввідділенням (про що є записи в історії хвороби) та ним безпосередньо, при цьому рани лівої тім”яно-скроневої ділянки голови у хворого виявлено не було, в противному випадку це було б зафіксовано в історії хвороби.
Свідок ОСОБА_13, який працює лікарем неврологом Вузлової лікарні ст. Гребінка, підтвердив ту обставину, що, на 05.03.2009 року до нього на прийом амбулаторно звернувся ОСОБА_1, який повідомив про те, що близько 16.00год 03.03.2009р. був побитий, усі записи щодо даного пацієнта та встановленого діагнозу ним були зроблені в медичній карті амбулаторного хворого, де зазначено щодо наявності у нього струсу головного мозку та ін., призначено лікування, а також рекомендовано консультацію спеціалістів, подальше обстеження.
Свідок ОСОБА_14, яка працює медичною сестрою неврологічного кабінету Вузлової лікарні ст. Гребінка, показала, що, у березні 2009р. до кабінету лікаря зайшла мати ОСОБА_1 та попросилася на прийом до лікаря, а, оскільки останній в цей час знаходився у терапевтичному відділенні, вона порадила їм підійти до нього туди.
Вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується також:
- актом №031 від 04-05 березня 2009 року, за результатами судово-медичного обстеження ОСОБА_1, згідно якого у останнього встановлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, гематоми правої орбітально-вилицевої ділянки з крововиливом в білкову оболонку правого ока, кровопідтіку центру чола та дещо зправа, саден чола та скронової області зліва, що утворилися від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров”я (а.с.7а);
- висновком експерта №170 від 07.09.2009р. за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_1, яким підтверджено наявність у останнього тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, гематоми правої орбітально-вилицевої ділянки з крововиливом в білкову оболонку правого ока, кровопідтіку центру чола та дещо зправа, саден чола та скронової ділянки зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров”я (а.с.62);
- висновком експерта №005 від 13-18.01.2010р. за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_1, згідно якого виявлені у останнього тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів та при ударі об такі, ймовірніше кровопідтіки та гематома від дії таких предметів, а садна, ймовірніше, об тупий твердий предмет з достатньо жорсткою та переважаючою поверхнею (так як знаходяться на виступаючих поверхнях голови). Загалом ОСОБА_1 отримав не менше шестси травмоконтактів... Виявлені тілесні ушкодження, а саме кровопідтіки чола та садна чолоскроневих ділянок могли утворитися в тому числі і від травмоконтакту голови та металевих дверей гаража. Ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку могло утворитися від любого травмоконтакту (достатньо одного) в ділянку голови (а.с.167-168);
- записами лікаря невролога Вузлової лікарні ст. Гребінка від 05.03.2009р. у медичній карті амбулаторного хворого (ОСОБА_1М.) (а.с.146);
- медичною картою стаціонарного хворого №616 та записами у ній;
- консультативним висновком лікаря невролога Полтавської обласної консультативної поліклініки №005876 від 17.03.2009р. в частині встановлення діагнозу ОСОБА_1: ЧМТ, струс головного мозку, субкон”юнктивальний крововилив в праве око (а.с.7).
Зазначення у даному консультативному висновку щодо наявності у ОСОБА_1 рубленої рани шкіри лівої тім”яно-скроневої зони голови відносно події, яка сталася 03.03.2009року, не знайшло підтвердження добутими у суді доказами та спростовується як наведеними вище показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, так і наявним у матеріалах справи висновком експерта №005 від 13-18.01.2010р. за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_1, згідно якого висновок експерта №170 від 07.09.2009р. грунтується на огляді ОСОБА_1, проведеному експертом 05.03.2009р., в якому перераховано ушкодження та вказано, що інші тілесні ушкодження не пред”явлено і при огляді не виявлено. В консультативному висновку лікаря-невролога окрім декларативної заяви в діагнозі: “рублена рана шкіри лівої тім”яно-скроневої зони голови”, не вказано параметри рани, її кінців, країв, розмірів глибини, форми, направлення довжника та стадії загоювання. Також не вказана допомога, яка повинна надаватися у такому випадку (ушивання рани, накладення пов”язки), також рани відносяться до компетенції хірурга-травматолога (а.с.168, на звороті).
Показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 суд оцінює критично та до уваги їх не приймає з огляду на те, що з показань першого вбачається, що він спостерігав з балкону своєї квартири лише фрагмент розмови між ОСОБА_3 та, з його слів, “молодим чоловіком”, та не ідентифікував потерпілого ОСОБА_1 з “молодим чоловіком”, з яким розмовляв ОСОБА_3 Показання ОСОБА_16 є неконкретними, з його слів, ОСОБА_3 стояв з двома хлопцями, які по відношенню до нього (ОСОБА_16Б.) стояли спиною, а потерпілого ОСОБА_1 він уперше побачив у залі суду. Показання ОСОБА_17 носять суперечливий та непослідовний характер Так, наполягаючи на тому, що він зустрів ОСОБА_1 напередодні свого дня народження (яке припадає на 31 березня), даний свідок стверджує, що це було 03.03.2009 року, при цьому зазначаючи спочатку, що потерпілий прийшов до нього додому, де розповів про свою розмову (сутичку) з ОСОБА_1 (у цей час ніби-то була присутня також дружина ОСОБА_17М.), у подальшому свідок вказує, що він зустрівся з ОСОБА_1 в місті біля магазину і таке інше.
З огляду на те, що свідок ОСОБА_6 є членом сім”ї ОСОБА_3, а саме його дружиною, її показання, за винятком факту розмови, яка відбувалася між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на підвищених тонах, на думку суду, не можуть бути взяті до уваги.
Показання свідка ОСОБА_7 суд також критично та до уваги їх не приймає з огляду на таке.
У поясненнях, даних 12.03.2009р., у ході проведення органом дізнання перевірки по заяві ОСОБА_1, ОСОБА_7 вказує, що 03.03.20029р. він знаходився у дворі будинку по провулку Піонерському, 1-А в м. Гребінка, де щось робив по своїм справам, потім побачив, що хтось стояв і розмовляв у дворі, але він на це не звертав уваги.
У судовому засіданні ОСОБА_7 показав, що, в період часу між 15.00год. та 16.00год. 03 березня 2009року він, ОСОБА_3 з дитиною та дружиною, ОСОБА_6, вийшли з під”їзду будинку по провулку Піонерський,1-А, із сусіднього під”їзду в цей час вийшли ОСОБА_1 і ОСОБА_8 Побачивши ОСОБА_1, ОСОБА_3 покликав його, вони відіййшли в сторону і про щось говорили на підвищених тонах, в цей час він та ОСОБА_6 стояли біля під”їзду. ОСОБА_3 стояв спиною до нього, тримаючи лівою рукою дитину. Він помітив, що у ході розмови з кишені ОСОБА_1 щось випало, ОСОБА_3 смикнувся і зробив крок назад, а ОСОБА_1 відійшов. Після того, як вони поговорили, ОСОБА_1 пішов, а вони сіли в машину і поїхали.
Аналіз наведених пояснень та показань ОСОБА_7 стосовно тих же обставин, які суттєво різняться, викликає у суду обгрунтовані сумніви у їх достовірності та об”єктивності, окрім факту розмови, яка відбувалася між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на підвищених тонах. При цьому суд також бере до уваги те, що під час цієї розмови ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відійшли в сторону (про що свідчать у своїх показаннях ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_7О.), ОСОБА_3, зі слів ОСОБА_7, стояв спиною до нього на певній відстані, а з показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_7 в цей час тримав його за руки, говорячи: “Не лізь, вони самі поговорять”.
Враховуючи вищевикладене, невизнання підсудним своєї вини суд розцінює як обрану ним позицію свого захисту, з метою уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності за скоєне.
Аналіз і оцінка зібраних по справі доказів дає підстави суду для висновку про те, що факт умисного заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров”я потерпілого, об”єктивно і повністю підтверджується даними доками, і є беззаперечним. Таким чином, суд вважає, що подія спричинення підсудним умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому на грунті особистих неприязних стосунків, повно і об»єктивно доведена у ході розгляду справи.
Дії підсудного в даному випадку охоплюються складом злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, за якою він повинен нести кримінальну відповідальність, оскільки він умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_1 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості, дані про особу винного та потерпілого, обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання.
Судом досліджувалися характеризуючі дані про особи як потерпілого, так і підсудного.
Потерпілий ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, останнього разу вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 09.06.2008р. засуджений за ч.3 ст.185, ст.75 КК України до позбавлення волі на строк три роки із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки (а.с.173-174).До адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався (а.с.137-138).
За місцем проживання у ЖБК “Дружба” ОСОБА_1 правлінням ЖБК характеризується позитивно (а.с.178).
Підсудний ОСОБА_3, в силу ст.89 КК України, раніше не судимий (а.с.43,67), 12.06.2009р. притягувався до адміністративної відповідальності за ст.192 КпАП України (а.с.28-29).
За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується формально задовільно (а.с.45).
19.05.1997р. ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії В00 №795874 (а.с.50).
У судовому засіданні встановлено та знайшло підтвердження матеріалами справи, що з 22.07.2006р. ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі з Михайліченко (прізвище після реєстрації шлюбу- Тютюнник) Н.І., в якому мають малолітню дитину- Тютюнник ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.48-49).
Згідно медичного висновку про стан здоров”я та працездатності Гребінківської ЦРЛ від 17.08.2009р., ОСОБА_3 на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, здоровий (а.с.51).
Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
Обставинами, які пом”якшують покарання, суд визнає перебування на утриманні малолітньої дитини- Тютюнник ОСОБА_18, 08.03.2008р.н.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, вищенаведених даних про особу підсудного, суд приходить до висновку про можливість застосування до нього покарання у виді штрафу в розмірі п”ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Суд вважає, що пред”явлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов, уточнений у ході розгляду справи, про відшкодування матеріальних збитків на суму 1118,56грн. (що включають витрати на лікування, поїздку до Полтавської обласної консультативної поліклініки, правову допомогу) та моральної шкоди у сумі 10000,00грн. підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено у судовому засіданні та знайшло підтвердження матеріалами справи, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Гребінківській ЦРЛ з 10.03.2009р. по 06.04.2009р. За цей час ним було придбано медикаментів на суму 447,37грн., що підтверджується довідкою Гребінківської ЦРЛ від 15.04.2009р. №389 (а.с.11) та наявними у матеріалах справи фіскальними чеками за 11,12,19 березня 2009р. (а.с.12). Також, після відвідування 05.03.2009р. лікаря невролога Вузлової лікарні ст. Гребінка ОСОБА_1, згідно лікарських призначень, було придбано медикаментів на суму 405,88грн., що підтверджується фіскальними чеками від 5 та 6 березня 2009р. на суми 384,88грн. та 21,00грн. відповідно (а.с.12). Таким чином, ОСОБА_1 було придбано медикаментів на загальну суму 853,25грн. (447,37грн.+ 405,88грн.).
Окрім того, в період перебування на стаціонарному лікуванні 17.03.2009р. ОСОБА_1 був направлений на консультацію до лікаря невролога Полтавської обласної консультативної поліклініки, при цьому витрати на поїздку склали 30,09грн., що підтверджується проїзним документом серії МО №074393 (а.с.12). У зв”язку з відсутністю довідки лікарняного закладу про те, що ОСОБА_1 під час даної поїздки потребував стороннього супроводу, витрати на проїзд ОСОБА_9 при визначенні розміру заподіяної матеріальної шкоди суд до уваги не приймає.
Враховуючи вищевикладене, сума матеріальних збитків, заподіяних потерпілому, які підлягають стягненню з ОСОБА_3, становить 883,34грн. (853,25+30,09).
Включення до матеріальних збитків витрат на правову допомогу у сумі 500,00грн., на думку суду, є безпідставним з огляду на таке.
Кримінально-процесуальним законодавством України витрати на правову допомогу не віднесено до судових витрат та не передбачено їх відшкодування представнику потерпілого.
Згідно п.5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1989р. №3, при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.
У відповідності до ст.84 ЦПК України, витрати, пов”язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Окрім того, на даний час в Україні відсутній відповідний закон про правову допомогу, яким би було визначено критерії віднесення особи до категорії фахівців в галузі права.
З урахуванням вищевикладеного, вимога про відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з того, що своїми діями підсудний ОСОБА_3 спричинив потерпілому фізичні та моральні страждання, що виявилося в погіршенні самопочуття, порушенні нормальних життєвих зв”язків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації життя. Тому, з урахуванням обсягу і тривалості моральних страждань, ступеня втрати життєвих зв”язків, необхідних для організації життя, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що з ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 300,00грн. заподіяної моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324, 332-335 КПК України, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в сумі 850 (вісімсот п”ятдесят) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 883,34 (вісімсот вісімдесят три гривні 34коп.) грн. матеріальної шкоди та 300,00 (триста) грн. моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом 15 (п”ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.
Суддя підпис ОСОБА_19
З оригіналом згідно:
СУДДЯ
ГРЕБІНКІВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_19