ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91000, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91000, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

 У Х В А Л А

22.12.06                                                                                 Справа № 5/224.

Суддя  господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали   справи позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-М», місто Луганськ,

до Державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод»”, місто Попасна Луганської області, -

про стягнення 1226398 грн. 29 коп.,

при секретарі судового засідання –Качановській О.А.,

за участю представників сторін:

від позивача  –не з’явився;

від відповідача (заявника) – Шарій О.А. - юрисконсульт, - довіреність №31  від 28.02.06 року,

від  відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області – Мозолєва В.О. – державний виконавець, - довіреність №б/н  від 02.03.06 року, -

в с т а н о в и в :

            суть справи: 17.04.06 року за вихідним №111-Ю Державне підприємство «Попаснянський  вагоноремонтний завод»(далі –ДП «Попаснянський ВРЗ», - Заявник, Відповідач)   звернулося до господарського суду Луганської області із скаргою на дії органу державної виконавчої служби  в особі відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Луганської області (далі - ДВС), в якій просить:

           визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень ДВС Луганської області по розподілу коштів виконавчого провадження при виконанні наказу господарського суду Луганської області  №5/224;

зобов’язати відділ ПВР ДВС Луганської області провести перерозподіл стягнутої суми виконавчого збору, привести стягнуту суму виконавчого збору у відповідність 10% від суми,  стягнутої на користь ТОВ «Гранд-М»станом на 11.04.2006 року;

           повернути на рахунок ДП «Попаснянський ВРЗ»переутриману суму виконавчого збору у розмірі 10532,68 грн.».

          05.12.06 року від ДП «Попаснянський ВРЗ»до суду надійшло уточнення вимог по скарзі №111-ю від 11.04.06 року (вих. №552-Ю від 01.12.06 року), в якому воно просить:

          «визнати неправомірними наслідки проведених виконавчих дій відділу примусового виконання рішень ДВС Луганської області по переутриманню виконавчого збору у сумі 3728,81 грн. по постанові ВДВС про стягнення виконавчого збору при виконанні наказу господарського суду Луганської області №5/224».

          Отже, з урахуванням цього уточнення, суд вважає, що предметом скарги є вимоги заявника, викладені у попередньому абзаці цієї ухвали.

          

          Відповідно до частини 1 ст. 79 ГПК України ухвалою господарського суду Луганської області від 17.04.06 року провадження по скарзі було зупинено.

          Ухвалою того ж суду від 24.11.06 року провадження по ній поновлено.

          На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні, яке відбулося 05.12.06 року, розгляд скарги було відкладено до 22.12.06 року, - з метою надання зацікавленій особі –ДВС -  можливості надати заперечення на уточнення вимог по скарзі №111-Ю від 11.04.06 року (вих. № 552-Ю від 01.12.06 року).

          Представниками заявника та ДВС подано клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить ст.4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

          Представник заявника  ЗМІНЕНІ доводи скарги підтримав у повному обсязі.

       

          Представник зацікавленої особи –ДВС – з доводами скарги не згоден, вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ДВС при здійсненні заходів з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №5/224 від 29.12.03 року  діяла у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

          Аналогічна думка викладена у його поясненні на скаргу (вх. без номера та без дати), наданому до суду  22.12.06 року.

          Позивач відзив на скаргу та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не з’явився, участь у ньому свого представника не забезпечив, доводи скарги не оспорив, про причини неявки до суду не повідомив, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

          Керуючись частиною 2 ст. 121-2 ГПК України, суд розглянув скаргу по суті за відсутності представника позивача –зацікавленої особи.

 

          І. Заслухавши представників  заявника та зацікавлених осіб, дослідивши наявні у справі та додані до скарги докази, суд дійшов наступного.

          1.Рішенням господарського суду Луганської області від 15.09.03 року позов по справі №5/224 задоволено частково, - на користь ТОВ «Гранд-М»з ДП «Попаснянський ВРЗ»стягнуто основний борг у сумі 681805,84 грн., інфляційні нарахування у сумі 31199,44 грн., річні у сумі 28746,33 грн., державне мито у сумі 1028,20 грн. та судові витрати у сумі 71,40 грн.

          Вказане рішення набрало чинності 19.12.03 року.

          29.12.03 року господарським судом Луганської області  на користь стягувача видано наказ  №5/224 на стягнення вищеперелічених сум.

          2. 29.12.03 року Попаснянським відділом  державної виконавчої служби Попаснянського районного управління юстиції Луганської області, на підставі заяви стягувача, а також статтей 3,18 та 24 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІУ «Про виконавче провадження»(далі –ЗУ №606-ХІУ) відкрито виконавче провадження, при цьому у пункті 2 постанови про відкриття виконавчого провадження вказано, що боржнику надається семиденний термін (до 06.01.04 року) для добровільного виконання наказу суду.

          Того ж дня (вих. №15862-63) його спрямовано на адресу боржника –ДП «Попаснянський ВРЗ».

          Факт надіслання та отримання цієї постанови заявником  не оспорюється, як не оспорюється ним і факт невжиття заходів до добровільного виконання вимоги ДВС у строк до 06.01.04 року.

          Будь-які докази з цього приводу сторонами не надано внаслідок їх відсутності.

          3. З урахуванням вищенаведених доказів, ДВС, на підставі ст.ст.19 та 27 ЗУ №606-ХІУ, 08.01.04 року винесено постанову про об»єднання виконавчого провадження з примусового виконання наказу №5/224 в одне – зведене –виконавче провадження.

          Того ж дня, тобто 08.01.04 року, ДВС, на підставі ст. 46 ЗУ №606-ХІУ, винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 74285,12 грн. –або ж 10 відсотків від загальної суми боргу, який підлягає стягненню у примусовому порядку, –742851,21 грн.

          Про прийняття цих постанов ДВС своїм листом №58 від 08.01.04 року повідомило на адресу  боржника –ДП «Попаснянський ВРЗ».

          Як вбачається з наданої до суду копії цього листа, боржником його отримано того ж дня, тобто 08.01.04 року, вх. №8.

          Представник заявника у судовому засіданні підтвердив факт отримання цього листа саме 08 січня 2004 року, що свідчить про те, що боржник ДІЗНАВСЯ про порушення свого права саме у цей день, - тобто 08 січня 2004 року.

          ІІ. Розглянувши скаргу №111-Ю від 11.04.06 року та уточнення до неї (вих. №552-Ю від 01.12.06 року), проаналізувавши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що вона НЕ підлягає задоволенню з  наступних підстав.

          1.Матеріалами справи беззаперечно доведено, що боржник (заявник) про порушення свого права з боку ДВС дізнався 08.01.04 року.

          

2.Згідно частині 1 статті 85 ЗУ №606-ХІУ «Про виконавче провадження»-

у виконавчому провадження на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби  по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо  підпорядкований державний виконавець, або до суду.

Частиною 4 тієї ж статті ЗУ №606-ХІУ передбачено, що таку скаргу може бути подано упродовж 10 днів з дня вчинення спірної дії.

Аналогічний термін для подання скарги передбачено і частиною 1 ст. 121-2 ГПК України.

Тобто, як вбачається з матеріалів цієї справи,  боржник мав право подати скаргу у термін до 18.01.04 року, однак ним такі дії своєчасно не вчинені.

3.Будь-які докази поважності причин пропуску цього терміну заявником до суду не надано.

Клопотання про продовження цього терміну – не заявлено.

За таких обставин  скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, ст. 2, Закону України від 24.03.1998 року №202/98-ВР „Про державну виконавчу службу”; ст. 85  Закону України від 21.04.99 року №606-ХІУ “Про виконавче провадження”, керуючись ст. 121-2  ГПК України, суд

у х в а л и в :

           у задоволенні скарги відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у 10-денний термін.

Суддя                                                                                          А.П. Середа