Справа № 22- 994/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 45 Бондаренко О.І.
Доповідач Матківська М.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 29 березня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Медяного В.М., Сопруна В.В..
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : представника позивача Гончарука Г.А., відповідача ОСОБА_3 і її представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу садівничого товариства "Автомобіліст"
на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 2 березня 2010 року по цивільній справі за позовом садівничого товариства "Автомобіліст" до Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – управління Держкомзему у Вінницькому районі, про визнання частково недійсним розпорядження, визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку, про усунення перешкод в користуванні землею громадського користування, -
В с т а н о в и л а :
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 2 березня 2010 року провадження по цивільній справі за позовом садівничого товариства "Автомобіліст" до Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – управління Держкомзему у Вінницькому районі, про визнання частково недійсним розпорядження, визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою громадського користування, закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та роз'яснено позивачу його право на звернення з даним позовом до суду в порядку адміністративного судочинства.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду і передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Зазначив, що ухвалу суду вважає незаконною, оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального права.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник заперечили апеляційну скаргу, просять її відхилити, а ухвалу суду, яка відповідає вимогам процесуального закону просять залишити в силі.
Представники відповідача Вінницької районної державної адміністрації і третьої особи не надали письмових заперечень і не з'явилися у судове засідання.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що позивач оскаржує розпорядження Вінницької районної державної адміністрації про затвердження технічної документації по складанню державного акта на право власності на земельну ділянку в садовому товаристві та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення садівництва і просить визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку. Суд прийшов до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спори між фізичними (юридичними) особами та суб'єктами владних повноважень щодо оскарження будь-яких його рішень мають розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів такий висновок не може визнати обгрунтованим.
В порядку цивільного судочинства згідно положення ст. 15 ЦПК України розглядаються справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України під адміністративною справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єктом владних повноважень згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України являється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 17 ЗК України місцева державна адміністрація вправі розпоряджатися землями державної власності в межах, визначених законом, в тому числі: брати участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координувати здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; проводити підготовку висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викупляти земельні ділянки для суспільних потреб у межах, визначених законом; проводити підготовку висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснювати контроль за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координувати діяльність державних органів земельних ресурсів; вирішувати інші питання у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Зі змісту зазначеного закону вбачається, що державна адміністрація має рівні права з громадянами і юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування й розпорядження землею.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач у своїх позовних вимогах стверджує про те, що частина земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_3 передана їй незаконно, оскільки являється землею громадського користування, що надана позивачеві – садівничому товариству.
Таким чином, заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а спір зводиться до вирішення питання про законність підстав надання відповідачеві ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0568 га, а не 0,0500 га.
Орган виконавчої влади у даній справі виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень. Прийняття цим органом рішення є етапом реалізації волі власника на укладення договору, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Отже, спір по даній справі не являється публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції не визначився із правовідносинами, які випливають із викладених позивачем обставин і прийняв не вірне рішення про закриття провадження у цивільній справі.
За таких обставин ухвала суду є незаконною, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу садівничого товариства "Автомобіліст" задоволити.
Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 2 березня 2010 року скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :