Справа № 22-733/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 45 Желіховського В.М.
Доповідач Матківська М.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 15 березня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Медяного В.М., Сопруна В.В.
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : представника позивача – адвоката ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 25 січня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ земельної ділянки шляхом встановлення порядку користування, -
В с т а н о в и л а :
У січні 2010 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про поділ земельної ділянки шляхом встановлення порядку користування.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 25 січня 2010 року задоволено заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову.
Накладено арешт на земельну ділянку в АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_4, заборонивши їй проводити будь-які дії по приватизації даної земельної ділянки.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу суду і направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Зазначила, що вважає її незаконною, оскільки вона постановлена судом з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Представник позивача заперечила апеляційну скаргу, просить її відхилити, а ухвалу суду залишити без зміни. Вважає, що ухвала суду відповідає обставинам справи й вимогам процесуального закону.
Задовольняючи заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову, суд першої інстанції наклав арешт на земельну ділянку, що по АДРЕСА_1 і зареєстрована на ім'я ОСОБА_4 та заборонив останній проводити будь-які дії по приватизації даної земельної ділянки, виходячи при цьому із того, що не накладення заборони може призвести до ускладнень у виконанні рішення суду.
Колегія суддів вважає, що суд до такого висновку прийшов передчасно, не врахувавши всіх обставин справи.
За змістом статті 151 ЦПК України підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої письмової заяви будь-кого із осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Частина 2 зазначеної статті зазначає вимоги, яким має відповідати заява про забезпечення позову: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності; інші відомості, що потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений: 1) накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; та інше.
Пленум Верховного Суду України в постанові № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснив, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (п. 2); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4); ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Як свідчать матеріали справи суд першої інстанції без відкриття провадження у цивільній справі, 25 січня 2010 року постановив ухвалу про зупинення не відкритого провадження (а. с. 6) та ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову ( а. с. 5), що являється порушенням норм цивільного процесуального права. Мотивувальна частина ухвали суду не містить обґрунтованості припущень на майбутнє про утруднення чи неможливість виконання рішення суду.
Крім цього суд не з'ясував обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову. У позові зазначена вимога – про поділ земельної ділянки шляхом встановлення порядку користування. Суд застосувавши два види забезпечення позову: перший – накладення арешту на земельну ділянку, другий – заборона вчиняти певні дії, не обґрунтував їх відповідність позовним вимогам.
Суд неналежним чином пересвідчився про існування спору між сторонами про поділ земельної ділянки та належність цієї ділянки відповідачеві на праві власності чи на праві користування і яким правовстановлюючим документом це підтверджується, зазначивши лише в ухвалі про те, що спірна земельна ділянка зареєстрована за відповідачем. Проте Земельний Кодекс України не передбачає такого права на земельну ділянку, як її реєстрація.
Подана позивачем заява про забезпечення позову також не містить таких даних, а суд не звернув на це увагу, не врахував вищенаведених вимог процесуального закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, а тому безпідставно й передчасно задоволив заяву про забезпечення позову.
Отже, судом першої інстанції допущено порушення встановленого порядку вирішення заяви про забезпечення позову, тому ухвала суду є незаконною і відповідно до п. 3 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею цього питання на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити.
Ухвалу Літинського районного суду Вінницької області від 25 січня 2010 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :