Справа № 22-597/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 5 Зайцева А.Ю.
Доповідач Матківська М.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 22 лютого 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Медяного В.М., Сопруна В.В.
При секретарі : Сніжко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Вінницького спеціалізованого колективного підприємства 549
на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницького спеціалізованого колективного підприємства 549 про визнання права власності, -
В с т а н о в и л а :
В грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Вінницького спеціалізованого колективного підприємства 549 про визнання права власності. Одночасно із позовом подала заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 грудня 2009 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову. Накладено арешт на нерухоме майно Вінницького спеціалізованого колективного підприємства 549, а саме: на контору, виробниче приміщення, майстерню, гараж, що розташовані по АДРЕСА_1 у м. Вінниці та у м. Тернополі по АДРЕСА_2.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 21 грудня 2009 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 Позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Вінницького спеціалізованого колективного підприємства 549 про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна у м. Тернополі по АДРЕСА_2, залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті судом ухвалю від 18.12.2009 року в частині накладення арешту на нерухоме майно Вінницького спеціалізованого колективного підприємства 549, розташованого по АДРЕСА_2 у м. Тернополі.
В апеляційній скарзі Вінницьке спеціалізовано колективне підприємство 549 просить скасувати ухвалу суду від 18 грудня 2009 року про забезпечення позову і постановити нову, якою відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Зазначило, що ухвала суду є незаконною, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права.
Ухвала суду від 21 грудня 2009 року сторонами не оскаржена.
Позивач не надала письмового заперечення на апеляційну скаргу і у судове засідання не з'явилася.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд визнав її обґрунтованою, оскільки її доводи дають підстави для висновків про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості, утруднення чи уповільнення виконання рішення суду.
За змістом ст. 151 ЦПК України підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої письмової заяви будь-кого із осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляду заяв про забезпечення позову" роз'яснив, що суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається зі змісту позову ОСОБА_2 просить примусити відповідача виконати зобов'язання по виплаті вартості вкладу в майно підприємства та визнати за нею право власності на об'єкти нерухомості, а саме: на контору, виробниче приміщення, майстерню й гараж, що по АДРЕСА_1 у м. Вінниці та на нерухоме майно по АДРЕСА_2 у м. Тернополі. Вартість вкладу в майно підприємства позивач визначила у сумі 265 386 гр.58 коп. ( а. с. 6, 8).
Стаття 152 ЦПК України визначає які види забезпечення позову можуть бути застосовані судом. Позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (п. 1 с. 1 ст. 152 ЦПК України).
Застосувавши такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно, суд не з'ясував: кому належить майно і у кого знаходиться це майно, на яке накладається арешт; його вартість; обсяг позовних вимог; співмірність вартості арештованого майна обсягу позовних вимог.
Отже, судом першої інстанції допущено порушення встановленого порядку вирішення заяв про забезпечення позову, тому ухвала суду є незаконною і відповідно до п. 3 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Вінницького спеціалізованого колективного підприємства задоволити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 грудня 2009 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :