Справа № 22- 142/2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія 48 Грабика В.В.
Доповідач Матківська М.В.
У Х В А Л А
Апеляційного суду Вінницької області
від 11 січня 2010 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого : Матківської М.В.
Суддів : Медяного В.М., Сопруна В.М.
При секретарі : Сніжко О.А.
За участю : представника позивача ОСОБА_2 і відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
В с т а н о в и л а :
У липні 2009 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на своє утримання до досягнення дитиною трьох років у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гр. щомісячно.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 листопада 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, не працюючого (зі слів), аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 500 гр. щомісячно, починаючи стягнення з 13 липня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення платежів за один місяць допущено до негайного виконання.
В задоволенні решти частини позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу в сумі 150 гр., в дохід держави судовий збір в сумі 51 гр., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 250 гр.
Відповідач ОСОБА_3 оскаржив рішення суду у частині розміру аліментів. В апеляційній скарзі він просить змінити рішення суду і зменшити розмір аліментів на користь позивача у розмірі 200 гр. щомісячно.
Зазначив, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим, через неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Представник позивача заперечила апеляційну скаргу, просить її відхилити, оскільки вона є безпідставною, а рішення суду залишити без змін, так як воно є законним і обгрунтованим.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що від спільного проживання сторін у фактичних шлюбних стосунках вони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка знаходиться на утриманні матері і батьком якої являється відповідач по справі ОСОБА_3, який добровільно не надає матеріальної допомоги на її утримання. Врахувавши позиції сторін та вимоги сімейного законодавства суд частково задоволив позов, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дочки у розмірі 500 гр. в місяць.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ст. 181 СК України).
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд зобов'язаний врахувати всі обставини, зазначені в ч. 1 ст. 182 СК України.
Стаття 10 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказами являються будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
По справі встановлено, що відповідач, являючись батьком малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 не виконує обов'язок по її утриманню, що підтверджується поясненнями позивача, відповідача та матеріалами справи.
Із пояснень відповідача вбачається, що він тимчасово не працює, являється студентом четвертого курсу Вінницького Державного Аграрного Університету, заочної форми навчання, за контрактом (самостійно сплачує за навчання 1400 гр. за рік) (а. с. 48).
Відповідно до ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом враховано вимоги ст. 182 СК України: задовільний стан здоров'я і задовільне матеріальне положення однорічної дитини ОСОБА_4; задовільний стан здоров'я (вік 29 років, працездатний, не перебуває на обліку в службі зайнятості населення, у серпні 2009 року – після подання до суду позову про стягнення аліментів, звільнився із постійного місця роботи за власним бажанням і не працевлаштувався до цього часу) та задовільне матеріальне становище відповідача (навчається на четвертому курсі університету, на заочній й контрактній формі навчання); відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, до яких суд відносить також те, що позивач по справі, являючись матір'ю малолітньої дочки, на даний час не працює, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку: з 14.03.2009 року по 20.12.2011 року ( а. с. 8) та інші обставини.
Отже, з урахуванням таких обставин по справі суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 500 гр.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд за власною ініціативою мав би з'ясовувати матеріальне становище сторін спростовується діючим цивільним процесуальним законодавством, яке, зокрема, у статтях 10, 60 ЦПК України обов'язок по доказуванню та поданню доказів покладає лише на кожну із сторін, зобов'язавши саме сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд при цьому зобов'язаний сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи шляхом роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків, попередити про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цивільним процесуальним кодексом України.
Враховуючи такі обставини колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним й обгрунтованим, тому не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки її доводи спростовуються вищенаведеним.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підписи/
Копія вірна :